Кащук Наталя Омелянівна

Кащук Наталя Омелянівна
В студентські роки
Народилася	25 жовтня 1937(1937-10-25) місто Слов'янськ, нині Донецької області
Померла	2 липня 1991(1991-07-02) (53 роки) Київ
Громадянство	Україна
Національність	українка
Діяльність	поет, прозаїк, нарисовець, перекладач, журналіст
Alma mater	Філологічний факультет Київського університету
Мова творів	українська
Роки активності	1953 — 1991
Magnum opus	"Земні радощі" (Київ, 1985)
Нагороди	Почесна грамота Президії Верховної Ради Білоруської РСР

|Ukrcenter= |Член спілки журналістів У...= |Навчання= |Lib= |Член КПРС:=

Ната́ля Омеля́нівна Кащу́к (25 жовтня 1937, Слов'янськ, нині Донецької області — 2 липня 1991, Київ) — українська письменниця (поетеса, прозаїк, нарисовець, перекладач), журналістка. Член Спілки письменників України від 1968 року.

Біографія

Наталя Кащук народилася в Слов'янську в родині службовця. Середню школу закінчила в Кам'янці-Подільському. Від 1954 року навчалася спочатку в Чернівецькому університеті, потім — у Київському університеті, який закінчила 1959 року (за фахом — філолог).

Працювала муляром-бетоняркою на комсомольських будовах Криворіжжя, редактором у видавництві «Дніпро» та Політвидаві України. Далі була старшим редактором відділу літератури та роз'їзним кореспондентом журналу «Україна».

В журналі "Перець №21 за 1978р розміщено дружній шарж А.Арутюнянца , присвячений поетесі.

Твори

Наталя Кащук друкувала вірші у місцевій і республіканській пресі від 1953 року. Виступала також як нарисовець.

Поезія

Окремими виданнями побачили світ збірки віршів:

• «Весняне пробудження» (1959),
• «Переднівок» (1968),
• «Світлодення» (1974),
• «Обереги» (1979),
• «Вічний вогонь» (1980),
• «Високе Відродження» (1986),
• «Ярінь» (1987),
• «Самоцвіти» (1989).

Проза

• Збірки нарисів:
  • «Земна орбіта» (1972)
  • «Веселкова брама» (1978)
• Документальні повісті:
  • «Щедрість» (1971) — про двічі Героя Соціалістичної Праці Марію Савченко
  • «Золоті жнива» (1978) — про двічі Героя Соціалістичної Праці Пилипа Желюка
• Повісті:
  • «Рудана» (1977)
• Збірки оповідань:
  • «Озимина бринить» (1981)
• Збірка статей, оповідань, спогадів «Сонячний камертон» (1984)
• «Земні радощі» (Київ, 1985)

Переклади

У перекладі російською мовою видано такі книги письменниці:

• збірку віршів «Белые гуси» (1968)
• «Древо добра» (Москва, 1976)
• «Рудана» (Москва, 1983)

Твори Наталі Кащук перекладено також білоруською, грузинською, вірменською, киргизькою, болгарською, чеською, словацькою, англійською, німецькою та іншими мовами.

Сама Наталя Кащук переклала з російської мови повість Віталія Закруткіна «Матір людська» (Київ, 1974).

Нагороди

• Почесна грамота Президії Верховної Ради Білоруської РСР.

Література

• Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / упоряд.: Олег Килимник, Олександр Петровський. — К. : Радянський письменник, 1970. — 540 с. — С. 182.
• Письменники Радянської України : бібліографічний довідник / упоряд.: О. В. Килимник, О. І. Петровський. — К. : Радянський письменник, 1976. — 416 с. — С. 143.
• Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / авт.-упоряд.: В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К. : Радянський письменник, 1981. — 327 с. — С. 109.
• Мороз Л. З. Кащук Наталя Омелянівна // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : Д—К.  — С. 438.
• Логвиненко О. Самоцвіти // Дніпро. — 1987. — № 5.
• Сливинський О. «…Зблисне і моя душа» // Київ. — 1988. — № 7.
• Гордасевич Г. Гармонія радості і печалі // Гордасевич Г. Силуети поетес. — К., 1989.
• Мачківський Микола. До вежі черленої: Роман-життєпис. — Хмельницький: Поділля, 2005. — 448 с.
• Календар знаменних і пам'ятних дат Донецької області. 2012 рік [Текст] / Донец. облдержадмін., упр. культури і туризму, Донец. обл. універс. наук. б-ка ім. Н. К. Крупської ; уклад. І. В. Гайдишева ; ред. Т. С. Литвин ; наук. ред. Н. П. Авдєєнко, Н. В. Петренко ; відп. за вип. Л. О. Новакова, засл. працівник культури України. — Донецьк: Сх. вид. дім, 2011. — 113 с.
• Будзей Олег. Три літературні ювілеї одного дня. «Дівчиськом я була вреднющим» // Подолянин. — 2012. — 19 жовтня. — С. 8.