Сержіо Клаудіо дос Сантос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:14, 11 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Сержіньйо
Сержіньйо
Сержіньйо
Особисті дані
Повне ім'я Сержіо Клаудіо дос Сантос
Народження 27 червня 1971(1971-06-27) (52 роки)
  Нілополіс, Бразилія
Зріст 181 см
Вага 75 кг
Громадянство  Бразилія
Позиція захисник, півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1992–1993 Бразилія «Ітаперуна» ? (?)
1994 Бразилія «Баїя» ? (?)
1994 Бразилія «Фламенго» 9 (0)
1995 Бразилія «Крузейру» 15 (1)
1996–1999 Бразилія «Сан-Паулу» 59 (6)
1999–2008 Італія «Мілан» 185 (18)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1998–2001 Бразилія Бразилія 10 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Сержіо Клаудіо дос Сантос (порт. Sérgio Cláudio dos Santos), більш відомий як Сержіньйо (порт. Serginho, нар. 27 червня 1971, Нілополіс) — колишній бразильський футболіст, що грав на позиції захисника та півзахисника.

Виступав, зокрема, за «Мілан», у складі якого став дворазовим переможцем Ліги чемпіонів УЄФА, дворазовим володарем Суперкубка УЄФА, клубним чемпіоном світу, чемпіоном Італії, володарем Кубка Італії та володарем Суперкубка Італії. Також виступав за національну збірну Бразилії, у складі якої був переможцем Кубка Америки.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1992 року виступами за команду клубу «Ітаперуна», в якій провів один сезон. Протягом першої половини 1994 року виступав за «Баїю», де став чемпіоном однойменного штату[1].

В липні 1994 року став гравцкм «Фламенго», але вже через півроку перебрався в «Крузейру», з яким зайняв третє місце в чемпіонаті Бразилії.

В березні 1998 року перейшов до «Сан-Паулу». У новому клубі 1998 року він здобув перемогу в Лізі Пауліста. 1999 року зайняв місце Денілсона, який відправився в іспанський «Бетіс». Того року він забив 9 голів у Лізі Пауліста[2] і став одним з найкращих гравців в таких важливих матчах як «Сан-Паулу» — «Палмейрас» (5:1), де він відзначився хет-триком та одним гольовим пасом[3].

Влітку 1999 року перейшов до італійського «Мілана», який придбав бразильця за 18 мільярдів лір[4]. У Серії А дебютував 12 вересня 1999 року у грі проти «Перуджі» (3:1)[5], а на європейській арені у матчі Ліги Чемпіонів проти «Галатасараю» (2:1) 21 вересня того ж року.

2003 року складі «россонері» Сержіньйо здобув перемогу в Лізі Чемпіонів у фінальному матчі на «Олд Траффорд» у Манчестері проти «Ювентуса», реалізувавши перший удар міланців в серії післяматчевих пенальті. Того ж року разом з командою завоював Кубок Італії, відзначившись двома з чотирьох забитих голів в ворота «Роми» у фінальному поєдинку[6], та Суперкубок УЄФА, де всю гру провів на лаві запасних.

У сезоні 2003-04 завоював Скудетто, рідко виходячи в основному складі міланської команди, але постійно на заміну. У наступному сезоні на початку був менш затребуваний в команді, але в другій частині чемпіонату став вирішальним гравцем, приносив величезну користь «Мілану» практично в кожному матчі. В 2005 році у віці 34 року він проводить один з найвдаліших сезонів в Італії на позиції лівого захисника[7], яка не є його рідною, але тим не менш, бразилець показує себе з найкращої сторони[8]. У тому ж році «Мілан» знову бере участь в фіналі Ліги Чемпіонів у Стамбулі проти «Ліверпуля», цього разу, програвши в серії післяматчевих пенальті, в якій удар Сержіньйо прийшовся в поперечину[9].

У травні 2007 Сержіньйо здобув свою другу перемогу в Лізі Чемпіонів, але в цьому розіграші взяв безпосередню участь лише в двох матчах: в матчі кваліфікації «Црвеною Звездою» та поєдинку плей-оф з мюнхенською «Баварією» 5 грудня 2006 року, після якого отримав грижу та подальшу операцію, що залишила бразильця поза футболом майже на весь сезон[10][11]. Після хірургічного втручання знову вийшов на поле в матчі проти «Емполі» (3:1) 7 квітня 2007 у віці 36 років[12].

Через нові ушкодження, отримані в сезоні 2007-08, в лютому Сержіньйо відкликали зі списку заявлених на Лігу Чемпіонів, щоб включити замість ветерана іншого бразильця — молодого нападника Алешандре Пату[13][14]. 16 травня 2008 року, під час телепередачі «Segni Particolari» на Milan Channel, Сержіньйо і його співвітчизник Кафу повідомили про розставання з «Міланом»[15]. 18 травня він дограв останні хвилини в матчі проти «Удінезе» 4-1, який став 281-об грою бразильця в складі «россонері», і після фінального свистка, спілкуючись з журналістами він не приховував свого хвилювання[5]. Всього за міланський клуб футболіст провів 9 сезонів, після чого завершив професійну кар'єру футболіста.

Виступи за збірну

23 вересня 1998 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії в товариському матчі проти збірної Югославії (1:1)[16].

У збірній Бразилії Сержіньйо завжди залишався в тіні Роберто Карлоса. Влітку 1999 року, у відсутності останнього, Сержіньйо був включений до заявки збірної на розіграш Кубка Америки у Парагваї, здобувши того року титул континентального чемпіона, а через місяць — на Кубок конфедерацій у Мексиці, де разом з командою здобув «срібло» і забив у фіналі господарям турніру, що став його єдиним у кар'єрі[17].

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 4 роки, провів у формі головної команди країни 10 матчів, забивши 1 гол[18].

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1992 Бразилія «Ітаперуна» B (ІІ) ? ? ? ?
1993 B (ІІ) ? ? ? ?
Усього за «Ітаперуну» ? ? ? ?
січ.-чер. 1994 Бразилія «Баїя» ЛБ ? ? КБ 2 1 2+ 1+
чер.-гру. 1994 Бразилія «Фламенго»[19] A 9 0 СЛ 1 0 КР 2 0 12 0
1995 Бразилія «Крузейру» A 15 1 КБ 5 0 СЛ+ЗК 5+2 0 27 1
січ.-бер. 1996 КБ 1 0 1 0
Усього за «Крузейру» 15 1 6 0 7 0 28 1
бер.-гру. 1996[20] Бразилія «Сан-Паулу» ЛП+A 14+20 0+2 ЗК+СЛ 1+2 0+1 37 3
1997[21] ЛП+A 19+19 3+0 КБ 3 0 СЛ 9 0 ТРСП 5 0 55 3
1998[22] ЛП+A 9+20 1+4 КБ 5 0 КМ 5 0 ТРСП 8 1 47 6
січ.-чер. 1999[2] ЛП 14 7 КБ 3 2 ТРСП 8 4 25 13
Усього за «Сан-Паулу» 56+59 11+6 11 2 17 1 21 5 164 25
1999-00 Італія «Мілан» A 24 2 КІ 2 0 ЛЧ 5 0 31 2
2000-01 A 21 4 КІ 5 0 ЛЧ 11 1 37 5
2001-02 A 27 4 КІ 4 0 КУЄФА 8 1 39 5
2002-03 A 21 3 КІ 4 2 ЛЧ 13 1 38 6
2003-04 A 20 0 КІ 5 0 ЛЧ 7 0 СІ 1 0 33 0
2004-05 A 22 5 КІ 3 1 ЛЧ 6 0 СІ 1 0 32 6
2005-06 A 33 0 КІ 3 0 ЛЧ 11 0 47 0
2006-07 A 6 0 КІ 0 0 ЛЧ 3 0 9 0
2007-08 A 11 0 КІ 1 0 ЛЧ 3 0 15 0
Усього за «Мілан» 185 18 27 3 67 3 2 0 281 24
Усього за кар'єру 324 36 46 6 92 4 25 5 487 51

Статистика виступів за збірну

Титули і досягнення

«Баїя»: 1994
«Сан-Паулу»: 1998
«Мілан»: 2002-03
«Мілан»: 2003-04
«Мілан»: 2004
«Мілан»: 2002-03, 2006-07
«Мілан»: 2003, 2007
«Мілан»: 2007
Бразилія:1999

Примітки

  1. Bahia 1994 (англ.). rsssfbrasil.com. Процитовано 16 marzo 2011.
  2. а б en. rsssfbrasil.com. Процитовано 16 marzo 2011.
  3. São Paulo arrasa Palmeiras (порт.). diariodonordeste.globo.com. 10 maggio 1999. Процитовано 16 marzo 2011.[недоступне посилання з травня 2019]
  4. Colpo del Milan: preso Serginho. Corriere della Sera. 27 febbraio 1999. Процитовано 30 luglio 2009.
  5. а б Hall of Fame - Sérgio Cláudio Dos Santos (Serginho). acmilan.com. Архів оригіналу за 16 жовтня 2010. Процитовано 16 marzo 2011.
  6. Crollo della Roma, il Milan mette le mani sulla Coppa Italia. la Repubblica. 20 maggio 2003. Процитовано 31 luglio 2009.
  7. Se il Mondiale chiama, Sergio c'è. acmilan.com. 14 febbraio 2006. Процитовано 18 dicembre 2011.
  8. Gaetano De Stefano (9 marzo 2006). Serginho: "Voglio la più forte". La Gazzetta dello Sport. Процитовано 18 dicembre 2011.
  9. Milan, sei minuti di follia. Liverpool campione d'Europa. la Repubblica. 25 maggio 2005. Процитовано 16 marzo 2011.
  10. Contiamo su di te!. acmilan.com. 6 dicembre 2006. Процитовано 16 marzo 2011.
  11. Monica Colombo (5 dicembre 2006). Nesta torna solo a marzo e Galliani pensa al mercato. L'obiettivo è il laziale Oddo. Corriere della Sera. Процитовано 16 marzo 2011.
  12. Il Milan batte l'Empoli e lo supera, il quarto posto è solo ad un punto. la Repubblica. 7 aprile 2007. Процитовано 31 luglio 2009.
  13. Serginho è l'escluso, Pato dentro. Corriere della Sera. 2 febbraio 2008. Процитовано 16 marzo 2011.
  14. UEFA Champions League, le nuove liste. uefa.com. 6 febbraio 2008. Процитовано 16 marzo 2011.
  15. Sempre nei nostri cuori. acmilan.com. 17 maggio 2008. Процитовано 16 marzo 2011.
  16. Brasil - Iugoslávia (порт.). sambafoot.com. Архів оригіналу за 8 серпня 2009. Процитовано 22 marzo 2011.
  17. Mexico - Brazil 4:3 (2:1) (англ.). fifa.com. Процитовано 16 marzo 2011.
  18. Gaia Piccardi (24 novembre 2002). Serginho, notte da eroe mascherato da Rivaldo. Corriere della Sera. Процитовано 16 marzo 2011.
  19. pt. flaestatistica.com. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 15 marzo 2011.
  20. en. rsssfbrasil.com. Процитовано 16 marzo 2011.
  21. en. rsssfbrasil.com. Процитовано 16 marzo 2011.
  22. en. rsssfbrasil.com. Процитовано 16 marzo 2011.

Посилання