Сірано де Бержерак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сірано де Бержерак
фр. Savinien Cyrano de Bergerac
Savinien de Cyrano de Bergerac.JPG
Ім'я при народженні фр. Hercule Savinien de Cyrano de Bergerac
Народився 6 березня 1619(1619-03-06)[1][2][…]
Париж, Королівство Франція[4]
Помер 28 липня 1655(1655-07-28)[1][2][…] (36 років)
Саннуа[4]
·сифіліс
Поховання Пер-Лашез
Громадянство
(підданство)
Іспанія
Діяльність драматург, поет, письменник, філософ, письменник-фантаст, романіст
Alma mater ліцей Людовика Великого
Мова творів французька[1]

Сірано де Бержерак у Вікісховищі?
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Еркюль Савіньєн Сірано де Бержерак (фр. Hercule Savinien Cyrano de Bergerac) (6 березня 1619, Париж — 28 липня 1655) — французький письменник, драматург (філософсько-фантастичні романи «Інший світ, або держави та імперії Місяця» (фр. L’Autre monde ou les états et empires de la Lune), «Держави і імперії Сонця» (фр. Les États et Empires du Soleil); перша у Франції комедія в прозі «Осміяний педант» (фр. Le Pédant joué)). Ім'я при народженні — Еркюль Савіньєн де Сірано (фр. Hercule Savinien de Cyrano). Титул «де Бержерак» отримав у 1639 році.

На його честь названо астероїд 3582 Сірано[5].

Біографія[ред. | ред. код]

Сірано народився 6 березня 1619 р. в Парижі, відвідував колеж в Бове, потім разом з Мольєром відвідував навчальні заняття філософа Гассенді. Вступив на військову службу у віці 20 років. Сірано брав участь в облозі Аррасу (1640), під яким був поранений.

Вважають, що він помер 28 липня 1655 року у містечку Саннуа від закритої черепно-мозкової травми, яку отримав через падіння тяжкого дерев'яного бруса під час входу до будинку герцога Д'Арпадйона. Не виключають й того, що на Сірано було скоєне замах його недругами, під час якого Сірано отримав тяжку рану, від якої врешті й помер. Можливо в організації замаху брав участь його рідний брат Авель. На сьогодні також не відкинуто думку, що смерть Сірано заподіяли наслідки сифілісу.[6][7][8]

Прототип[ред. | ред. код]

Сірано прославив Едмон Ростан у своїй п'єсі «фр. Cyrano de Bergerac», де його зобразив довгоносим талановитим поетом і фехтувальником.

Сірано послужив прототипом Сен-Сав'єна — персонажа роману «Острів попереднього дня» Умберто Еко. Багато висловів Сен-Сав'єна було запозичено з творів Сірано де Бержерака.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. а б SNAC — 2010.
  4. а б Сирано де Бержерак Савиньен // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
  6. Afterword to Cyrano de Bergerac's The Other World by Don Webb
  7. Addyman, Ishbel, Cyrano: The Life and Legend of Cyrano de Bergerac, (Simon & Schuster, 2008), ISBN 0-7432-8619-7
  8. Chisholm, Hugh, ed. (1911). «Cyrano de Bergerac, Savinien». Encyclopædia Britannica (11th ed.). Cambridge University Press.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Addyman, Ishbel. Cyrano: The Life and Legend of Cyrano de Bergerac. 2008. London-New York-Sydney-Toronto: Simon & Schuster. ISBN 978-0-7432-8619-0. (англ.)
  • de Spens, Willy. Cyrano de Bergerac: l'esprit de révolte. 1989. Monaco: Rocher. ISBN 2268008452. (фр.)
  • Alcover, Madeleine. «Cyrano de Bergerac et le feu: les complexes prométhéens de la science et du phallus». Rice University Studies, 1977, (63): 13–24. [1] (фр.)