Юрій Семенович Олелькович-Слуцький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 13:04, 12 лютого 2022, створена KHMELNYTSKYIA (обговорення | внесок) (Біографія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юрій Семенович Слуцький
біл. тарашк. Юры Сямёнавіч Алелькавіч[1]
Юрій І, князь Слуцький, з книги Б. Папроцького "Гніздо цноти"
ПсевдоЮрій Олелькович
Народивсяблизько 1492
Помер17 квітня 1542
Країна Велике князівство Литовське[1]
Національністьрусин
Титулкнязь
ПосадаКнязь слуцький і копильський
Конфесіяправослав'я
РідОлельковичі
БатькоСемен Михайлович Олелькович
МатиАнастасія Слуцька[2]
Родичібатько Семен Михайлович Слуцький
мати Анастасія Слуцька
У шлюбі зОлена Радзивілл
Дітисини Семен Юрійович Слуцький,
Юрій ІІ Юрійович Слуцький
Герб
Герб

Юрій (I) Семенович Оле́лькович-Слуцький, інколи Юрій Слуцький (бл. 1492 — 17 квітня 1542) — русько-литовський князь, державний діяч, член паниради Великого князівства Литовського, удільний князь Слуцький і Копильський (15031542), єдиний син та наступник князя Семена Михайловича Олельковича-Слуцького від шлюбу з княжною Анастасією Іванівною Мстиславською. Гедимінович, потомок Великого князя Литовського Гедиміна в 7-му коліні та близький родич династії королів Польщі та великих князів Литви Ягеллонів. Підтримував політичні плани шваґра — князя Костянтина Острозького.

Біографія

[ред. | ред. код]

Змолоду брав участь у битвах проти татар, московитів. 1508 року боронив обложений князем Михайлом Глинським Слуцьк. 1511 року під командуванням черкаського намісника Андрія Немировича брав участь у битві проти татар біля урочища Рутка (20 миль від Києва). Відзначився в битві під Оршею 8 вересня 1514 року. Князь Костянтин Острозький разом з ним 20 листопада 1524 року у Львові підтримав претензії Лаврівського Святоонуфріївського монастиря на певні «ґрунти».[3] 1527 року разом з черкаським старостою Остафієм Дашковичем командували в сутичках під Черкасами[4], Каневом (Битва під Ольшаницею 27 січня 1527[5]), де були розгромлені нападники-татари. За пописом 1528 року виставляв 433 коні.[6] 8 лютого 1535 король надав йому одноразовий привілей призначати архимандрита Києво-Печерського монастиря.

Сім'я

[ред. | ред. код]

1530 (чи 1531) року одружився з княжною Оленою Радзивілл (?—1546), дочкою канцлера великого литовського Миколи «amor Poloniae» Радзивілла та його дружини Єлизавети Сакович. Діти:

  • Семен — князь Слуцький (1542—1560), потомства не залишив
  • Юрій — князь Слуцький (1560—1578)
  • Софія — дружина Юрія Ходкевича з 1558 року.

Власність

[ред. | ред. код]

Був власником величезних земельних володінь у Білорусі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б https://files.knihi.com/preview/Knihi/Slounik/VKL.pdf.zip/VKL_1.pdf/219_1332x9999.jpeg
  2. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. WolffWarszawa: 1895. — С. 265.
  3. Мицько Ігор. Костянтин Іванович Острозький та Церква Галичини [Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.]. — Випуск 18. — С. 65.
  4. Czerkasy // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 804. (пол.) — S. 804. (пол.)
  5. Вирський Д. Татарська війна взимку… — С. 213.
  6. Вирський Д. Татарська війна взимку… — С. 216.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Вирський Д. Татарська війна взимку: опис битви під Ольшаницею 1527 р. Й. Л. Деція // Український історичний журнал. — К., 2008. — № 5 (482) (вер.—жовт.). — С. 210—216. — ISSN 0130-5247.
  • Войтович Л. 4.10. Олельковичі-Слуцькі // Князівські династії Східної Европи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Монографія. — Львів, 2000.
  • Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти. — Біла Церква : Видавець Олександр Пшонківський 2006. — С. 644—645.
  • Kowalska H., Wiśniewski J. Olelkowicz Jerzy (Jurij Semenowicz) (ok. 1492—1542) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. XXIII/4, zeszyt 99. — S. 741—743. (пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]