Березова Лука
| село Березова Лука | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Полтавська область | ||
| Район | Миргородський район | ||
| Рада | Березоволуцька сільська рада | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1630 | ||
| Перша згадка | 1630 (394 роки)[1] | ||
| Населення | 1305 | ||
| Територія | 11691 (тис.кв.м) км² | ||
| Густота населення | 111,62 (осіб/кв.км) осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 37342 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 50°16′26″ пн. ш. 33°43′25″ сх. д.H G O | ||
| Водойми | р. Хорол | ||
| Місцева влада | |||
| Карта | |||
  Березова Лука | |||
 Березова Лука | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Березова Лука́ — село у Миргородському районі Полтавської області. Село Березова Лука є центром Березоволуцької сільради, до якої ще відноситься села: Лихопілля (Сміляні до 1922), Мелешки.
Географія
Село Березова Лука розташоване на березі річки Хорол (головним чином на правому), вище за течією за 1.5 км розташоване село Ручки, нижче за течією за 2 км розташоване село Мелешки.
Річка у цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.
Історія
- 1630 — дата заснування.
- Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СРСР 1923—1933 та 1946–1947 роках[2].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1615 осіб, з яких 674 чоловіки та 941 жінка.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1296 осіб.[4]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,54 % |
| російська | 1,46 % |
Освіта
У селі є комунальні навчальні заклади[6]:
- Березоволуцький заклад загальної середньої освіти I-III ступенів Петрівсько-Роменської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, підпорядкований Виконавчому комітет Петрівсько-Роменської сільської * Дошкільний навчальний заклад "Казка" Петрівсько-Роменської сільської ради. Розташований за адресою: вул. Гагаріна 2.
Пам'ятки
8 липня 2012 року урочисто відкрито та освячено кімнату-музей Визвольної боротьби українців за державність 1917—1921 років у відновленій батьківській садибі видатного українського воєначальника, командира полку Чорних запорожців Першої Запорізької дивізії Армії Української Народної республіки, полковника Петра Гавриловича Дяченка (30.01.1895 — 23.04.1965). Відкриття музею стало підсумком робіт, який проводив Фонд «Чорні запорожці» у садибі П. Дяченка з 2009 року.
Наприкінці квітня 2020 року було відновлено меморіальну дошку на честь командира сотні «Східняки» УПА, уродженця села Миколи Савченка «Байди».
Відомі люди
В селі народилися:
- Булига Іван Артемович (1941) — український радянський діяч, 1-й секретар Гощанського районного комітету КПУ Рівненської області. Член Ревізійної Комісії КПУ в 1986—1990 р.
- Дяченко Віктор Гаврилович (нар. 14 квітня 1892— пом. 26 квітня 1971 Вісконсин, США) — підполковник Армії УНР, курінний 1-го кінного полку Чорних запорожців, член Союзу гетьманців-державників (на еміграції), Військовий отаман Українського вільного козацтва (1967—1971).
- Дяченко Петро Гаврилович (нар. 30 січня 1895 — пом. 23 квітня 1965, м. Філадельфія, США) — , полковник Армії УНР (з 23.6.1920), генерал-хорунжий (з 15.10.1929; наказ Війську УНР, ч. 6, 1 лютого 1961), генерал-хорунжий армії УНР (після 1.2.1961).[7], командир полку Чорних Запорожців, 2-ї дивізії УНА, протипанцерної бригади «Вільна Україна».
- Корост Тетяна Михайлівна (1954) — директор товариства "Агрофірма «Маяк» Котелевського району, Герой України, лауреат Всеукраїнської премії «Жінка III тисячоліття» в номінації «Знакова постать».
- Пономаренко Олександр Васильович (1986—2014) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Савченко Микола Лаврінович («Петро Миколенко», «Байда»;нар. 20 лютого 1921 — пом. 1 січня 1979, Детройт, США) — хорунжий УПА, командир сотні «Східняки», заст.командира ТВ-26 «Лемко», командир 2-го Перемиського куреня. Заступник керівника Місії УПА за кордоном. Член Закордонного представництва УГВР у 1948—1950 рр. Співорганізатор і неодноразовий голова Об'єднання колишніх вояків УПА в США. Ініціатор створення торонтського Видавничого комітету «Літопис УПА», його засновник[8].
- Троян Олександр Іванович — український радянський діяч, начальник Центрального статистичного управління при Раді Міністрів УРСР, Голова Державного комітету УРСР по статистиці. Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань.
Старшина Армії УНР Антін Кущинський у своїх спогадах, датованих 1983 роком, наводить перелік жителів села Березова Лука, котрі загинули в боротьбі за Україну
Див. також
Примітки
- ↑ ВРУ
- ↑ Жертви села Березова Лука на Полтавщині
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Заклади освіти Полтавської області //registry.edbo.gov.ua
- ↑ Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 151 с. ISBN 966-8201-26-4
- ↑ Уродженець Гадяччини — один із найуспішніших командирів в Українській Повстанській Армії
