Сірано де Бержерак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 06:26, 13 лютого 2022, створена 2a02:a315:e53e:6a80:800e:b3be:e78c:7186 (обговорення) (Додино посилання на фільм)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сірано (фільм).

Сірано де Бержерак
фр. Hercule Savinien Cyrano de Bergerac
Ім'я при народженніфр. Hercule Savinien de Cyrano
Народився6 березня 1619(1619-03-06)[1][2][…]
Париж, Королівство Франція[4][1]
Помер28 липня 1655(1655-07-28)[1][2][…] (36 років)
Саннуа, Аржантей, Сен-е-Уаз, Франція[4][1]
Країна Франція[5][1]
Діяльністьдраматург, поет, письменник, філософ, письменник наукової фантастики, прозаїк-романіст
Alma materліцей Людовика Великого
Мова творівфранцузька[6]
Роки активностіз 1640

CMNS: Сірано де Бержерак у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Еркюль Савіньєн Сірано де Бержерак (фр. Hercule Savinien Cyrano de Bergerac) (6 березня 1619, Париж — 28 липня 1655) — французький письменник, драматург (філософсько-фантастичні романи «Інший світ, або держави та імперії Місяця» (фр. L’Autre monde ou les états et empires de la Lune), «Держави і імперії Сонця» (фр. Les États et Empires du Soleil); перша у Франції комедія в прозі «Осміяний педант» (фр. Le Pédant joué)). Ім'я при народженні — Еркюль Савіньєн де Сірано (фр. Hercule Savinien de Cyrano). Титул «де Бержерак» отримав у 1639 році.

На його честь названо астероїд 3582 Сірано[7].

Біографія

Сірано народився 6 березня 1619 р. в Парижі, відвідував колеж в Бове, потім разом з Мольєром відвідував навчальні заняття філософа Гассенді. Вступив на військову службу у віці 20 років. Сірано брав участь в облозі Аррасу (1640), під яким був поранений.

Вважають, що він помер 28 липня 1655 року у містечку Саннуа від закритої черепно-мозкової травми, яку отримав через падіння тяжкого дерев'яного бруса під час входу до будинку герцога Д'Арпадйона. Не виключають й того, що на Сірано був скоєний замах його недругами, під час якого він отримав тяжку рану, від якої врешті й помер. Можливо в організації замаху брав участь його рідний брат Авель. На сьогодні також не відкинуто думку, що смерть Сірано заподіяли наслідки сифілісу.[8][9][10]

Прототип

Сірано прославив Едмон Ростан у своїй п'єсі Сірано де Бержерак («фр. Cyrano de Bergerac»), де його зобразив довгоносим талановитим поетом і фехтувальником.

Сірано послужив прототипом Сен-Сав'єна — персонажа роману «Острів попереднього дня» Умберто Еко. Багато висловів Сен-Сав'єна було запозичено з творів Сірано де Бержерака.

Примітки

  1. а б в г д е ж Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. а б SNAC — 2010.
  4. а б Сирано де Бержерак Савиньен // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. https://www.biografiasyvidas.com/biografia/c/cyrano.htm
  6. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
  8. Afterword to Cyrano de Bergerac's The Other World by Don Webb
  9. Addyman, Ishbel, Cyrano: The Life and Legend of Cyrano de Bergerac, (Simon & Schuster, 2008), ISBN 0-7432-8619-7
  10. Chisholm, Hugh, ed. (1911). «Cyrano de Bergerac, Savinien». Encyclopædia Britannica (11th ed.). Cambridge University Press.

Джерела

  • Addyman, Ishbel. Cyrano: The Life and Legend of Cyrano de Bergerac. 2008. London-New York-Sydney-Toronto: Simon & Schuster. ISBN 978-0-7432-8619-0. (англ.)
  • de Spens, Willy. Cyrano de Bergerac: l'esprit de révolte. 1989. Monaco: Rocher. ISBN 2268008452. (фр.)
  • Alcover, Madeleine. «Cyrano de Bergerac et le feu: les complexes prométhéens de la science et du phallus». Rice University Studies, 1977, (63): 13–24. [1] (фр.)

Посилання

  • Бержерак Сав’єн Сірано де // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 131. — ISBN 966-692-578-8.