Сірано де Бержерак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сірано де Бержерак
Savinien Cyrano de Bergerac
Savinien de Cyrano de Bergerac.JPG
При народженні Hercule Savinien de Cyrano de Bergerac
Народження 6 березня 1619(1619-03-06)[1][2][3][4]
  Париж, королівство Франція[5]
Смерть 28 липня 1655(1655-07-28)[1][2][3][4] (36 років)
  Саннуа[5]
  • сифіліс
  • Поховання Пер-Лашез
    Громадянство
    (підданство)
    Flag of France.svg Франція
    Alma mater ліцей Людовика Великого
    Мова творів французька[6]
    Рід діяльності драматург, поет, письменник, філософ, письменник-фантаст[d], романіст[d]

    Сірано де Бержерак у Вікісховищі?
    S:  Роботи у  Вікіджерелах

    Еркюль Савіньєн Сірано де Бержерак (фр. Hercule Savinien Cyrano de Bergerac) (6 березня 1619, Париж — 28 липня 1655) — французький письменник, драматург (філософсько-фантастичні романи «Інший світ, або держави та імперії Місяця» (фр. L’Autre monde ou les états et empires de la Lune), «Держави і імперії Сонця» (фр. Les États et Empires du Soleil); перша у Франції комедія в прозі «Осміяний педант» (фр. Le Pédant joué)). Ім'я при народженні — Еркюль Савіньєн де Сірано (фр. Hercule Savinien de Cyrano). Титул «де Бержерак» отримав у 1639 році.

    На його честь названо астероїд 3582 Сірано[7].

    Біографія[ред. | ред. код]

    Сірано народився 6 березня 1619 р. в Парижі, відвідував колеж в Бове, потім разом з Мольєром відвідував навчальні заняття філософа Гассенді. Вступив на військову службу у віці 20 років. Сірано брав участь в облозі Аррасу (1640), під яким був поранений.

    Вважають, що він помер 28 липня 1655 року у містечку Саннуа від закритої черепно-мозкової травми, яку отримав через падіння тяжкого дерев'яного бруса під час входу до будинку герцога Д'Арпадйона. Не виключають й того, що на Сірано було скоєне замах його недругами, під час якого Сірано отримав тяжку рану, від якої врешті й помер. Можливо в організації замаху брав участь його рідний брат Авель. На сьогодні також не відкинуто думку, що смерть Сірано заподіяли наслідки сифілісу.[8][9][10]

    Прототип[ред. | ред. код]

    Сірано прославив Едмон Ростан у своїй п'єсі «фр. Cyrano de Bergerac», де його зобразив довгоносим талановитим поетом і фехтувальником.

    Сірано послужив прототипом Сен-Сав'єна — персонажа роману «Острів попереднього дня» Умберто Еко. Багато висловів Сен-Сав'єна було запозичено з творів Сірано де Бержерака.

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. а б в data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
    2. а б Encyclopædia Britannica
    3. а б SNAC
    4. а б Internet Speculative Fiction Database — 1995.
    5. а б Сирано де Бержерак Савиньен // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    6. http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb11898355k
    7. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
    8. Afterword to Cyrano de Bergerac's The Other World by Don Webb
    9. Addyman, Ishbel, Cyrano: The Life and Legend of Cyrano de Bergerac, (Simon & Schuster, 2008), ISBN 0-7432-8619-7
    10. Chisholm, Hugh, ed. (1911). «Cyrano de Bergerac, Savinien». Encyclopædia Britannica (11th ed.). Cambridge University Press.

    Джерела[ред. | ред. код]

    • Addyman, Ishbel. Cyrano: The Life and Legend of Cyrano de Bergerac. 2008. London-New York-Sydney-Toronto: Simon & Schuster. ISBN 978-0-7432-8619-0. (англ.)
    • de Spens, Willy. Cyrano de Bergerac: l'esprit de révolte. 1989. Monaco: Rocher. ISBN 2268008452. (фр.)
    • Alcover, Madeleine. «Cyrano de Bergerac et le feu: les complexes prométhéens de la science et du phallus». Rice University Studies, 1977, (63): 13–24. [1] (фр.)