Верхня Біленька (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 23:13, 8 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Верхня Біленька
Річка Верхня Біленька в Лисичанську
48°53′15″ пн. ш. 38°28′59″ сх. д. / 48.8875000000277780° пн. ш. 38.48305555558377478° сх. д. / 48.8875000000277780; 38.48305555558377478
Витік Миколаївка
• координати 48°45′31″ пн. ш. 38°17′21″ сх. д. / 48.75861° пн. ш. 38.28917° сх. д. / 48.75861; 38.28917
висота, м 130 м
Гирло Лисичанськ
• координати 48°53′16″ пн. ш. 38°28′53″ сх. д. / 48.88778° пн. ш. 38.48139° сх. д. / 48.88778; 38.48139
Басейн Сіверський Донець
Країни: Україна Україна
Регіон Луганська область
Район Сєвєродонецький район
Довжина 24 км
Притоки: річка Берестова (права)
Мапа

Верхня Біленька — річка в Луганській області, Україні, права притока Сіверського Дінця. Басейн Сіверського Дінця. Використовується на зрошення, господарсько-побутові потреби.[2][3][4]

Бере початок поблизу селища Миколаївка Луганської області. Тече через смт Вовчоярівку і місто Лисичанськ. Координати гирла

Ліва притока — річка Жушма, над якою розташована західна частина Миколаїви - колишнє село Мала Миколаївка[джерело?].

Річка забруднена природними солями ще у витоку, позаяк протікає через природні поклади хлоридних солей та приймає в себе надто засолені стоки шахтних вод ПАО «Лисичанськвугілля» та «Лисичанського желатинового заводу».[5][6]

Див. також

Примітки

  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. Лисичанськ. [Архівовано 15 січня 2014 у Wayback Machine.] Геопортал адміністративно-державного устрою України. Державне агентство земельних ресурсів України.
  3. Лисичанськ [Архівовано 15.01.2014, у Wayback Machine.] — облікова картка на сайті Верховної Ради України.
  4. Попаснянський район. [Архівовано 16 січня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Луганської обласної державної адміністрації.
  5. Характеристика якості води Сіверського Дінця та річок басейну Сіверського Дінця у межах Луганської області — Звіт про стан навколишнього природного середовища Луганської області у 2005 році. Державне управління екології та природних ресурсів в Луганській області.
  6. Щоб врятувати найбільшу річку Східної України, потрібні не тільки кошти, а й нормативне забезпечення [Архівовано 16 січня 2014 у Wayback Machine.] // «Землевпорядний вісник» науково-виробничий журнал, травень 2013 року, № 5.

Джерела

  • Штейнгольц Б. Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. — Ленинград : Гидрометеоиздат, 1964. — 128 с. (рос.)