Петер Крюгер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петер Крюгер
Азимутальний квадрант Крюгера, завершений Яном Гевелієм (1644)
Азимутальний квадрант Крюгера, завершений Яном Гевелієм (1644)
Народився 20 жовтня 1580[1]
Кенігсберг, Герцогство Пруссія
Помер 6 червня 1639(1639-06-06)[1] (58 років)
Гданськ, Гданський повіт[d], Поморське воєводство, Великопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Країна Flag of Ducal Prussia.svg Герцогство Пруссія
Royal Banner of Stanisław II of Poland.svg Річ Посполита
Діяльність математик, поет, астроном, письменник, викладач університету
Alma mater Кенігсберзький університет, Лейпцизький університет і Університет Мартіна Лютера
Заклад Гданська академічна гімназіяd
Вчителі Тихо Браге і Йоганн Кеплер
Відомі учні Ян Гевелій, Андреас Грифіус і Йоганн Штрауссd

Пе́тер Крю́гер (нім. Peter Сrüger, пол. Piotr Krüger; 20 жовтня 1580 — 6 липня 1639) — німецький математик і астроном XVII століття, коперніканець і поет, учень Тихо Браге і Йоганна Кеплера. У своїх працях, написаних латиною, він підписувався як Crüger. Один з провідних астрономів того часу, учитель Яна Гевелія і Андреаса Ґріфіуса.

Крюгер опублікував трактати з багатьох наукових тем. Він зробив свій внесок у плоску і сферичну тригонометрію, географію і астрономію, а також в технологію астрономічних інструментів.

Біографія і наукова діяльність[ред. | ред. код]

Крюгер народився у Кенігсберзі, Герцогство Пруссія, яке у ті роки входило до складу Королівства Польського. У молодому віці осиротів. Здобував освіту в університетах Кенігсберга, Лейпцига і Віттенберга, завершивши навчання у 1606 році. Серед його учителів були Тихо Браге і Йоганн Кеплер. Згодом він перебрався до Данцига (тепер Гданськ), де всю решту життя працював професором поезії і математики в Данцизької академії[pl].

Как філософ і поет, Крюгер підтримував тісні зв'язки з поетом Йоганном Плавіусом[en], який у своєму трактаті «Institutio Poetica» згадує Крюгера у вступному слові. Крюгер присвятив Плавіусу поетичний панегірик, що був опублікований у передмові до трактату Плавіуса «Praecepta logicia».

Під час Тридцятилітньої війни декілька сілезців переховувались у Данцигу від лих війни, серед них і Андреас Ґріфіус, у якого, коли той навчався в Данцизькій академії з 1634 по 1636 рік, Крюгер був наставником[2]. Професори Крюгер і Могінґерт розповіли Гріфіусу про новий стиль німецькомовної поезії. Ґріфіус написав меморіальні вірші, коли в 1638 році померла дитина Крюгера. Кілька років до того Крюгер потоваришував з Мартіном Опіцем[de], «батьком німецької поезії», який також мешкав у Данцигу.

Крюгер першим видав окремі таблиці логарифмів для тригонометричних функцій і для чисел[3]. В своєму трактаті «Використання логарифмічної тригонометрії» (Praxis Trigonoraetriae logarithmicae, Данциг, 1634), що користувався великою популярністю і двічі перевидавався (у 1648 та 1654 роках), Крюгер сформулював теорему косинусів у вигляді, зручному для обчислень з логарифмами[4].

У своїй праці «Prognostics» (1631) Крюгер підтримав геліоцентризм Коперника, присвятивши главу IV обговоренню питання, що обертається — Земля чи Сонце навколо Землі. За словами Крюгера, спостереження Галілея підтвердили теоретичні тези Коперника[5]. Разом з тим Крюгер, спираючись на свої багатолітні спостереження комет, виступив проти (помилкового) твердження Галілея про те, що комети — це не космічні тіла, а оптичні явища в атмосфері Землі.

У 1627—1630 роках Крюгер навчав підлітка Яна Гевелія, який згодом став відомим астрономом. Гевелій із вдячністю згадував Крюгера у своїй праці «Machina coelestis».

Помер у 1639 році в Данцигу.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

На честь науковця названо кратер Крюгер на видимому боці Місяця, що розташований на південний захід від Океану Бур.

Основні праці[ред. | ред. код]

  • Synopsis trigonometriae s. doctrinae triangulorum, 1612
  • De hypothetico systemate coeli, 1615
  • Logistica sexagenaria methodice conformata cum canone sexagenario omnibus numeris emendatissimo, 1616
  • Kurtzer Bericht von dem grossen noch zur Zeit scheinenden Cometen, 1618
  • Uranodromus cometicus, 1619
  • Diatribe paschalis, 1625
  • Cupediae astrosophiae, 1630
  • Prognostics, 1631
  • Praxis trigonometriae logarithmicae, 1634
  • Doctrina astronomiae sphaerica, 1635

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Moritz Cantor Peter Krüger у бібліотеці ADB (нім.).

Посилання[ред. | ред. код]