Білоруська залізниця

БЧ
біл. Беларуская чыгунка; БЧ
Тип	державне підприємство і залізнична компанія
Форма власності	державне підприємство
Статус	діюча
Повна назва	Білоруська залізниця
Засновано	1992
Штаб-квартира	Мінськ
Територія діяльності	Білорусь
Роки функціонування	1862 (161 рік) — понині
Країна	Білорусь
Продукція	залізниця
Телеграфний код	Бел.
Залізничний код приписки (Чисельний код)	013
Ширина колії	1520 мм
Власник(и)	Білорусь
Співробітники	112 173 осіб (2005)
Материнська компанія	Міністерство транспорту та комунікацій
Складається з	Q28521107?
Сайт	www.rw.by
	Нагороди;
	Білоруська залізниця у Вікісховищі

Схема Білоруської залізниці

Мінське відділення

Барановицьке відділення

Берестейське відділення

Вітебське відділення

Гомельське відділення

Могильовське відділення

Будівництво ділянок сучасної Білоруської залізниці

Білоруська залізниця (біл. Беларуская чыгунка) — державний оператор залізничних ліній Білорусі; державне білоруське об'єднання, підпорядковане Міністерству транспорту і комунікацій Республіки Білорусь, до складу якого включено 84 організації і 3 представництва.

27 листопада 1996 року нагороджена грамотою Кабінету Міністрів Республіки Білорусь^[2].

Білоруська залізниця пов'язана із залізницями суміжних країн: Латвії (Латвійська залізниця), Литви (Литовські залізниці), Польщі (Польські державні залізниці), Росії (Російські залізниці) й України (Укрзалізниця).

Відділення залізниці[ред. | ред. код]

Мінське відділення Білоруської залізниці[ред. | ред. код]

Основні станції Мінського відділення
Станція	Фото	Рік заснування	Напрямок
Мінськ-Пасажирський		1871	Орша-Центральна, Молодечно, Барановичі-Поліські, Барановичі-Центральні, Осиповичі
Орша-Центральна		1871	Вітебськ, Мінськ, Лепель, Могильов, Кричев I, Смоленськ
Молодечно		1873	Полоцьк, Мінськ, Вільнюс, Ліда

Барановицьке відділення Білоруської залізниці[ред. | ред. код]

Основні станції Барановицького відділення
Станція	Фото	Рік заснування	Напрямок
Барановичі-Поліські		1884	Мінськ, Берестя, Вітебськ, Гродно, Могильов, Осиповичі I, Ліда, Вовковиськ, Лунинець
Барановичі-Центральні		1871	Мінськ, Осиповичі I, Ліда, Вовковиськ, Лунинець, Берестя
Гродно		1868	Білосток, Вільнюс, Ліда, Мости, Поріччя
Мости			Гродно, Ліда, Вовковиськ
Ліда		1884	Гродно, Барановичі-Поліські, Барановичі-Центральні, Вільнюс, Молодечно
Вовковиськ			Білосток, Варшава, Барановичі-Поліські, Барановичі-Центральні, Мости
Лунинець		1884	Гомель, Барановичі-Поліські, Барановичі-Центральні, Берестя, Сарни

Берестейське відділення Білоруської залізниці[ред. | ред. код]

Основні станції Берестейського відділення
Станція	Фото	Рік заснування	Напрямок
Берестя-Центральний		1886	Білосток, Варшава, Барановичі, Лунинець, Ковель, Холм
Жабинка		1871	Барановичі, Лунинець, Пінськ

Вітебське відділення Білоруської залізниці[ред. | ред. код]

Основні станції Вітебського відділення
Станція	Фото	Рік заснування	Напрямок
Вітебськ		1866	Єзерище, Невель, Орша-Центральна, Полоцьк, Смоленськ
Полоцьк		1866	Вітебськ, Бігосово, Молодечно, Невель

Гомельське відділення Білоруської залізниці[ред. | ред. код]

Основні станції Гомельського відділення
Станція	Фото	Рік заснування	Напрямок
Гомель-Пасажирський		1873	Берестя, Чернігів, Мена, Брянськ
Жлобин-Пасажирський		1873	Калинковичі, Мінськ, Могильов, Гомель
Калинковичі		1886	Жлобин, Берестя, Коростень, Житомир, Гомель

Могильовське відділення Білоруської залізниці[ред. | ред. код]

Основні станції Могильовського відділення
Станція	Фото	Рік заснування	Напрямок
Могильов I		1902	Орша-Центральна, Жлобин, Осиповичі I, Кричев I
Бобруйськ		1873	Мінськ, Могильов I, Осиповичі I, Жлобин, Рабкор
Осиповичі I		1873	Мінськ-Пасажирський, Гомель-Пасажирський, Могильов I, Барановичі-Поліські, Барановичі-Центральні, Слуцьк
Слуцьк			Барановичі-Поліські, Осиповичі I, Солігорськ
Кричев I		1921	Могильов I, Орша-Центральна, Шестерівка, Унеча

Формат пасажирських перевезень[ред. | ред. код]

Stadler FLIRT в Мінську

PESA 730М-003 Мінськ — Вільнюс

Рейковий автобус 630M-006

ТЕП70БС-006

З квітня 2021 року Білоруська залізниця прийняла рішення про озвучення оголошень білоруською мовою. На залізничних вокзалах оголошення здійснюються білоруською та російською мовами, на зупинних пунктах та інших станціях — лише білоруською мовою.

Попереджувальні оголошення (про заборону паління, про правила безпеки тощо) транслюються виключно білоруською мовою. Відтепер така практика застосовується не тільки щодо регіональних поїздів, а й міжрегіональних (раніше інформували переважно російською мовою)^[3].

Хронологія електрифікації БЗ[ред. | ред. код]

Роки	Дільниці
1963	Мінськ — Олехновичі
1966	Олехновичі — Молодечно
1970	Мінськ — Пуховичі
1971	Пуховичі — Талька
1972	Талька — Осиповичі I
1975	Мінськ — Стовбці
1977	Мінськ — Борисов
1979	Орша — Красне
1980	Борисов — Орша
1981	Стовбці — Барановичі
1982	Барановичі — Берестя
2004	Помислище — Крижовка
2013	Осиповичі — Жлобин
2015	Жлобин — Гомель
2017	Молодечно — Гудогай — Держкордон з Литвою (з виходом на дільницю Кяна — Вільнюс Литовських залізниць)

Проєкти електрифікації

Державною програмою розвитку залізничного транспорту Білорусі на 2011—2015 роки передбачено електрифікація дільниць Осиповичі — Жлобин — Гомель, Жлобин — Калинковичі та Молодечно — Гудогай — Держкордон загальною протяжністю 387 км. З усіх проєктів станом на 2017 рік не було електрифіковано лише дільницю Жлобин — Калинковичі.

У 2018 році заплановано електрифікацію ділянки Жлобин — Калинковичі^[4]^[5].

Впродовж 2018—2021 років заплановано електрификацію білоруської дільниці від Жлобина до держкордону України (ділянка Бережесть — Коростень — Житомир — Бердичів), що дозволить запустити потяг «Вікінг» на електротязі до Вільнюса^[6].

У середньому щороку проводиться електрифікація 100 км шляху.

Кібератака на залізницю[ред. | ред. код]

25 січня 2022 року на комп'ютерну мережу компанії «Білоруська залізниця» була організована кібератака. Хакерська група «Кіберпартизани» планували уповільнити роботу залізничної мережі, за допомогою якої до Білорусі перекидають російські війська під приводом навчань. На доказ роботи, хакери виклали скріншоти сервера бекапів у процесі їхнього знищення. При цьому вони наголосили, що «автоматику та системи безпеки, щоб уникнути аварійних ситуацій» вони не чіпали.

В ході атаки хакери висунули дві умови: звільнення 50 політв'язнів, які найбільше потребують надання медичної допомоги та зупинка «угруповання військ РФ в Республіці» Білорусь^[7].