Міори
місто Міори | |||||
Транслітерація назви | Miory | ||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
55°37′00″ пн. ш. 27°37′00″ сх. д. / 55.61667° пн. ш. 27.61667° сх. д. | |||||
Країна | Білорусь | ||||
Область | Вітебська область | ||||
Район | Міорський район | ||||
Перша згадка | 1514 | ||||
Статус | з 1972 року | ||||
Населення | 8,8 тис. осіб (2006) | ||||
Часовий пояс | час у Білорусі | ||||
Поштовий індекс | 211287 | ||||
Телефонний код | +375-2152 | ||||
Висота | 146 м[1] | ||||
Водний об'єкт | озеро Міорське | ||||
Транспорт, відстані | |||||
Найближча залізнична станція | Міори | ||||
До Мінська | |||||
- фізична | 191 км | ||||
До обласного центру | |||||
- фізична | 168 км | ||||
Міори у Вікісховищі |
Міо́ри (біл. Мёры) — місто в Вітебській області Білорусі. Адміністративний центр Міорського району.
Населення міста становить 8,8 тис. осіб (2006).
Економіка
В місті працюють підприємства харчової, комбікормової та легкої (льонозавод) промисловостей. Діє готель, історико-етнографічний музей. Автобусна станція зв'язує місто з Мінськом та Вітебськом, на околиці знаходиться залізнична станція.
Історія
Вперше містечко Мьори (Міори) згадується в 1514 році. Воно відносилось до Полоцького воєводства Великого Князівства Литовського. З 1567 року воно належить князям Мірським. З 1612 року містечко належало до Браславського повіту. З 1633 року власником Міорів стає Олена Рильська, яка в 1640 році продала його Себастьяну Мірському — браславському судді. В середині XVII століття містечко було спалене московськими військами, а населення вигнане у рабство.
1793 року Міори переходять до Російської імперії як центр Міорської волості Дісненського повіту Мінської, а з 1842 року — Віленської губернії. Жителі містечка брали активну участь у польському повстанні 1863 року.
Станом на 1886 рік у містечку проживало 17 осіб, налічувалось 2 дворових господарства, існували костел, народне училище та 3 корчми, відбувалось 2 щорічних ярмарки: 15 серпня та 8-10 серпня[2].
Після окупації на початку XX століття Білоруської Народної Республіки, містечко переходить до Польщі, Дісненського повіту Віленського воєводства. В 1903 році засновано єврейське училище та школу.
У вересні 1939 року Міори переходять до складу БРСР, а 15 лютого 1940 року стали центром Міорського району Вітебської області. В роки Другої Світової війни з 3 липня 1941 по 4 липень 1944 років містечко перебувало під окупацією німців. З 1944 року Міори відносились до Полоцької, з 1954 року — Молодечанської, з 1960 року — Вітебської області. 7 серпня 1957 року було надано статус смт. 7 серпня 1972 року Міори отримали статус міста.
Видатні місця
- Костел виходу Пресвятої Діви Марії
-
В центрі міста
-
Успенська церква
-
Набережна
-
Набережна і костел
Посилання
- Міорський інформаційний портал
- Відомості про місто
- Галерея
- Інформація про місто та галерея
- Історія міста
- Інформаційна сторінка міста
- Історія Міорів (пол.)
- Miory // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 484. (пол.)
Примітки
- ↑ GeoNames — 2005.
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
Це незавершена стаття з географії Білорусі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |