Званівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Званівка
Zvanivka gerb.png
Герб Званівки
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Бахмутський район Бахмутський район
Рада/громада Званівська сільська рада
Код КОАТУУ 1420983501
Облікова картка Званівка 
Locator Dot2.gif
Розташування села Званівка
Основні дані
Населення 1 430
Поштовий індекс 84528
Телефонний код +380 6274
Географічні дані
Географічні координати 48°48′42″ пн. ш. 38°05′08″ сх. д. / 48.81167° пн. ш. 38.08556° сх. д. / 48.81167; 38.08556Координати: 48°48′42″ пн. ш. 38°05′08″ сх. д. / 48.81167° пн. ш. 38.08556° сх. д. / 48.81167; 38.08556
Середня висота
над рівнем моря
71 м
Водойми р. Бахмутка
Відстань до
обласного центру
114 км
Відстань до
районного центру
28,5 км
Місцева влада
Адреса ради 84528, Донецька обл., Бахмутський р-н, с. Званівка, проспект Перемоги, 1, тел. 5-21-26
Сільський голова Шишко Ростислав Володимирович
Карта
Званівка is located in Україна
Званівка
Званівка
Званівка is located in Донецька область
Званівка
Званівка

Зва́нівка — село в Бахмутському районі Донецької області (Україна), розташоване на березі річки Бахмутки.

Центр сільради.

Відстань до райцентру — близько 28 км (автошляхом Т 0513).

Залізнична станція Званівка.

У селі є монастир Серця Христового Чину Святого Василія Великого УГКЦ[1]

Історія[ред.ред. код]

На околиці села знайдені три кам'яні скульптури кочовиків IX—XIII ст.

Село засноване в І половині 14 століття.

Поселення відносилося до Кальміуської паланки.

За даними 1859 року Званівка (Соколівка, Красногорівка), панське село, над Бахмуткою, 19 господ, 136 осіб, православна церква.[2]

Радянська окупація — з грудня 1917 року.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 108 людей[3].

У німецько-радянській війні брали участь 277 жителів села (218 з них загинули, 141 нагороджений медалями й орденами).

За радянських часів на терені села була центральна садиба колгоспу ім. Горького (м'ясо-молочного та зернового напрямків), за яким було закріплено 7419 га сільськогосподарських угідь, зокрема 5427 га ріллі. 10 передовиків колгоспу були нагороджені медалями.

1970 року в селі була 8-річна школа (176 учнів, 13 учителів), будинок культури на 300 місць, бібліотека (книжковий фонд — 5 тис. примірників), лікарня (25 місць, 7 медпрацівників), аптека, дитячий садок на 45 місць, поштові відділення. Працював млин і цех безалкогольних напоїв.

19701975 — в селі побудували 4020 м² житлової площі, 240 будинків газифіковано.

Населення[ред.ред. код]

  • 1970 — 1084 (307 дворів)
  • 2001 — 1 430

1951 року до Званівки переселили бойків — колишніх мешканців сіл Ліскувате та Коросно Хирівського району Дрогобицької області, території яких були передані ПНР на підставі угоди між Польщею й УРСР від 15 лютого 1951 року. Частина переселенців-бойків була розселена також у найближчих селах Роздолівка та Верхньокам'янське (популярна назва Чубарівка).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Монастир Серця Христового у Званівці на сайті Отців Василіан
  2. Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел (По сведениям 1859 года). 42 выпуска - Санкт-Петербург.: издание Центрального статистического комитета Министерства внутренних дел, 1861-1885.
  3. Мартиролог. Донецька область, ст. 457—459

Література[ред.ред. код]