Біоетанол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 5 січня 2022, заснована на цій версії.
Saab 9-3 SportCombi BioPower, який використовує пальне з біоетанолом (Швеція).

Біоетанол — це етанол, який отримують у процесі переробки рослинної сировини для використання як біопаливо або паливну добавку. Світове виробництво біоетанолу як альтернативного пального для транспорту зросло з 17 млрд літрів у 2000 до 52 млрд літрів у 2007[1].

Біоетанол використовується переважно в Бразилії та Сполучених Штатах, і разом ці країни забезпечили у 2008 році 89% світового виробництва етанолу[2]. Більшість автомобілів США можуть працювати на суміші 10% біоетанолу та бензину[3], це законодавчо закріплено в деяких штатах і містах. З 1976 року бразильський уряд зробив обов'язковою суміш біоетанолу з бензином, а з 2007 року обов'язковою є суміш 25% етанолу та 75% бензину (суміш E25)[4]. Етанол у Бразилії виробляється переважно з цукрової тростини, а в США — з кукурудзи. В Бразилії продаються автомобілі, які можуть їздити на суміші етанолу і бензину у будь-якій пропорції, так звані flex-fuel vehicle - автомобілі. Управління енергетичною інформацією США (ЕІА) зазначає, що до 2015 року на частку біопального припадатиме до 2,3% спожитого у світі палива, а до 2030 року – до 7,0%.

Біоетанол, на відміну від нафти, є однією з форм використання поновлюваних джерел енергії, які можна отримати з сільськогосподарської сировини. Його можна виготовляти з цукрової тростини, картоплі, маніоку та кукурудзи. Проте дискусійним є питання користі заміни бензину біоетанолом. Занепокоєння з приводу його виробництва й використання викликає велика кількість орних земель, необхідних для сільськогосподарських культур[5], а також витрати енергії та забруднення навколишнього середовища[6][7]. Останні події у виробництві целюлозного етанолу й комерціалізація цього процесу можуть розвіяти деякі з цих проблем[8].

Ефективність виробництва етанолу з різних видів сировини[9]
Культура Урожайність, ц/га Вихід спирту з 1 т сировини, л Вихід спирту, л/га
Картопля 200 120 2200
Пшениця 45 400 1800
Жито/ячмінь 36 30 1200
Цукрові буряки 450 100 4500
Топінамбур 300 100 2500
Зерно кукурудзи 50 400 2000
Цикорій (сироп) 200 10 2000

При сучасному стані (на 2009 рік) більшості спиртових заводів України в собівартості біоетанолу із зерна на сировину припадає 2,5-2,7 грн/л, на енергоносії — 0,6-0,8 грн/л, а загальна вартість залежить від умов його виробництва і в цілому сягатиме орієнтовно 4 грн/л.[9] Спиртзаводи України станом на 2009 рік мали змогу виробляти 7,5 млн декалітрів біоетанолу щорічно.[9]

Альтернативний спосіб отримання біоетанолу з морських водоростей нині розробляється компанією Algenol.

Витрати етанолу в живленні двигуна на 51% більші, за витрати бензину, тому що енергія в одиниці об'єму етанолу на 34% нижча, ніж бензину. Але етанол має інші переваги — високий показник октанового числа, що може зробити двигун більш ефективними за рахунок збільшення ступеня стиснення. Лише ступінь стиснення на етанольних двигунах, може зробити двигун більш потужним і більш економічним щодо витрати палива. У автомобілів з гнучким вибором палива двигуни можуть отримати таку ж вихідну потужність при використанні бензину або етанолу. Витрати пального на двигунах транспортних засобів з високим ступенем стиснення, що працюють на чистому етанолі, нині на 20-30% вищий від витрат бензину в порівнянні з бензиновою версією. Додавання турбокомпресора зі змінним ступенем стиснення може бути оптимальним, і економія палива буде постійною з будь-якою сумішшю етанолу.

Роздрібні ціни на етанол E85 в Сполучених Штатах — $2,62 за галон США (3,78 л), в той час як ціна звичайного бензину $3,03 за галон США. Ціни на етанол в Бразилії (E100) є 3,88 долара, в той час як ціни на бензинову суміш E25 — 4,91 дол. (у липні 2007 р.).

Примітки

  1. ↑ Towards Sustainable Production and Use of Resources: Assessing Biofuels (PDF). United Nations Environment Programme. 16 жовтня 2009. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 24 жовтня 2009.
  2. ↑ F.O. Licht (2008). 2008 World Fuel Ethanol Production. Renewable Fuels Association. Архів оригіналу за 8 квітня 2008. Процитовано 8 квітня 2009. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка)
  3. ↑ Worldwatch Institute and Center for American Progress (2006). American energy: The renewable path to energy security
  4. ↑ Portaria Nº 143, de 27 de Junho de 2007 (Portuguese) . Ministério da Agricultura, Pecuária e Abastecimento. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 5 жовтня 2008.
  5. ↑ Deforestation diesel – the madness of biofuel
  6. ↑ Youngquist, W. Geodestinies, National Book company, Portland, OR, 499p.
  7. ↑ The dirty truth about biofuels
  8. ↑ Biofuels look to the next generation
  9. ↑ а б в Миськів Л.П. Розвиток та виробництво альтернативних видів палива в Україні[недоступне посилання з червня 2019] // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Збірник наукових праць [Архівовано 28 вересня 2013 у Wayback Machine.]. — 2009, Вип. 14[недоступне посилання з червня 2019]

Посилання

Див. також

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Біоетанол&oldid=34266749