Capitano Tarantini (1940)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Капітано Тарантіні»
Capitano Tarantini
Схематичне зображення італійського підводного човна типу «Люцці»
Служба
Тип/клас Підводний човен типу «Люцці»
Держава прапора Королівство Італія
Належність  Королівські військово-морські сили Італії
На честь Раффаеле Тарантіні — італійського офіцера
Корабельня Franco Tosi, Таранто
Закладено 5 квітня 1939
Спущено на воду 7 січня 1940
Введено в експлуатацію 16 січня 1940
На службі 1940
Загибель 15 грудня 1940 року потоплений британським ПЧ «Тандерболт» в естуарії Жиронди
Бойовий досвід Друга світова війна
Середземномор'я
Битва за Атлантику
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1030 тонн (надводна)
1484 тонни (підводна)
Довжина 76,1 м
Ширина 6,98 м
Висота 4,55 м
Технічні дані
Рухова установка Дизель-електрична:
2 × дизельних двигуни Tosi
2 × електродвигуни Ансальдо
Гвинти 2
Потужність 2 × 1750 к. с. (дизельних двигуни)
2 × 750 к. с. (електродвигун)
Швидкість 18 вузлів (33,3 км/год) (надводна)
8 вузлів (15 км/год) (підводна)
Дальність плавання 7500 миль (13900 км) на швидкості 9,4 вузлів у надводному положенні
108 миль (200 км) на швидкості 4 вузли (7,5 км/год) у підводному положенні
Екіпаж 58 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 2 × 100-мм гармати OTO Mod. 1928
Торпедно-мінне озброєння 8 × 533-мм торпедних апаратів
16 торпед
Зенітне озброєння 4 × 13,2-мм зенітних кулемети Breda Model 1931

«Капітано Тарантіні» (італ. Capitano Tarantini) — військовий корабель, підводний човен типу «Люцці» Королівських ВМС Італії за часів Другої світової війни.

«Капітано Тарантіні» був закладений 5 квітня 1939 року на верфі компанії Franco Tosi у Таранто. 7 січня 1940 року він був спущений на воду, а 16 січня 1940 року увійшов до складу Королівських ВМС Італії.

Історія служби[ред. | ред. код]

10 червня 1940 року на момент вступу Італії в Другу світову війну «Тарантіні» під командуванням лейтенанта Альфреда Яши перебував на бойовому чергуванні в районі острову Крит. 11 червня човен атакував великий танкер (близько 7000 тонн), але невдало через несправні торпеди.

Під час другого бойового походу з 27 червня та 12 липня 1940 року потопив панамське судно BEME (3040 т).

Після ще двох патрулів у Середземномор'ї, «Тарантіні» був відряджений до італійської військово-морської бази BETASOM в Бордо, для подальших дій в Атлантиці. 31 серпня 1940 року він залишив Трапані (Сицилію) прямуючи до Бордо. 10 вересня він перетнув Гібралтарську протоку, а потім перейшов до патрулювання на північ від Азорських островів, де залишився до 29 вересня. Після цього 5 жовтня він прибув до Бордо.

15 грудня 1940 року «Капітано Тарантіні» повертався з чергового бойового походу до Атлантики в естуарій Жиронди, і вже знаходився під супроводом німецького ескорту, відправленого, як завжди, для прикриття підводних човнів, що поверталися з Атлантичного океану. О 10:17 британський підводний човен «Тандерболт» несподівано торпедував італійську субмарину, яка майже одразу затонула. Врятовано лише 5 членів екіпажу.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Bagnasco, Erminio (1977). Submarines of World War Two. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-962-6.
  • Giorgio Giorgerini, Uomini sul fondo. Storia del sommergibilismo italiano dalle origini a oggi, Mondadori, 2002, ISBN 978-88-04-50537-2.