Золота Слобода

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Золота Слобода
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Рада Козівська селищна громада
Облікова картка Золота Слобода 
Основні дані
Засноване 1785
Населення 901
Територія 0.267 км²
Густота населення 3374.53 осіб/км²
Поштовий індекс 47653
Телефонний код +380 3547
Географічні дані
Географічні координати 49°25′17″ пн. ш. 25°15′03″ сх. д. / 49.42139° пн. ш. 25.25083° сх. д. / 49.42139; 25.25083Координати: 49°25′17″ пн. ш. 25°15′03″ сх. д. / 49.42139° пн. ш. 25.25083° сх. д. / 49.42139; 25.25083
Водойми Тудинка
Відстань до
районного центру
7 км
Відстань до
залізничної станції
3 км
Місцева влада
Адреса ради 47653 с. Золота Слобода, вул. Грушевського, 116
Карта
Золота Слобода. Карта розташування: Україна
Золота Слобода
Золота Слобода
Золота Слобода. Карта розташування: Тернопільська область
Золота Слобода
Золота Слобода
Мапа
Мапа

CMNS: Золота Слобода у Вікісховищі

Золота́ Слобода́ — село в Україні, у Козівській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Тудинка, на заході району. До 2020 - адміністративний центр колишньої Золотослобідської сільради Козівського району.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу

Козівської селищної громади. [1]

Населення — 901 особа (2001).

Історія

Перша писемна згадка — 1649 року, згідно з написом на титулі церковної книги «Тріодь».

1729 — власність графа С. Потоцького. 1915 внаслідок воєнних дій згоріло 166 будинків.

Діяли товариства «Просвіта», «Січ», «Луг», «Рідна школа», «Союз українок», «Сільський господар», «Відродження», кооператива.

1930 року під час пацифікації в Галичині вбили двох селян.

21-25 серпня 1943 р. в с. Слобода Золота відбувся ІІІ-й Надзвичайний Великий Збір ОУНР.

Населення

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[2]:


Мова Число ос. Відсоток
українська 99,78
російська 0,22

Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.

Пам'ятки

Є церква Покрови Божої Матері (1899; кам'яна, реконструйована Любомиром Бачинським 1990).

Споруджено пам'ятники:

  • на відзнаку скасування панщини (1898; відновлено),
  • воїнам-односельцям, які загинули у німецько-радянській війні (1986; скульптор В. Мельник)
  • на честь Незалежності (1992)
  • борцеві за волю України Я. Старуху (1997; скульптор І. Сонсядло).

Встановлено пам'ятний хрест на честь тверезості (1871).

Насипано символічну могилу полеглим за волю України (1996).

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, дитячий садок «Веселка», Будинок культури, бібліотека, ФАП, музей родини Старухів.

У селі створена аматорський театр, який переміг на всеобласному конкурсі «Тернопільські театральні вечори».

У 2021 році в селі відбувалися зйомки документального фільму «Марія» (реж. Марія Яремчук) з циклу «Жива УПА», вихід на екрани якого очікується у жовтні 2021 року.[1]

Відомі люди

Народилися

  • Любомир Бачинський — український архітектор.
  • Петро Була — український підприємець, громадський діяч.
  • Ігор Гадач — український лікар, громадський діяч у Канаді.
  • Ярослава Гайдукевич — український краєзнавець.
  • Тетяна Гурей — український педагог, літераторка.
  • Богдан Гуцал — український педагог, інженер-електронник, громадський діяч.
  • Володимир Гуцал — український літературознавець, доктор філософії.
  • Андрій Дмитраш — український винахідник, громадський діяч, меценат.
  • Михайло Західний — український адвокат, літератор, громадський діяч.
  • Мирослав Кіналь — український підприємець, громадський діяч.
  • Микола Коваль — український педагог, самодіяльний актор, режисер.
  • Любомир Королишин — український архітектор.
  • Богдан Коцай — український художник, педагог.
  • Стефанія Крушельницька — українська літераторка, громадська діячка.
  • Богдан Мандзій — український педагог, вчений у галузі радіотехніки.
  • Петро Одрехівський — український музикант (баяніст-акордеоніст), педагог.
  • Захарій Орун — український релігійний діяч, літератор, публіцист, редактор.
  • Самарик Ольга «Тетяна» — друкарка референтури СБ Калуського окружного проводу ОУН, дружина референта СБ Карпатського крайового проводу ОУН Богдана Яцківа.
  • Михайло Солтис — український правник, громадський діяч.
  • Старух Ярослав (1910—1947) — український політичний і військовий діяч, публіцист, державний секретар міністерства інформації й пропаганди Українського державного правління, член проводу ОУН та провідник Закерзонського краю.
  • Володимир Ткач — український історик, громадсько-політичний діяч.
  • Іван Топольницький — український фінансист, громадський і культурний діяч.
  • Ярослав Тучапський (Степанович) —художник-аматор, культосвітній діяч.
  • Ярослав Тучапський (Володимирович)—український редактор, літератор
  • Ольга Люсілл Уолден (дівоче Івахів), американський науковець українського походження, піонер у галузі комп'ютерних технологій, провідний спеціаліст концернів Форд і Крайслер.

Проживали

Перебували

Померли

  • Загинув діяч ОУН і УПА Г. Смачило.

Примітки

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 9 жовтня 2021.
  2. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область

Бібліографія

Видано книгу Я. Гайдукевич «Золота Слобода» (2000).

Література