Норвезький хрестовий похід
| |||||
Норвезький хрестовий похід — хрестовий похід, розпочатий норвезьким королем Сігурдом I в 1107—1110 роках. За організацією він вельми нагадував рейди вікінгів в попередні епохи, хоча формально і здійснювався з релігійними цілями.
Шлях до Єрусалиму
Від Норвегії до Англії (1107—1108)
Сігурд і його люди відпливли із Норвегії восени 1107 р. В похід вирушило близько 5000 осіб на 60 кораблях. Восени ж вони дісталися до Англії, де в цей час правив Генріх I. Сігурд і його люди провели там зиму, а навесні 1108 року відплили далі.
На Піренейському півострові (1108—1109)
Через кілька місяців вони досягли міста Сантьяго-де-Компостела в Галісії, де місцевий володар дозволив їм залишитися на зиму. Проте взимку почався голод, і місцевий володар заборонив продавати норвежцям продовольство і товари. Сігурд зібрав армію, атакував замок феодала і розграбував все, що зміг там знайти.
На своєму шляху норвежці зустріли великий піратський флот. Сігурд повів свої кораблі прямо на піратів і атакував їх. За короткий час пірати були розбиті, а Сігурд захопив вісім кораблів.
Потім вони допливли до Аль-Андалусу, де біля Сінтри захопили замок і вбили всіх людей, так як ті відмовилися прийняти хрещення. Після цього вони попрямували в Лісабон, «місто наполовину християнське — наполовину язичницьке». Тут вони виграли третю битву і добули багату здобич.
Потім вони виграли четвертий бій, імовірно — в районі Алкасер-ду-Сал. Вони вбили стільки людей, що місто залишилося практично порожнє, здобич також була велика.
На Балеарських островах (1109)
Після ще одного переможного бою з піратами під час проходу Гібралтарської протоки, норвезькі кораблі увійшли в Середземне море і попливли вздовж сарацинських берегів в напрямку Балеарських островів. У той час Балеари були гніздом піратів і центром работоргівлі. Норвезький рейд є першою зафіксованою в джерелах християнською атакою на цей центр мусульманського піратства.
Спочатку норвежці припливли на Форментеру, де виявили велику кількість маврів і сарацинів, які мешкали в печерах. В результаті битви норвежці захопили стільки здобичі, скільки ніколи не захоплювали раніше. Після цього вони атакували Ібісу, а потім — Менорку, обидва рази успішно. Судячи з усього, норвезькі хрестоносці не наважилися атакувати самий укріплений головний острів архіпелагу — Майорку.
На Сицилії (1109—1110)
Навесні 1109 хрестоносці досягли Сицилії, де були добре прийняті норманським королем Рожером II, якому в той час було всього 12-13 років.
В Палестині (1110)
Влітку 1110 хрестоносці нарешті досягли Палестини (висадились в Аккрі або в Яффі), і відправилися в Єрусалим, де зустрілися з королем Балдуїном I. Балдуїн разом з Сігурдом з'їздив до річки Йордан, норвежців обдарували священними реліквіями. Зокрема, вони отримали щепу від Святого хреста з умовою, що продовжать поширення християнства і принесуть цей священний дар на могилу Святого Олафа.
Облога Сідону (1110)
Сігурд повернувся на свої кораблі, і коли король Балдуїн I (король Єрусалиму) пішов на «язичницьке» (тобто мусульманське) місто Сідон — відправився з ним разом зі своїми людьми і брав участь в облозі. Місто було взято, була утворена Сеньйорія Сідону.
Зворотній шлях
В Константинополь (1110)
З Палестини Сігурд і його люди відпливли на Кіпр, де затрималися на деякий час, звідти відпливли до Греції. У Греції вони чекали потрібного вітру, щоб прибути в Константинополь з наповненими вітрилами, щоб призвести цим враження на візантійців. Коли вони досягли Константинополя, то вітрила кораблів злилися в один, і подивитися на цей флот вийшло все місто, включаючи імператора Олексія I.
В Норвегію (1110—1113)
Готуючись до повернення до Норвегії, Сігурд передав імператору Олексію I кораблі і цінні носові фігури, а натомість отримав коней для подорожі по суші. Багато його людей залишилося в Константинополі, щоб служити у візантійців.
Зворотній шлях Сігурда зайняв імовірно три роки. Він проїхав Болгарію, Угорщину, Паннонію, Швабію і Баварію, де зустрівся з імператором Лотарем. Потім він досяг Данії, де його вітав король Нільс, який надав корабель для повернення до Норвегії.
Література
- Riley-Smith, Jonathan (1986). The First Crusade and the Idea of Crusading. с. 132. ISBN 0812213637.
- Heimskringla or The Chronicle of the Kings of Norway - Saga of Sigurd the Crusader and His Brothers Eystein and Olaf. Online Medieval and Classical Library Release. Архів оригіналу за 13 липня 2014. Процитовано 13 серпня 2014. (Old Norse: [1])