Mammillaria orcuttii
| Mammillaria orcuttii Мамілярія Оркатта | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Mammillaria orcuttii Boed., 1930 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Mammillaria phantasma Sotom., Arred. & Mart.Mend., 1999 | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Mammillaria orcuttii (укр. Мамілярія Оркатта, мамілярія оркутті)[1] — сукулентна рослина з роду мамілярія (Mammillaria) родини кактусових (Cactaceae).
Історія
.jpg)
Вид вперше описаний німецьким ботаніком Фрідріхом Бедекером (нім. Friedrich Bödeker, 1867—1937) у 1930 році у виданні нім. «Monatsschrift der Deutschen Kakteen-Gesellschaft».[2]
Етимологія
Видова назва дана на честь американського ботаніка Чарльза Рассела Оркатта[en] (англ. Charles Russell Orcutt, 1864—1929)[3].
Ареал і екологія
Mammillaria orcuttii є ендемічною рослиною Мексики. Ареал розташований у штаті Сан-Луїс-Потосі, хоча спочатку рослина була зафіксована у штаті Пуебла. Рослини зростають на висоті від 2400 до 2000 метрів над рівнем моря на похилій вапняковій скелястій місцевості в напівпустелях і в дубових лісах.
Морфологічний опис
| Орган | Опис |
| Рослини | зазвичай поодинокі. |
| Коріння | |
| Стебло | кулясте до коротко-булавоподібного. |
| Епідерміс | блискучий синьо-зелений. |
| Маміли | короткі, конічні, апікально округлені, з молочним соком. |
| Ареоли | |
| Аксили | сильно опушені. |
| Центральні колючки | 4-5, червонувато-коричневі, завдовжки 8-20 мм. |
| Радіальні колючки | часом представлені, як 6-8 коротких, схожих на волоски. |
| Квіти | яскраві, кармінові з темнішими центральними прожилками на пелюстках, до 12 мм в діаметрі. |
| Бутони | |
| Зовнішні пелюстки | |
| Внутрішні пелюстки | |
| Тичинки | |
| Маточка | |
| Плоди | червоні. |
| Насіння | коричневе. |
Чисельність, охоронний статус та заходи по збереженню
.jpg)
Mammillaria orcuttii входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи видів, з найменшим ризиком (LC).
Вид має площу розміщення близько 200 км². Загальна чисельність рослин складається з більш ніж 5000 особин.
Кваліфікується як «Найменший ризик» через багато субпопуляцій на досить великій території і значну кількість особин. Незаконний збір має місце, однак він не є серйозною загрозою.
Цей вид мешкає в зоні захищеного лісового господарства ісп. Valle de los Fantasmas.
У Мексиці ця рослина занесена до Національного переліку видів, що перебувають під загрозою зникнення, де вона включена до категорії «підлягає особливій охороні».
Використання та торгівля
Вид збирається для використання як декоративний. Він комерційно культивується для міжнародної торгівлі.
Утримання в культурі
Оскільки в природі росте на вапняних ґрунтах, варто додати в ґрунтову суміш вапняну крихту.
Одна з особливостей рослини — густе біле опушення в аксилах, особливо у верхівки рослини. У культурі цього можна домогтися регулярною пересадкою. Тоді рослина буде додавати в рості щороку і покриватися новим опушенням. Не варто поливати рослину зверху — це змиває опушення з нижніх частин стебла і псує нове опушення у верхівки.
У культурі легко доростає до 15 см в діаметрі, але більші екземпляри рідкісні. Радіальні колючки є лише у сіянців і молодх рослин; вони дуже дрібні, білі і незабаром обпадають.
Див. також
Примітки
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ Monatsschrift der Deutschen Kakteen-Gesellschaft, E. V., Sitz Berlin 2: 258, f. 1930
- ↑ Urs Eggli, Leonard E. Newton. Etymological Dictionary of Succulent Plant Names (укр. Етимологічний словник назв сукулентних рослин). — Berlin/Heidelberg : Springer, 2010. — С. 172. — ISBN 978-3-642-05597-3. (англ.)
Література
- Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург : ООО „СЗКЭО“ Кристалл», 2004. — 208 с. — ISBN 5-306-00348-6. (рос.)
- Hunt, D. R. CITES Cactaceae Checklist (ed. 2). — Richmond : Royal Botanic Gardens Kew, 1999. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (англ.)
- Hernández Macías, H. M. & C. Gómez-Hinostrosa. 2015. Mapping the cacti of Mexico. Part II Mammillaria. Succ. Pl. Res. 9: 1–189. (англ.)
- David R. Hunt: Mammillaria Postscript. Band 6, 1997. (англ.)
- John Pilbeam. Mammillaria. The Cactus File Handbook 6. — Cirio Publishing Services Ltd, 1999. — 376 с. — ISBN 0-9528302-8-0. (англ.)
- Edward F. Anderson. The Cactus Family. — Portland, Or., USA : Timber Press, 2001. — 376 с. — ISBN 978-0881924985. (англ.)
- Hunt, D., Taylor, N. & Graham, C. The New Cactus Lexicon. — Milborne Port : DH Books, 2006. — 899 с. — ISBN 978-0953813445. (англ.)
- Backeberg, Curt. Das Kakteenlexikon. — Jena : Fischer, VEB, 1979. — 822 с. — ISBN 978-3437201790. (нім.)
- Ulises Guzmán, Salvador Arias, Patricia Dávila. Catálogo de Cactáceas Mexicanas. — Mexiko-Stadt : Universidad Nacional Autónoma de México, 2003. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (ісп.)
Джерела
- Mammillaria orcuttii. Mammillarias.net. Процитовано 07.01.2019. (англ.)
- Mammillaria orcuttii. Королівські ботанічні сади в К'ю. Процитовано 07.01.2019. (англ.)
- Mammillaria orcuttii. Tropicos. Міссурійський ботанічний сад. Процитовано 07.01.2019. (англ.)
- Mammillaria orcuttii. Cactiguide. Процитовано 07.01.2019.(англ.)
- Mammillaria orcuttii. Cactus and Succulent Field Number Finder — Results (укр. Польові номера результатів знахідок кактусів і сукулентів). Процитовано 07.01.2019. (англ.)
- Mammillaria orcuttii. Plantsystematics. Процитовано 07.01.2019. (англ.)
- Mammillaria orcuttii. Dave's Garden. Процитовано 07.01.2019. (англ.)
- Mammillaria theresae. Московський клуб любителів кактусів. Архів оригіналу за 08.01.2019. Процитовано 10.07.2019. (рос.)