Залютине (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Залютине

Шпаківка — Основа
Південна залізниця
Харківська дирекція
м. Харків

49°58′03″ пн. ш. 36°09′42″ сх. д. / 49.96750° пн. ш. 36.16167° сх. д. / 49.96750; 36.16167Координати: 49°58′03″ пн. ш. 36°09′42″ сх. д. / 49.96750° пн. ш. 36.16167° сх. д. / 49.96750; 36.16167
Рік відкриття 1927 (97 років)
Тип проміжна
Колій 4
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Форма платформи прямі
Вулиця Чуваська та Цементна
Відстань до Києва, км 502
Код станції 440904 ?
Код «Експрес-3» 2204445 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса
Мапа
Залютине на Вікісховищі

Залю́тине — проміжна залізнична станція 4-го класу Харківської дирекції Південної залізниці на лінії Шпаківка — Основа. Розташована у південно-західній частині міста Харків.

Історія

Станція відкрита у 1927 році. Початково станція мала військове призначення. Швидше за все тому докладні історичні дані і не збереглися. Існує дві версії походження назви станції.

За однією з них назва походить від однойменного трактиру, який знаходився за Холодною горою на пів шляху між Харковом та Куряжем. За іншою версією назва походить від хутора Залютин, який розташовувався трохи північніше (нині — мікрорайон «Залютине» Харкова).

У 1970 році станція електрифікована постійним струмом (=3 кВ) в складі дільниці Харків — Золочів[1].

Пасажирське сполучення

На станції Залютине зупиняються приміські поїзди сполученням Харків — Золочів[2].

Примітки

Джерела

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

Панорама