Ягеллони

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ягеллони
COA family pl Jagiellon.svg
Версії
Jagiellonowie.png
Володіння Ягеллонів
Деталі
Носій Ягеллони

Ягеллони (пол. Jagiellonowie) — династія польських королів (1386 - 1572) і Великих князів Литовських (1377 - 1572) литовського походження (одна з ліній Гедиміновичів). Перший представник Ягайло, який після одруження з Ядвіґою І став польським королем під ім'ям Владислава II (пол. Władysław II).

Головні представники династії:

Владислав III Варненьчик (*1424 - †1444);
Казимир IV Ягеллончик (*1427 - †1492);
Ян I Ольбрахт (*1459 - †1501);
Олександр Ягеллончик (*1461 - †1506);
Сигізмунд I Старий (*1467 - †1548);
Сигізмунд II Август (*1520 - †1572), на якому династія вигасла по чоловічій лінії (1572).

Представники династії Ягеллонів правили також у Чехії (1471-1526) та Угорщині (1440-1444; 1490-1526).

В Україні часи Ягеллонів відзначалися ліквідацією останніх самостійних (удільних) князівств у Великому князівстві Литовському, приєднанням західних українських земель до Польщі, посиленою полонізацією, експансією латинської церкви, розвитком міст на німецькому (магдебурзькому) праві, значним економічним розвитком, дальшим закріпаченням селянства. Бездітний король Сигізмунд II Август Люблінською унією тісніше зв'язав українські землі, що входили до складу Великого князівства з польською короною.

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]