Глібовичі
| село Глібовичі | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Львівський район |
| Рада | Свірзька сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1489 |
| Населення | 639 |
| Площа | 2,44 км² |
| Густота населення | 261,89 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81225 |
| Телефонний код | +380 3263 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°37′21″ пн. ш. 24°26′42″ сх. д. / 49.62250° пн. ш. 24.44500° сх. д.Координати: 49°37′21″ пн. ш. 24°26′42″ сх. д. / 49.62250° пн. ш. 24.44500° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
304 м |
| Водойми | Свірж |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81225, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Свірж |
| Карта | |
  Глібовичі | |
 Глібовичі | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Глі́бовичі — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення становить 639 осіб. Орган місцевого самоврядування - Свірзька сільська рада. Також село називають «Свірзькі Глібовичі» на відміну від Великих Глібович, розміщених 10-12 км на захід.
Історія
Вперше село Глібовичі згадується у розмежуванні, проведеному 24 квітня 1422 року між королівськими дібрами (Стоки та Любешка) з одної сторони та дібрами дідичного пана Гліба з Романова, галицького воєводи, теребовельського і коломийського старости - з іншої сторони (Стрілки, Свірж, Глібовичі і Тучне)[1].
В XVI ст. власниками села були Свірзькі - нащадки Гліба з Романова по лінії його онука Марціна[2], у XVII — XVIII ст. — Цетнери (1661 — галицький каштелян Александр[3], 1711 — його тезка, теребовлянський староста[4]).
Відомі люди
- Боркуш Євгенія Петрівна — депутат Верховної Ради УРСР 9-го скликання.
- Лемішовський Василь Іванович — український бухгалтер, аудитор.
- Паук Наталія Петрівна (1939—2006) — українська художниця килимів.
Галерея
-
Закинута ферма -
Міст через р. Свірж на північній околиці села -
"Фігурка" -
Панорама села -
Панорама села -
Панорама села -
Панорама південної частини села -
Вид зі сходу
Примітки
- ↑ Смерека Б. Розмежування сіл у Руській землі у 1422 році // Український археографічний щорічник. Нова серія. – К., 2020. – Вип. 23/24. – С. 557–567
- ↑ Źródła dziejowe. – Warszawa, 1902. – T. 18, cz. 1. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7, cz. 1. Ruś Czerwona / [wyd. Aleksander Jabłonowski]. – S. 72.
- ↑ AGAD w Warszawie, Archiwum Skarbu Koronnego, Dz. 1, sygn. 145, k. 78v.
- ↑ ЦДІА України у Львові, Ф. 10, оп. 1, спр. 300 (Реєстр справ, 1661-1766 рр.), с. 1060.
Джерела
- Chlebowice 1.) swirskie, wś, pow. przemyślański // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 581. (пол.)
Посилання
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
