Дронівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Дронівка
Герб Дронівки Прапор Дронівки
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Бахмутський район
Громада Сіверська міська громада
Облікова картка Дронівка 
Основні дані
Населення 485 (01.01. 2016 р.)
Площа 0.97 км²
Густота населення 500 осіб/км²
Поштовий індекс 84521
Телефонний код +380 6274
Географічні дані
Географічні координати 48°55′04″ пн. ш. 38°02′29″ сх. д. / 48.91778° пн. ш. 38.04139° сх. д. / 48.91778; 38.04139Координати: 48°55′04″ пн. ш. 38°02′29″ сх. д. / 48.91778° пн. ш. 38.04139° сх. д. / 48.91778; 38.04139
Середня висота
над рівнем моря
58 м
Водойми р. Сіверський Донець, Бахмутка
Відстань до
обласного центру
104,6 км
Найближча залізнична станція Сіверськ (Зупинка приміських поїздів: Прилежний, 444 км)
Місцева влада
Адреса ради 84521, Донецька обл., Бахмутський р-н, с. Дронівка, вул. Шкільна, 4
Карта
Дронівка. Карта розташування: Україна
Дронівка
Дронівка
Дронівка. Карта розташування: Донецька область
Дронівка
Дронівка
Мапа
Мапа

CMNS: Дронівка у Вікісховищі

Дро́нівка — село в Україні, Бахмутському районі Донецької області. Населення становить 613 осіб. Орган місцевого самоврядування — Дронівська сільська рада, у підпорядкуванні якої знаходиться також село Платонівка.

За 50 км на північ від міста Бахмут, понад Донецькою залізницею розташоване село Дронівка. В селі є сільська Рада, клуб, початкова школа, бібліотека, фельдшерський пункт, пошта та кілька магазинів.

Історія

Перші спогади

Село Дронівка знаходиться між двома річками: Бахмутка та Сіверський Донець. Місцевість, де знаходиться Дронівка, відома в історії України та Росії. Тут в 1571 році Московський уряд утворив 7 донецьких сторож, щоб пильнувати за переходом татар.

В 1740 році для пошуку срібних скарбів в дикий Бахмутський степ приїздила експедиція білгородських купців І.Морозова, Г.Фефелова та інших. Вона дослідила район Сіверського Дінця. Пошуки руд в Бахмутській провінції зацікавили Бергколегію. Сюди в 1744 році, був направлений вчений, що вчився в Німеччині з Ломоносовим Густав Рейзер. Прибув він до Бахмута, звідти в супроводі солдат і працівників приїхав на Донець, до гирла річки Бахмут, дослідив і наніс цей район на план під назвою «Річки Донець і Бахмут в провінції Бахмутській».

В другій половині XVIII століття Московська держава почала заселяти південні кордони, щоб створити охоронну смугу від нападу татар. Лівий берег Сіверського Дінця був заселений містечками: Маяки, Райгородок, Ямпіль, Сухареве містечко і на правому березі Закітне, Крива Лука.

Є легенда про перших поселенців села Дронівка. Розповідають, що пан, який жив в Закітному, кожного літа посилав чотирьох пастухів, молодих хлопців пасти табун коней на острів у гирлі річки Бахмут. Так було кілька років, на зиму гнали коней в Закітне. Пізніше пан збудував стайню, вівчарню і почав не тільки влітку, а й зимою тримати худобу. Хлопці підросли, стали дорослими і поженились. Так і з'явились перші хати поселенців Дронівки. Це Прусаченки, Дроботенки, Чередніченки та Світайли. По усному переказу хутір назвали Дранівка на честь козацького отамана Семена Драного, який очолив козаків у Булавінському повстанні в 1708 році. В урочищі Крива Лука вони вели бій з царськими військами Петра І, де Драний загинув і козаки вивезли його тіло з поля бою і тут на березі Дінця поховали. Назва Драновка писалась на військових картах в часи світової війни. Пізніше стала називатись Дронівкою.

По розповідям старожилів, після реформи 1861 р. селяни Дронівки викупили в кредит у пана землю і почало селянське товариство на ній господарювати. Згідно зі списком населених місць Харківської губернії, Ізюмського повіту, виданим в Санкт-Петербурзі 1869 року, Дронівка — село приватне, у ньому 18 дворів, 112 жителів. Земля біля села належала, крім селян, поміщикам Сумцову, Ягоренку і іншим. Селяни мали дві і менше десятини землі на душу.

В 90 роках XIX століття і пізніше мешканці села ходили за десять верст на заробітки до Кам'янської казенної зрошувальної дільниці, де керуючим був Монтиграс. В 1917 р. в селі проживало 60-70 сімей. В 1930 р. в селі організувався колгосп, у якому об'єдналось більше 90 сімей, у ньому було 800 гектарів землі, трактор «Фордзон», 80 коней, плуги, борони.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 37 людей[1].

Друга світова війна

На війну пішли воювати 105 односельчан, загинуло 89 жителів села. У жовтні 1941 року село було окуповане нацистами. У Дронівці є братня могила радянських воїнів (пам'ятник 1984 р.) та могила радянського воїна С. П. Жуловського 1943 р. (пам'ятник 1965 р.).

Сьогодення

Щороку на береги Дінця в Дронівку приїжджають на відпочинок тисячі туристів, рибалок, грибників, дітей і батьків в оздоровчі табори, туристичні бази. Художній колектив місцевого будинку культури щорічно організовує свята на березі Дінцю: День молоді та Івана Купала. Участь в яких беруть художні гуртки району та навіть і області.

Майже двадцять років в Дронівку приїздили артемівські археологи на чолі з С. Й. Татариновим, які робили розкопки. Знайдені скарби зараз експонуються в Бахмутському історико-краєзнавчому музеї. Завдяки дослідженням дореволюційних і радянських археологів М. В. Сібілева, О. С. Федоровського, Д. Я. Телегіна, В. О. Городцова, С. Й. Татаринова доведено, що поселення на берегах Дінця відносяться до 2 — 1 тис. до н. е.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 708 осіб, з яких 310 чоловіків та 398 жінок.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 613 осіб.[3]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 83,69 %
російська 15,99 %
білоруська 0,33 %

Символіка

Герб

Вид герба є щит прямокутної форми, закруглений донизу. Верхня частина щита обрамляється смугою з чорно-жовтих квадратів, що чергуються.

Фон щита розділений на три рівновеликі горизонтальні смуги: чорну, блакитну і зелену.

Нижня смуга — чорного кольору — символізує родючу землю. Середня смуга — блакитного кольору — символізує річку Сіверський Донець. Верхня смуга — зеленого кольору, символ зелених лісових масивів, що розкинулися на території Дронівської громади.

У нижньому полі, на чорному тлі, у правому куті — колосок пшениці; в лівому куті — суцвіття кошику соняшнику, які символізують основні сільськогосподарські культури.

Внизу напис жовтими буквами «Дронівська громада», що вказує на приналежність герба.

У верхньому полі зеленого кольору в правому куті знаходиться трикутник блакитного кольору, у якому зображений схід сонця, що символізує перспективний розвиток суспільства; в лівому куті зображена гілка дуба — символ дубового лісу.

Прапор

Прапор громади: прямокутне полотнище із співвідношенням ширини до довжини 2: 3, розділене на три горизонтальні смуги:

  • Верхня смуга зеленого кольору займає 1/2 ширини прапора;
  • Середня смуга синього кольору займає 1/3 ширини прапора;
  • Нижня смуга чорного кольору займає 1/6 ширини прапора.

У центрі смуги зеленого кольору розташоване жовте півколо, з якого виходять 13 променів (символ сонця).

Зелений — колір надії, радості і здоров'я, лісових багатств.

Синій — колір вірності, чесності, бездоганності, символізує річку Сіверський Донець, яка об'єднала на своїх берегах населення громади.

Чорний колір символізує силу, символ родючості землі.

Сонце — символ життєвої енергії, краси, безсмертя, гармонії.

Пам'ятки

Поряд з селом розташований ботанічний заказник місцевого значення «Конвалієва діброва».

Світлини

Примітки

  1. Мартиролог. Донецька область, ст. 456—457
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Донецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Донецька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Посилання