Расознавство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антропологія
Категорія Категорія Портал

Расознавство — наука що вивчає людські раси, розділ фізичної антропології[1]. Расознавство вивчає класифікацію рас, історію їх формування (расогенез) та чинники їх виникнення (селективні процеси, ізоляція, змішування і міграції, вплив кліматичних умов на расові ознаки, географічного середовища загалом). Вивчення рас з ухилом в «науковий расизм», який стверджує, що нібито існує перевага одних рас над іншими, свого часу отримало особливе поширення в націонал-соціалістичному Третьому Рейху, США (Ку-клукс-клан), де служило обґрунтуванням інституціоналізованого расизму, шовінізму та антисемітизму. Великий внесок в розвиток науки внесли В. В. Бунак, В. П. Алексєєв. Іноді расознавство ототожнюють з етнічною антропологією, яка займається лише вивченням антропометричних даних окремих етносів, тобто племен, народів, націй, і походженням цих спільнот. У тій частині расових досліджень, які спрямовані на вивчення етногенезу, расознавство веде дослідження спільно з мовознавством, історією, археологією. При вивченні рушійних сил расоогенезу наука вступає в тісний контакт з генетикою, фізіологією, зоогеографією, кліматологією, загальною теорією видоутворення. Вивчення рас в антропології має значення для вирішення багатьох проблем. Воно важливе для використання антропологічного матеріалу як історичного джерела, висвітлення проблем систематики, головним чином малих систематичних одиниць, пізнання закономірностей популяційної генетики, уточнення деяких питань медичної географії.

Завдання

Завдання расознавства:

  • пошук єдиної системи опису всього расового різноманіття людства;
  • виокремлення об'єктивно значимих біологічних ознак, що характеризують певні раси серед усього спектру біологічних ознак людини як вида;
  • накопичення статистичних даних за такими ознаками для якмога більшого числа людей;
  • вирішення дилеми, раси об'єктивна данність для виділення таксономічного рангу, чи особливість нашого дискретного сприйняття неперервного спектру людських рис (клинальність).

Див. також

Примітки

  1. Богатенков Д. В., Дробышевский С. В. Глоссарий // Антропология: Учебно-методический комплекс / ред. Алексеева Т. И. — М., 2004. — 159 с.

Література

  • (англ.) Coon C. S. The origin of races. — N. Y., 1962.
  • (англ.) Birdsell J. B. Preliminary data on the trihybrid origin of the Australian Aborigines // Archaeology and Physical Anthropology in Oceania. — 1967. — Т. 2(2).
  • (рос.) Алексеев В. П. География человеческих рас. — М., 1974.
  • (рос.) Алексеев В. П. Историческая антропология. — М., 1979.
  • (рос.) Алексеев В. П. Становление человечества. — М., 1984.
  • (рос.) Проблема расы в российской физической антропологии / Ред. Т. І. Алексеева, Л. Т. Яблонский. — М., 2002.
  • (рос.) Богатенков Д. В., Дробышевский С. В. Расовое многообразие человечества // Введение в антропологию. — М., 2004.
  • (рос.) Бунак В. В. Раса как историческое понятие // Наука о расах и расизм. Труды Института антропологии МТУ. — М.-Л., 1938. — Вип. 1.
  • (рос.) Бунак В. В., Нестурх М. Ф., Рогинский Я. Я. Антропология. Краткий курс. — М. : ГУПИ Наркомпроса РСФСР, 1941. — 378 с.
  • (рос.) Бунак В. В. Род Homo, его возникновение и последующая эволюция. — М., 1980.
  • (рос.) Нестурх М. Ф. Человеческие расы. — М. : Просвещение, 1965. — 107 с. — 25 000 прим.
  • (рос.) Проблема расы в российской физической антропологии / Ред. Т. Н. Алексеева, Л. Т. Яблонский. — М., 2002.
  • (рос.) Рогинский Я. Я., Левин М. Г. Антропология. — М., 1963.
  • (рос.) Рогинский Я. Я. Проблемы антропогенеза. — М., 1977.
  • (рос.) Рычков Ю. Е., Ящук Е. В. Генетика и этногенез. Историческая упорядоченность генетической дифференциации популяций человека (модель и реальность) // Вопросы антропологии. — М., 1985. — Вип. 75.
  • (рос.) Хрисанфова Е. Н., Перевозчиков И. В. Антропология. — М., 1999.
  • (рос.) Чебоксаров Н. Н., Чебоксарова И. А. Народы, расы, культуры. — М., 1971.

Посилання