Грицай Іван Трохимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 06:53, 24 травня 2021, створена MaryankoBot (обговорення | внесок) (оформлення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Трохимович Грицай
Іван Трохимович Грицай
Іван Трохимович Грицай
Голова Миколаївської обласної ради
8 квітня 1990 — 1994
Наступник Кінах Анатолій Кирилович
Голова Миколаївського обласного виконавчого комітету
16 грудня 1989 — Квітень 1990
Попередник Ільїн Віктор Іванович
Наступник Башкіров Михайло Володимирович
Голова Миколаївського обласного виконавчого комітету
Січень 1991 — 20 квітня 1992
Попередник Башкіров Михайло Володимирович
Наступник Кінах Анатолій Кирилович
Перший секретар Миколаївського обласного комітету КПУ.
25 травня 1990 — Січень 1991
Попередник Шараєв Леонід Гаврилович
Наступник Матвєєв Володимир Йосипович
Народився 20 серпня 1938(1938-08-20) (85 років)
с. Багатенька, Кегичівського району, Харківської області
Відомий як політик
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність Українець
Політична партія КПРС
Професія Агроном
Нагороди Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»
Україна Народний депутат України
1-го скликання
КПУ 15 травня 1990 10 травня 1994

Іван Трохимович Грицай (нар. 20 серпня 1938(19380820), село Багатенька, тепер Кегичівського району, Харківської області) — український політик, колишній голова Миколаївської обласної ради, колишній народний депутат України. Член ЦК КПУ у 1990—1991 р.

Біографія

Народився 20 серпня 1938 в селі Багатенька Кегичівського району Харківської області. Українець.

Закінчив Первомайську середню школу Миколаївської області.

У 1960 році закінчив агрономічний факультет Уманського сільськогосподарського інституту, за фахом — агроном.

З 1960 — агроном-економіст колгоспу імені Леніна села Берізки Кривоозерського району Миколаївської області.

З вересня 1961 р. висунутий на комсомольську роботу. Займає посади завідувача відділу, з листопада 1961 — першого секретаря Кривоозерського районного комітету ЛКСМУ; з січня 1963 — секретаря комітету комсомолу Снігурівського виробничого колгоспно-радгоспного управління; з 1963 — секретаря Миколаївського сільського обласного комітету ЛКСМУ, з грудня 1964 — секретаря Миколаївського обласного комітету ЛКСМУ.

З лютого 1967 — другий секретар, а з 18 грудня 1967 — перший секретар Миколаївського обласного комітету ЛКСМУ.

З 1971 — перший секретар Очаківського районного комітету КПУ.

У 19741976 — слухач Вищої партійної школи при ЦК КПРС.

З 1976 — завідувач відділу пропаґанди і аґітації Миколаївського обласного комітету КПУ.

З 1978 до 1983 — заступник голови Миколаївського облвиконкому.

З 1983 до 1989 — секретар Миколаївського обласного комітету КПУ. Півтора року — відрядження в Афганістан.

З 16 грудня 1989 до квітня 1990 та з січня 1991 до 20 квітня 1992 — голова Миколаївського обласного виконавчого комітету.

З 25 травня 1990 до серпня 1991 — перший секретар Миколаївського обласного комітету КПУ.

Під час серпневого перевороту 1991 Грицай зайняв антипутчистську позицію, не допустив вилучення грошових активів області на користь ГКЧП.

З 8 квітня 1990 до 1994 — голова Миколаївської обласної ради.

Народний депутат України 12 (1) скликання з 15 травня 1990 до 10 травня 1994 р. Обраний у Миколаївському виборчому окрузі N 290. Член мандатної комісії ВР України і з питань депутатської етики.

З 20 березня 2008 — голова ради старійшин при голові Миколаївської обласної адміністрації.

Партійна приналежність

Член КПРС у 19631991 р.р. Делегат XXVIII з'їзду КПРС.

Родина

Батько загинув під час Другої світової війни; мати була прибиральницею. Одружений; син Максим; дочка Оксана.

Нагороди та звання

Нагороджений трьома Орденами Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани», медалями СРСР та Республіки Афганістан. Державний службовець 1-го ранґу (квітень 1994)[1].

Примітки

Джерела