Очікує на перевірку

China Unicom

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
China Unicom
China Unicom (HK) Ltd
Типоператор мобільного зв'язку і Chinese wholly state-owned enterprised
Правова формаcentral state-owned enterprised і Chinese wholly state-owned enterprised
ГалузьТелекомунікації
Лістинг на біржіSSE600050 і SEHK762
ISINHK0000049939 і CNE000001CS2
Засновано1994
Штаб-квартираКНР КНР
Територія діяльностіКНР КНР
Виторг292 185 290 000 ¥ (2018)[1]
Власник(и)Комісія Держради з нагляду та управління державним майном Китаю, China Huaneng Group Co., Ltd.d і State Grid Corporation of China
Співробітники48 162 осіб
Холдингова компаніяКомісія Держради з нагляду та управління державним майном Китаю
Структурні підрозділиChina United Telecommunications Ltdd, CUniq HKd, Q10400544? і Tencent King Cardd
chinaunicom.com
CMNS: China Unicom у Вікісховищі

China Unicom або China United Netcom (Hong Kong) Limited (укр. Чайна Юніком, кіт.中国联合网络通信公司,中国联通) — оператор зв'язку в КНР. Головний офіс у Пекіні.

Історія

[ред. | ред. код]

China Unicom заснована як державна корпорація 19 липня 1994 року Міністерством промисловості та інформаційних технологій КНР і була схвалена Державною радою КНР. Починаючи роботу мобільного (GSM) і пейджинговый оператор зв'язку, на поточний момент надає широкий вибір послуг, включаючи загальнонаціональну стільниковий GSM-мережу, міжнародну та місцевий телефонний зв'язок, обмін даними, послуги широкосмугового доступу в Інтернет і IP-телефонії в материковому Китаї і експлуатує мережу CDMA в Макао з 18 жовтня 2006 року. На кінець квітня 2008 року компанія мала 125 млн GSM-користувачів та 43 млн передплатників послуги CDMA[2]. У листопаді 2008 року бізнес CDMA був переданий компанії China Telecom. 17 травня 2009 року був запущений UMTS у головних містах Китаю. 7 січня 2009 року China Unicom отримала ліцензію WCDMA для розширення свого бізнесу в телекомунікаціях 3G[3].

У липні 2009 року China Unicom підписала контракт сумою 700 млн доларів з постачальником інфраструктурного обладнання Ericsson для поліпшення своєї GSM-мережі.[4]

Злиття з China Netcom

[ред. | ред. код]

2 червня 2008 року China Unicom озвучила намір продати CDMA бізнес і активи China Telecom на загальну суму 110 млрд юанів (вартість акції Unicom на момент торгів $56,3 млрд)[5] і об'єднати частину компанії з China Netcom[6]. CDMA-бізнес був офіційно переданий China Telecom на початку листопада. Послуги мобільного зв'язку продовжують існування в China Netcom і China Telecom. У лютому 2000 року China Unicom зареєструвалася як корпорація в Гонконзі і пройшла лістинг на ГКФБ 22 червня 2000 року. Є віртуальним оператором стільникового зв'язку, що використовують існуючу 2G-мережу іншого оператора, але продають послуги під власною маркою. Також є єдиним оператором, що продають SIM-карти, що надають місцеві телефонні номери з обох сторін кордону (послуги трохи дорожче порівняно з місцевими компаніями континентального Китаю, але дешевше, ніж роумінг інших операторів — в деяких випадках навіть дешевше, ніж SIM інших китайських провінцій при використанні в районі Шеньчженя/Гуанчжоу).[7]

Власники і керівництво

[ред. | ред. код]

Найбільші акціонери — China Netcom Group Corporation (BVI) Limited (29,74 % акцій), China Unicom (BVI) Limited (41,27 %), Telefónica Internacional, U. S. A. (9,01 %)[8], інші 19,98 % акцій знаходяться у вільному обігу[9]. Обидва головних акціонера в свою чергу контролюються урядом.

Голова — Чан Сяобин, президент — Лу Імін[10].

Показники діяльності

[ред. | ред. код]

China Unicom є однією з найбільших телекомунікаційних компаній в світі. За обсягом абонентської бази компанія займає 7-е місце серед операторів стільникового зв'язку (167,4 млн абонентів)[11] і 2-е місце серед провайдерів широкосмугового доступу в Інтернет (41,5 млн абонентів)[12].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://finance.sina.com.cn/zt_d/2019_zq500qbd/
  2. China Unicom Subscriber Data. Архів оригіналу за 4 жовтня 2011. Процитовано 2 травня 2017. [Архівовано 2011-10-04 у Wayback Machine.]
  3. Китай выдает 3G лицензии. Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 2 травня 2017.
  4. China awards 3G licences - Digital Media. web.archive.org. 27 березня 2009. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 9 листопада 2023.
  5. China Netcom /Пресс-релиз China Unicom по поводу слияния. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 2 травня 2017. [Архівовано 2015-09-23 у Wayback Machine.]
  6. Китайские телекоммуникационные компании договорились о слиянии на сумму 56 млрд долларов. Houston Chronicle. Процитовано 10 червня 2008.
  7. "Report of the Directors". 2002 Annual Report. China Unicom (Hong Kong). www1.hkexnews.hk. Процитовано 9 листопада 2023.
  8. Shareholding Structure [Архівовано 30 липня 2013 у Wayback Machine.] // ChinaUnicom.com
  9. Company Profile [Архівовано 16 лютого 2021 у Wayback Machine.] // ChinaUnicom.com
  10. Corporate Information [Архівовано 10 жовтня 2012 у Wayback Machine.] // ChinaUnicom.com
  11. 10 наиболее крупных компаний-сотовых операторов по объему абонентской базы в 2010 г. [Архівовано 16 листопада 2012 у Wayback Machine.] // ТАСС-Телеком, 8 июня 2011 г.
  12. Top 10 broadband ISPs — Q1 2010 [Архівовано 11 січня 2012 у Wayback Machine.] // telecomasia.net, 9 августа 2010