Метод лактаційної аменореї
Ме́тод лактаці́йної аменоре́ї (МЛА) — природний спосіб контрацепції, що базується на фізіологічному ефекті, який полягає у пригніченні овуляції завдяки смоктанню дитиною грудей матері. Тривалість ановуляції варіює від 4 до 6 місяців після пологів, хоча у деяких жінок овуляція поновлюється на другому місяці післяпологового періоду. Якщо грудне вигодовування не є основним методом годування дитини, то жінка може завагітніти на 4-6 тижні після пологів. Якщо грудне вигодовування є основним методом годування дитини, то жінка може завагітніти на 6 місяці після пологів[1].
Механізм дії
Під час лактації розвивається тимчасова фізіологічна неможливість завагітніти. Частота і тривалість грудного годування визначають довготривалість ановуляторного безпліддя внаслідок зменшення пульсуючого виділення гонадотропін-рилізинг-гормону (ГТРГ), що, в свою чергу, призводить до пригнічення секреції лютеогормону (ЛГ), необхідного для нормальної активності яєчників. Дослідження показали, що під час грудного годування у гіпоталамусі зменшується вміст опіоїдів, що впливають на виділення ГТРГ. Від частоти і тривалості годування грудьми залежить вироблення пролактину. Смоктання грудей новонародженим викликає два рефлекси, що стимулюють секрецію молока:
- пролактиновий рефлекс: нервові імпульси від навколососкових ділянок шкіри передаються до блукаючого нерва, а потім до гіпоталамуса, де нейропептиди стимулюють продукцію пролактину у гіпофізі, що призводить до секреції молока і до ановуляції;
- рефлекс виділення молока: імпульси від навколососкової зони досягають задньої частки гіпофіза, де у відповідь секретується окситоцин, що зумовлює скорочення молочної залози і виділення молока.
Ефективність при правильному застосуванні близько 98%[2].
Історична довідка
Хоча переваги грудного годування для здоров'я дитини загальновідомі, використання лактаційної аменореї як методу планування сім'ї було визначене не так давно. Міжнародна група вчених, що зібралася у 1988 році в Центрі з досліджень та конференцій в Белладжіо (Італія), розглянула наукові дані про дію грудного годування на фертильність. Учасники групи дійшли висновку, що жінки, які не користуються методом контрацепції, але повністю або майже повністю годують грудьми, і в яких спостерігається аменорея, мають дуже малий ризик (менше 2%) завагітніти у перші 6 місяців після пологів. Висновки, сформульовані цією групою, стали відомі як „Консенсус в Белладжіо”. „Консенсус” став науковою базою для визначення станів, за яких грудне годування може безпечно застосовуватися для планування інтервалів між пологами. Було розроблено правила з використання лактаційної аменореї як методу планування сім'ї[1].
Умови використання
- Умови, які необхідно дотримувати, щоб метод був ефективним
- Жінка годує малюка тільки грудьми без докорма.
- Жінка годує дитину з обох грудей на її вимогу приблизно 8-10 разів на добу. Вночі необхідно годувати дитину щонайменше 1 раз (інтервал між годуваннями вночі не повинен перевищувати 6 годин).
- Менструації ще не з'явилися.
- Після пологів пройшло не більше 6 місяців.
- Перевагами методу є заохочення грудного годування.
- До недоліків методу відносять різке зниження ефективності при введенні докорма і збільшенні інтервалів між годуваннями.
- Менструації
Відновлення менструацій означає відновлення дітородної функції, і жінка повинна почати використовувати інший прийнятний метод контрацепції. При цьому рекомендується продовжувати грудне вигодовування дитини.
- Для контрацепції і здоров'я
Жінці необхідно почати використовувати інший метод контрацепції, якщо у неї або поновилися менструації, або вона більше не годує виключно грудьми, або дитині виповнилося 6 місяців. Їй варто проконсультуйтеся зі своїм лікарем перш, ніж починати використовувати інший метод контрацепції.
Примітки
- ↑ а б Г.М.Адамова, О.А.Бондаренко, Н.Г.Гойда, О.В.Грищенко, Н.Я.Жилка, В.П.Квашенко, Р.О.Моісеєнко, В.І.Пирогова, С.П.Посохова, Н.Й.Сало, О.В.Шманько (2012). Метод лактаційної аменореї. Сучасні аспекти планування сім`ї. Навчальний посібник (PDF) (вид. 1). Київ: Міністерство охорони здоров'я України. с. 223—226. Архів оригіналу (PDF) за 27 вересня 2013. Процитовано 4 жовтня 2013. Помилка цитування: Некоректний тег
<ref>; назва «familyplan» визначена кілька разів з різним вмістом - ↑ Appendix A "Contraceptive Effectiveness". Family planning : a global handbook for providers : evidence-based guidance developed through worldwide collaboration (PDF) (вид. Rev. and Updated ed.). Geneva, Switzerland. 2011. с. 319 publisher=WHO and Center for Communication Programs. ISBN 978-0-9788563-7-3. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2013. Процитовано 4 жовтня 2013.
{{cite book}}:|first=з пропущеним|last=(довідка); Cite має пустий невідомий параметр:|1=(довідка)
| ||||||||||||||||||||||||
 | Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (серпень 2011) |
