Ягеллони

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ягеллони
COA family pl Jagiellon.svg
Версії
Jagiellonowie.png
Володіння Ягеллонів
Деталі
Носій Ягеллони

Ягеллони, також Ягайлони[1], Ягайловичі (пол. Jagiellonowie) — європейська монарша династія польських королів (13861572), великих князів литовських (14401572) та великих князів руських (14401572). Гілка литовської княжої династії Гедиміновичів). Представники династії Ягеллонів правили також у Чехії (14711526) та Угорщині (14401444; 14901526).

Перший представник Великий князь Литовський, Ягайло, у 1386 році, після одруження з королевою Ядвігою став польським королем під ім'ям Владислава II (пол. Władysław II). По материнській лінії Ягайло був правнуком галицько-волинського князя та короля Русі, Юрія І Львовича та відповідно прапраправнуком короля Данила.

В Україні часи Ягеллонів відзначалися ліквідацією останніх самостійних (удільних) князівств у Великому князівстві Литовському, Руському і Жемантійському, приєднанням західних українських земель до Польщі, посиленою полонізацією, експансією латинської церкви, розвитком міст на німецькому (магдебурзькому) праві, значним економічним зростанням та закріпаченням селянства. Останнім представником династії на польському та литовському престолах був бездітний король Сигізмунд II Август, за правління якого, у 1569 році була акладена Люблінською унією внаслідок якої більшість українських земель перейшли під владу Польського королівства.

Родовід династії Ягеллонів[ред. | ред. код]

Світлини[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]