Петер Крюгер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петер Крюгер
Азимутальний квадрант Крюгера, завершений Яном Гевелієм (1644)
Азимутальний квадрант Крюгера, завершений Яном Гевелієм (1644)
Азимутальний квадрант Крюгера, завершений Яном Гевелієм (1644)
Народився 20 жовтня 1580[1]
Кенігсберг, Герцогство Пруссія або Королевець, Герцогство Пруссія
Помер 6 червня 1639(1639-06-06)[1] (58 років)
Гданськ, Поморське воєводство, Великопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Країна  Герцогство Пруссія
 Річ Посполита
Діяльність математик, поет, астроном, письменник, викладач університету
Alma mater Кенігсберзький університет
Лейпцизький університет
Університет Мартіна Лютера
Заклад Ґданська академічна гімназіяd
Вчителі Тихо Браге і Йоганн Кеплер
Відомі учні Ян Гевелій
Андреас Грифіус
Йоганн Штрауссd
CMNS: Петер Крюгер у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Крюгер.

Пе́тер Крю́гер (нім. Peter Сrüger, пол. Piotr Krüger; 20 жовтня 1580 — 6 липня 1639) — німецький математик і астроном XVII століття, коперніканець і поет, учень Тихо Браге і Йоганна Кеплера. У своїх працях, написаних латиною, він підписувався як Crüger. Один з провідних астрономів того часу, учитель Яна Гевелія і Андреаса Ґріфіуса.

Крюгер опублікував трактати з багатьох наукових тем. Він зробив свій внесок у плоску і сферичну тригонометрію, географію і астрономію, а також в технологію астрономічних інструментів.

Біографія і наукова діяльність

Крюгер народився у Кенігсберзі, Герцогство Пруссія, яке у ті роки входило до складу Королівства Польського. У молодому віці осиротів. Здобував освіту в університетах Кенігсберга, Лейпцига і Віттенберга, завершивши навчання у 1606 році. Серед його учителів були Тихо Браге і Йоганн Кеплер. Згодом він перебрався до Данцига (тепер Гданськ), де всю решту життя працював професором поезії і математики в Данцизької академії[pl].

Как філософ і поет, Крюгер підтримував тісні зв'язки з поетом Йоганном Плавіусом[en], який у своєму трактаті «Institutio Poetica» згадує Крюгера у вступному слові. Крюгер присвятив Плавіусу поетичний панегірик, що був опублікований у передмові до трактату Плавіуса «Praecepta logicia».

Під час Тридцятилітньої війни декілька сілезців переховувались у Данцигу від лих війни, серед них і Андреас Ґріфіус, у якого, коли той навчався в Данцизькій академії з 1634 по 1636 рік, Крюгер був наставником[2]. Професори Крюгер і Могінґерт розповіли Гріфіусу про новий стиль німецькомовної поезії. Ґріфіус написав меморіальні вірші, коли в 1638 році померла дитина Крюгера. Кілька років до того Крюгер потоваришував з Мартіном Опіцем[de], «батьком німецької поезії», який також мешкав у Данцигу.

Крюгер першим видав окремі таблиці логарифмів для тригонометричних функцій і для чисел[3]. В своєму трактаті «Використання логарифмічної тригонометрії» (Praxis Trigonoraetriae logarithmicae, Данциг, 1634), що користувався великою популярністю і двічі перевидавався (у 1648 та 1654 роках), Крюгер сформулював теорему косинусів у вигляді, зручному для обчислень з логарифмами[4].

У своїй праці «Prognostics» (1631) Крюгер підтримав геліоцентризм Коперника, присвятивши главу IV обговоренню питання, що обертається — Земля чи Сонце навколо Землі. За словами Крюгера, спостереження Галілея підтвердили теоретичні тези Коперника[5]. Разом з тим Крюгер, спираючись на свої багатолітні спостереження комет, виступив проти (помилкового) твердження Галілея про те, що комети — це не космічні тіла, а оптичні явища в атмосфері Землі.

У 1627—1630 роках Крюгер навчав підлітка Яна Гевелія, який згодом став відомим астрономом. Гевелій із вдячністю згадував Крюгера у своїй праці «Machina coelestis».

Помер у 1639 році в Данцигу.

Вшанування пам'яті

На честь науковця названо кратер Крюгер на видимому боці Місяця, що розташований на південний захід від Океану Бур.

Основні праці

  • Synopsis trigonometriae s. doctrinae triangulorum, 1612
  • De hypothetico systemate coeli, 1615
  • Logistica sexagenaria methodice conformata cum canone sexagenario omnibus numeris emendatissimo, 1616
  • Kurtzer Bericht von dem grossen noch zur Zeit scheinenden Cometen, 1618
  • Uranodromus cometicus, 1619
  • Diatribe paschalis, 1625
  • Cupediae astrosophiae, 1630
  • Prognostics, 1631
  • Praxis trigonometriae logarithmicae, 1634
  • Doctrina astronomiae sphaerica, 1635

Примітки

  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #124535062 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). — Lpz.: Duncker & Humblot, 1875—1912. (нім.)
  3. ↑ Pioneers.
  4. ↑ Вилейтнер Г. История математики от Декарта до середины XIX столетия. — М. : ГИФМЛ, 1960. — С. 320.
  5. ↑ The Reception of Copernicus’ Heliocentric Theory: Proceedings of a Symposium Organized by the Nicolas Copernicus Committee of the International Union of the History and Philosophy of Science Toruń, Poland 1973

Джерела

  • Moritz Cantor Peter Krüger у бібліотеці ADB (нім.).

Посилання

  • Петер Крюгер, піонер тригонометрії (англ.).
  • Prof. Andrzej Januszajtis. The pioneers of science from old Gdańsk. Magic of Gdańsk (англ.). Процитовано 22 квітня 2020..
  • Crüger, Peter // Worldcat.org
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Петер_Крюгер&oldid=34111178