Arthrospira

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Arthrospira
Spirulina 5.png
Біологічна класифікація
Домен: Бактерії (Bacteria)
Тип: Ціанобактерії (Cyanobacteria)
Клас: Cyanophyceae
Ряд: Oscillatoriales
Родина: Phormidiaceae
Рід: Arthrospira
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Arthrospira
EOL logo.svg EOL: 12113
ITIS logo.svg ITIS: 1090
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 35823

Arthrospira — рід з ціанобактерій. «...види роду Arthrospira (A. platensis та A. maxima), під назвою «спіруліна», є промислово цінними об'єктами, введені в активну культуру і їхню біомасу використовуються в різних галузях народного господарства (легка, харчова та медична промисловості)...[1]»

Spirulina (Arthrospira) platensis  — вид ціанобактерій з роду Arthrospira, який раніше належав до роду Спіруліна (Spirulina). Це одноклітинна водорость, приблизно в 100 раз більша, ніж хлорела (Clorella), досягає 250–500 мкм, спіральної форми, росте в деяких прісноводних озерах Африки (Чад, Ефіопія, Кенія).[2] Природне середовище їх проживання багате бікарбонатом натрію. Потреба цієї водорості в інших мінеральних речовинах подібна з потребою у вищих рослин. Оптимальна температура для росту і розмноження складає 30-35°C.

Для водорості характерний високий вміст протеїну хорошої якості (до 70% в сухій речовині). Перетравлюваність протеїну задовільна.[2]

У Чаді здавна люди використовують цю водорость в їжу; збирають примітивним способом і сушать на сонці.

Продуктивність приросту живої маси водорості при оптимальному режимі складає 16 г/м2/доба (не менше 12 г/м2/доба).[2] Ріст водорості вдається суттєво інтенсифікувати.

Склад сухої речовини водорості: сира зола — 14-18%, жир — 5-6, протеїн — (N Х 6,25) 45-49, вуглеводи — 16-20, целюлоза — 0,2-0,7, хлорофіл 1,5%.[2] В очищеній біомасі: протеїну — 62-68%, вуглеводів — 18-20%, жиру — 2-3, нуклеїнових кислот — 4,1%; високий рівень незамінних амінокислот, за винятком метіоніну; присутні бета-каротин, В1, В2, В6 і В12.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Б.Є. Якубенко, П.М. Царенко, І.М. Алейніков, С.І. Шабарова, С.П. Маршковська, Л.М. Дядюша, А.П. Тертишний (2011). У Б.Є. Якубенко. Ботаніка з основами гідроботаніки (водні рослини України) (вид. 2). Київ: Фітосоціоцентр. с. 107. с. 535. Архів оригіналу за 2016-01-23. Процитовано 2016-01-23. 
  2. а б в г Нетрадиционные корма в рационах сельскохозяйственных животных / Я. Барта, Г. Бергнер, Я. Бучко и др.; Пер. с словацкого и предисл. Э. Г. Филипович. — М.Колос, — 1984. — 272 с.