Баранівка (Коростенський район)
| село Баранівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Коростенський район |
| Громада | Малинська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18060130030053260 |
| Облікова картка | с. Баранівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1617 |
| Населення | 220 |
| Площа | 1,14 км² |
| Густота населення | 192,98 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11618[1] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°52′29″ пн. ш. 29°13′21″ сх. д. / 50.87472° пн. ш. 29.22250° сх. д.Координати: 50°52′29″ пн. ш. 29°13′21″ сх. д. / 50.87472° пн. ш. 29.22250° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
163 м |
| Водойми | річки: Різня, Дідівка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | пл. Соборна, 6-А, м. Малин, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11601 |
| Карта | |
  Баранівка | |
 Баранівка | |
| Мапа | |
| |
Барані́вка — село в Україні, у Малинській міській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Кількість населення становить 220 осіб.
Географія
Розташоване на лівому березі річки Різня, у яку впадає річка Дідівка. Біля села виявлено понад 40 давньоруських курганів.[2]
На південному заході від села бере початок річка Межівник, права притока Різні.
Населення
У 1864 році в селі налічувалося 646 жителів: 608 православних, 30 католиків та 8 євреїв[3], у 1885 році — дворів 102, мешканців 736[4], у 1900-му році кількість жителів становила 1 047 осіб, з них: чоловіків — 528, жінок — 519[5], або 1 022 особи та 205 дворів[6].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 305 осіб.
Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 220 осіб[7].
Історія
В середині 19 століття — село за три версти від Пиріжків, між струмками Різнею та Дідівкою. Перебувало у власности п'яти поміщиків[3].
Відповідно до Географічного словника Польського королівства та інших слов'янських країн, станом на кінець 1870-х років, село входило до складу Радомисльського повіту Малинської волості, розміщувалось над річкою Дідівка, в 39 верстах від м. Радомисль та 11 верстах від м. Малина. Належало до парафії с. Пиріжки. Землі — 2 413 десятин, здебільшого під лісами та болотами; належала багатьом власникам[8].
У 1885 році — село Малинської волості Радомисльського повіту Київської губернії, школа, постоялий будинок[4].
Станом на 1900-й рік — власницьке сільце Малинської волості Радомисльського повіту Київської губернії; належало поміщиці Магдалині Штермер. Відстань до повітового центру, м. Радомисль, становила 45 верст, до волосної управи в містечку Малин, де знаходилась також найближча телеграфна та поштова станція — 12 верст, до найближчої пароплавної станції «Чорнобиль» — 81 верста.
Основним заняттям мешканців було рільництво, застосувалась трипільна система обробітку. Загальна кількість земель — 2 023 десятини: у власности поміщиці, котра господарство в маєтку вела самостійно, 178 дес., селян — 1845 десятин. У сільці було три вітряки та школа. Пожежна команда мала три бочки та чотири багри[5]. За іншими даними, селянам належало 1 812 дес. землі, інша власність — 1 233 дес. — належала раніше кільком власникам, згодом — Синельникову, після чого перейшла до двох селянських товариств, по 849 десятин. Село лежало над Різнею та Дідівкою, православна парафія — с. Пиріжки (за 3 версти)[6].
9 листопада 1921 р., під час Листопадового рейду, через Баранівку проходила Подільська група (командувач — Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки[9].
У 1923 році село увійшло до складу новоствореної Баранівської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Малинського району Малинської округи; адміністративний центр ради. 11 серпня 1954 року, після ліквідації Баранівської сільської ради, село передане до складу Головківської сільської ради Малинського району Житомирської області.[10].
5 березня 1959 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 161 «Про ліквідацію та зміну адміністративно-територіального поділу окремих сільських рад області», село передане до складу Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області[10], куди входило до 2020 року, відколи територію та населені пункти котрої, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», було включено до складу Малинської міської територіальної громади Коростенського району[11].
Примітки
- ↑ Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України
- ↑ Історично-географічний словник Малинщини. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012.
- ↑ а б Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся (російська) . Л. Похилевич. К.: Типографія Печерської Лаври, 1864. с. 188. Процитовано 30 грудня 2021.
- ↑ а б Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя. СанктПетербургъ. 1885. — V + 349 с. (рос. дореф.)
- ↑ а б Список населених місць Київської губернії (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . с. 1141. Процитовано 7 червня 2021.
- ↑ а б Baranówka (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 82. (пол.)
- ↑ Населення Житомирської області. http://pop-stat.mashke.org/. Процитовано 7 червня 2021.
- ↑ Baranówka (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 104. (пол.)
- ↑ Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011
- ↑ а б Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). с. 133, 195, 550, 562. Процитовано 8 лютого 2021.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Процитовано 8 лютого 2021.
Посилання
|
| |||||||||||