Марина Абрамович
.jpg)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Мари́на Абра́мович (серб. Марина Абра́мовић; * 30 листопада 1946, Белград, СФРЮ) — сербська мисткиня, що працює в жанрі перформансу. Учасниця феміністичного мистецького руху. У своїх роботах досліджує стосунки між митцем і публікою, границі тіла та можливості розуму.
Одержала Золотого лева на Венеціанському бієннале 1997 року за роботу «Балканське бароко», в якій перемивала купу кривавих кісток в пам'ять про жертв Югославських воєн.
У березні-травні 2010 року Музей сучасного мистецтва Нью-Йорку провів велику ретроспективу і відтворення перформансів Абрамович.
Розпочала працювати в жанрі перформанс у 1974 році, коли продемонструвала серію перформансів, спрямованих проти політики соціалістичної Югославії.
У своїх перформансах Абрамович показує людські проблеми і проблеми, породженні людьми. У кожному з них вона демонструє можливості людського тіла, адже постановки потребують неабиякої фізичної та психологічної витривалості. Через це Абрамович не завжди бере участь у власних перформансах з огляду на вік та здоров'я, і готує для них відібраних людей, яких вчить і тренує фізичній та психологічній витривалості.
Інсталяції Абрамович іноді спричиняли в публіки шок: у 1988 році один з глядачів знепритомнів на її виставці.
Кар'єра
«Ритм 10», 1973
Свій перший перфоманс Марина Абрамович виконала в Единбурзі, Велика Британія в 1973 році. У ньому Абрамович дослідила елементи ритуалу та жестів. Використовуючи двадцять ножів та два магнітофони, художниця грала в російську рулетку, встромляючи ножі між розкриті пальці рук.[39]
«Ритм 5», 1974
«Ритм 2», 1974
«Ритм 4», 1974
«Ритм 0», 1974
Щоб перевірити межі зв'язку між митцем і глядачами, Абрамович в 1974 році створила один зі своїх найскладніших і відомих перформансів. Абрамович розмістила на столі 72 об'єкти, якими люди могли користуватися як завгодно. Деякі з цих об'єктів могли приносити задоволення, тоді як іншими можна було завдавати болю. Серед них були ножиці, ніж, хлист і навіть пістолет з одним патроном. Собі вона відвела пасивну роль. Протягом шести годин публіка могла діяти на свій розсуд, в тому числі маніпулюючи тілом і рухами мисткині[40]. Спочатку глядачі поводилися скромно й обережно, але через деякий час учасники стали агресивнішими. Абрамович пізніше згадувала:
Отриманий мною досвід говорить про те, що якщо залишати рішення за публікою, тебе можуть убити. <…> Я відчувала реальне насильство: вони різали мій одяг, встромляли шипи троянди в живіт, один узяв пістолет і прицілився мені в голову, але інший забрав зброю. Запанувала атмосфера агресії. Через шість годин, як і планувалося, я встала і пішла у напрямку до публіки. Всі кинулися геть, рятуючись від реального протистояння.
Cleaning the Mirror, 1995
Spirit Cooking, 1996
Роботи з Улаєм (1976—1988)
З митцем Улаєм (справжнє ім'я Frank Uwe Laysiepen) у неї були тривалі романтичні та творчі стосунки. Вони створили разом багато значущих творів нематеріального мистецтва.
В перформансі «Смерть себе» Абрамович та Улай поєднали своє дихання спеціальним агрегатом і вдихали видихи одне одного, доки не закінчився кисень. Через сімнадцять хвилин після початку перформансу обоє впали на підлогу без свідомості. Цей перформанс досліджував здатність індивідуума поглинати життя іншої особистості, змінюючи й знищуючи її.
В інсталяції «Відносини в просторі» (1976) Абрамович і Улай роздягнуті бігли один одному на зустріч і зіштовхувалися, повторюючи це знову і знову. Таким чином Марина Абрамович і Улай хотіли поєднати фемінну та маскулінну енергії та створити дещо третє, що вони називали «Та Сутність».
Композиція «Комуністичне тіло, Капіталістичне тіло» (1980-ті) стала протестом проти поділу людей ідеологічними бар'єрами.
Майже через 22 роки Улай відвідав перформанс Абрамович «The Artist Is Present». За ідеєю вистави, кожен, хто мав бажання, міг сісти навпроти мисткині й дивитися їй у вічі стільки, скільки побажає. У певний момент вона підняла очі й побачила перед собою Улая. До цієї зустрічі вони не бачилися багато років. Коли їх погляди зустрілися, обоє митців заплакали.
Seven Easy Pieces, 2005
The Artist Is Present: березень-травень 2010
Критика
- 10 квітня 2020 року компанія Microsoft опублікувала в Ютуб рекламу за участю Марини Абрамович. У ролику вона розповідала про новий VR-перформанс «Життя», який різко піддався громадської критики. У соціальних мережах Абрамович звинуватили в сатанізмі, «крові, болю і канібалізмі в її мистецтві»[41][42]
- У 2019 поляки-віряни виступили проти виставки Марини Абрамович, звинувачуючи її в сатанізмі[43]
Примітки
- ↑ Досьє на Марину Абрамович на сайті «The Art Story»
- ↑ Пантуєва А. «Таня Бругера та її політична провокація» // OpenSpace.ru. — 2010. — 12 окт.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #11908273X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Marina Abramovic
- ↑ Cunningham J. M. Encyclopædia Britannica
- ↑ RKDartists
- ↑ а б https://zkm.de/en/person/marina-abramovic
- ↑ http://vocab.getty.edu/page/ulan/500115967
- ↑ Museum of Modern Art online collection
- ↑ https://rkd.nl/nl/explore/artists/240
- ↑ http://www.moma.org/collection/works/125611
- ↑ NMVW-collection website
- ↑ COURAGE Registry
- ↑ https://smak.be/nl/kunstwerk/1663
- ↑ http://collection.emst.gr/en/artists/%ce%91%ce%bc%cf%80%cf%81%ce%ac%ce%bc%ce%bf%ce%b2%ce%b9%cf%84%cf%82-%ce%9c%ce%b1%cf%81%ce%af%ce%bd%ce%b1/
- ↑ Relation work
- ↑ Marina Abramovic/Ulay : 30 November = Ulay/Marina Abramovic : 30 November
- ↑ Terra della Dea Madre
- ↑ а б Light / Dark (Cologne) (SD)
- ↑ а б Light / Dark (Cologne)
- ↑ China Ring
- ↑ Dragon Head
- ↑ Charged Space (Van Abbe version)
- ↑ Artists + Artworks
- ↑ Art Must Be Beautiful, Artist Must Be Beautiful
- ↑ Tuesday - Saturday
- ↑ Fotosequentie Performance 8 'Relation in Time'
- ↑ а б Role Exchange
- ↑ Rhythm 0
- ↑ Lips of Thomas (1975/1993)
- ↑ https://webapps.cspace.berkeley.edu/
- ↑ AAA-AAA (Liège)
- ↑ Art must be Beautiful, Artist must be Beautiful
- ↑ Imponderabilia
- ↑ https://macm.org/collections/artiste/marina-abramovic
- ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/353049
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Net, Media Art (31 липня 2020). Media Art Net | Abramovic, Marina: Rhythm 10. www.medienkunstnetz.de (англ.). Процитовано 31 липня 2020.
- ↑ Marina Abramovic on Rhythm 0 / YouTube
- ↑ Dazed (16 квітня 2020). Marina Abramović has been accused of Satanism, again. Dazed (англ.). Процитовано 13 липня 2020.
- ↑ Марина Абрамович прокомментировала удаление ролика Microsoft с ней из-за обвинений в сатанизме. Bird In Flight (ru-RU) . 22 квітня 2020. Процитовано 13 липня 2020.
- ↑ "Сатанинский вернисаж". Верующие поляки выступили против выставки Марины Абрамович. nv.ua. Процитовано 13 липня 2020.
Джерела
- М. Рябчук, Сад Меттерніха. Львів: ВНТЛ-Класика, 2008, С. 140—155.
Посилання
 |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Марина Абрамович |
|
Це незавершена стаття про художницю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |