Білорусь (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Білорусь
Мінськ — Молодечно
Мінське відділення
Білоруська залізниця

станція
Залізничний вокзал станції Білорусь
Розташування
Розташування Білорусь Білорусь
Адреса 223036, Мінська область, Мінський район, м. Заславль, вул. Вокзальна
Координати 54°00′32″ пн. ш. 27°17′03″ сх. д. / 54.00888888891677198° пн. ш. 27.284222222249777445° сх. д. / 54.00888888891677198; 27.284222222249777445Координати: 54°00′32″ пн. ш. 27°17′03″ сх. д. / 54.00888888891677198° пн. ш. 27.284222222249777445° сх. д. / 54.00888888891677198; 27.284222222249777445
Структура
Лінія(ї) Мінськ — Молодечно
Платформ 3
Тип платформ 2 бічні та 1 острівна
Колій 5
Послуги
Транспортні Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро Оформлення багажу
Історія
Відкрито 1891 (133 роки)
Електрифіковано 1963
Колишні назви Заславль, Ізяслав
Інша інформація
Власник Білоруська залізниця
Оператор Білоруська залізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 143609
Код Експрес-3 2100106
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Мінськ-Пасажирський 26 км
Олехновичі 21 км
Молодечно 51 км
Гудогай 122 км
Мапа
Мапа
Білорусь на Вікісховищі

Схема приміського сполучення

Білор́усь (біл. Белор́усь) — залізнична станція Мінського відділення Білоруської залізниці Білоруської залізниці на лінії Мінськ — Молодечно між зупинними пунктами Зелене та Хмілівка. Розташована в місті Заславль Мінського району Мінської області.

Історія

Історія станції починається з 1891 року. Під час будівництва Лібаво-Роменській залізниці було відкрито кілька залізничних станцій, в тому числі і платформа Заславль.

01 (13) вересня 1891(18910913) року Рада по залізничним справам перейменувала залізничну платформу Заславль на станцію Ізяслав на честь сина полоцької князівни Рогнеди та князя полоцького Ізяслава.

У липні 1919 року Ізяслав та ряд інших міст Білорусі були окуповані польськими військами. У 1920 року, при відступі польських військ, була зруйнована більша частина залізничної інфраструктури.

29 вересня 1926 року Президія ЦВК Білоруської РСР перейменувала станцію Ізяслав на станцію Білорусь. Станція названа, ймовірно, у зв'язку з тим, що до 1939 року була прикордонної станцією СРСР на радянсько-польському кордоні і відповідно першою станцією у БРСР. За іншими джерелами вважається, що все ж була прикордонною станція Радошковичі. Таке існує версія, що назву Білорусь станція отримала від будівельників непобудованого комунізму. Наприкінці 1930-х років курсували 5 пар вантажопасажирських поїздів сполученням Мінськ — Радошковичі.

На будівлі вокзалу встановлена меморіальна дошка на честь воїнів 31-ї Кіровоградської двічі Червонопрапорної, ордена Суворова ІІ ступеню танкової бригади та 88-ї стрілецької дивізії, які 3 червня 1944 року брали участь у звільненні міста Заславль від німецько-фашистських загарбників.

14 квітня 1961 року МШС СРСР погодило техніко-економічне обґрунтування електрифікації дільниці Мінськ — Олехновичі.

Схема руху електропоїздів ЕПг

7 грудня 1963 року відбувся запуск першого у Білорусі електропоїзда за маршрутом Мінськ — Олехновичі[1].

З лютого 1964 року розпочався регулярний рух електропоїздів сполученням Мінськ — Олехновичі.

Впродовж 20002002 років проведена капітальна реконструкція станції Білорусь.

1 липня 2011 року введена в дію перша лінія Мінської міської електрички від станції Мінськ-Пасажирський до станції Білорусь у тестовому режимі. З 10 вересня 2011 року відкритий регулярний рух електропоїздів на першій лінії.

Пасажирське сполучення

Мінська міська електричка

Станція Білорусь є кінцевою для електропоїздів міських ліній Мінськ — Білорусь (час у дорозі від Мінська з усіма зупинками складає приблизно 34 хвилини електропоїздами міських ліній та 37-38 хвилин електропоїздами регіональних ліній економкласу). На станції також зупиняються пасажирський поїзд міжрегіональних ліній № 625/626 сполученням Мінськ — Вітебськ та електропоїзди регіональних ліній економкласу до станцій Гудогай, Мінськ-Пасажирський, Молодечно.

Галерея

Примітки

  1. В. И. Гапеев, В. А. Лукьянов. Минское отделение Белорусской железной дороги. — Минск: Полымя, 1996. — С. 131—135. — ISBN-985-7-0146-3

Джерела

Посилання

Молодечненський напрямок
Попер.
Зелене
Білорусь
Наст.
Хмілівка