Юань женьміньбі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Юань Женьміньбі)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Юань (значення).
Китайський юань
元 (人民币)
Банкнота 100 юанів
Держава(и) КНР КНР
Банкноти 1¥, 5¥, 10¥, 20¥, 50¥, 100¥
Монети 0.1¥, 0.5¥, 1¥
Символ ¥
Літерний код CNY
Цифровий код 156
Центральний банк Народний банк Китаю
Вебсайт pbc.gov.cn
Валютні курси
1 USD = 7,145 CNY (1 грудня 2023)
1 EUR = 7,77 CNY (1 грудня 2023)
1 UAH = 0,1956 CNY (1 грудня 2023)
CMNS: Юань женьміньбі у Вікісховищі

Юань (кит. 元, пін. Yuán) — офіційна валюта Китайської Народної Республіки з 1948 року, емісією якої займається Народний банк Китаю. 1 юань ділиться на 10 цзяо та 100 финів. На сьогодні в обігу перебувають банкноти номіналом 1, 5, 10, 20, 50 і 100 юаней; монети номіналом 1 юань, 1, 2 і 5 финів та 1 і 5 цзяо. Після грошової реформи 1948 року юань став іменуватися як «ренмінбі» («renminbi»), що у перекладі з китайської означає «народні гроші», хоча він задовго до цього існував як грошова одиниця на території Китаю.

Етимологія[ред. | ред. код]

Слово юань буквально означає «круглий об'єкт» або «кругла монета». Так називалися круглі срібні монети династії Цін.

Так само, як і для позначення чисел, існують дві форми символу юаня — звичайний запис (元) і складніший формальний запис (圓 або 圆), використовуваний у фінансових документах для запобігання підробкам і помилкам. Останнім часом у КНР також використовується символ Ұ (Y з однією горизонтальною рискою). У Гонконзі та Макао зазвичай використовується символ долара ($).

Назви валют Японії (єна, yen) і Корєї (вона, won) походять від слова юань і раніше використовували той же символ 圓. У Японії він спростився до 円, а в Кореї (як у КНДР, так і в Південній Кореї) в наш час[коли?] повсюдно використовується запис за допомогою хангиль: 원.

Історія[ред. | ред. код]

Передумови[ред. | ред. код]

Вперше назва «юань» була офіційно використана для назви китайської національної валюти в 1889 році, коли були випущені банкноти, номіновані в юанях. Нова валюта мала замінити срібні монети «лян» (у країні налічувалося близько 170 видів лянів з різним вмістом срібла) і бронзові «цянь», а також широко поширені на території Китаю мексиканський песо, іспанський долар, торговий долар США, індійську рупію. Основною причиною грошової реформи стала девальвація цянь[1].

Юань був прирівняний до мексиканського песо за курсом 1:1. Цянь продовжував використовуватись як розмінна грошова одиниця у відношенні до юаня за курсом 1000:1. Лян також використовувався в Китаї: до 1930 року для сплати мит, до 1933 року — для сплати податків.

6 квітня 1933 року в Китаї було видано закон про уніфікацію грошової системи, але фактично до середини п'ятдесятих років ХХ століття в країні продовжували звертатися грошові одиниці іноземних держав та регіональної влади: маньчжурські юані (гобі) — у Північно-Східному Китаї, санги — у Тибеті, синьцзянські юані, юані Внутрішньої Монголії, провінцій Сичуань, Шаньсі, Гуандун та ін.

У Центральному і Східному Китаї в 1932 році в окупованій Манчжурії було створено маріонеткову державу Манчжоу-го, яка в 1932—1933 роках випускала власну валюту — юань Манчжоу-го. З 1938 по 1943 рік на окупованих японцями територіях Китаю в обігу знаходилися гроші маріонеткових урядів та японські військові єни, курс військової єни до японської єни складав 1:1.

З 1889 по 1935 роки в Китаї офіційний срібний вміст юаня складав близько 23 грамів чистого срібла. 1935 року срібні юані були вилучені з обігу та замінені паперовими юанями під назвою «фабі». Було оголошено про відмову від срібного стандарту та прив'язку курсу китайської валюти до золота без фіксованого золотого змісту грошової одиниці. Нова грошова одиниця була прив'язана до долара США за курсом 3,36:1. З початку 1938 китайська валюта почала девальвуватися, до 1941 офіційний курс китайської валюти знизився до долара США до співвідношення 20:1, до серпня 1946 — до співвідношення 3350:1.

Юань після грошовой реформи 1948 року[ред. | ред. код]

1 жовтня 1949 року на площі Тяньаньмень у Пекіні комуністичний революціонер Мао Цзедун проголосив промову про утворення Китайської Народної Республіки (КНР) та Центрального уряду КНР. Пріоритетними завданнями Комуністичної партії Китаю виявилися побудова соціалістичного суспільства й світового комунізму, а також становлення КНР як великої держави[2]. Після створення КНР було взято курс на переорієнтацію від традиційної економічної моделі, заснованої на домашньому господарстві, до розвитку соціалістичного промислового комплексу, використовуючи прямий державний контроль. Китай став країною з командною економікою за зразком Радянського Союзу, який надав всеосяжну підтримку китайському уряду, зокрема технічну, технологічну та фінансову.

До цього, 1948 року у Китаї комуністичною владою була проведена грошова, де золотий зміст юаня був встановлений в 0,22217 г чистого золота і випущені нові паперові гроші — «золоті юані», на яких обмінювалися «фабі» (3 млн фабі на 1 «золотий юань»).

У міру возз'єднання районів, опанованих комуністичною Народно-визвольною армією Китаю, відбувалося злиття місцевих банків. 1 грудня 1948 року був створений Народний банк Китаю. З обороту вилучалися всі місцеві гроші, випущені у різних звільнених районах, і замінювалися банкнотами Народного банку Китаю — «женьміньбі» (юань).

Після утворення КНР грошовий обіг був поставлений під суворий нагляд держави на всій території країни. Для кожного району встановлювався обмінний курс місцевих грошей на юані з урахуванням їх купівельної спроможності і соціального становища їх утримувачів. Обмін в основному завершився до початку 1952 року (у Тибеті — 1959-го). Від 1 березня до 30 квітня 1955 року проводився обмін старих грошей на нові за співвідношенням 10000:1. У червні 1969 року офіційно оголосили латинське найменування китайських грошей — «женьміньбі» (Renminbi — «народні гроші»), одиницею яких є юань.

Між 1953—1971 роками обмінний курс юаня по відношенню до долара США залишався на рівні $1 = 2,46 юаня. 1967 року Велика Британія оголосила про девальвацію фунта на 14,3%, через що обмінний курс юаня по відношенню до фунта було скориговано, з 1 фунта = 6,893 юаня до 1 фунта = 5,908 юаня. До грудня 1971 року долар знецінився на 7,89% по відношенню до золота, тому обмінний курс юаня щодо долара США було скориговано з 2,4618 до 2,2673 юаней. Протягом цього періоду система обмінного курсу юаня була відносно твердою. Основним способом його коригування була прив'язка до долара[3].

Протягом періоду правління КНР Мао Цзедуном, яке тривало до його смерті 1976 року, відбулося суттєве відновлення економіки, підвищення рівня доходів на душу населення, створено промислову базу для подальшого розвитку Китаю. Однак зростання економіки було циклічним, що обумовлено економічними експериментами, війнами та частковою зовнішньоекономічною ізоляцією.

До початку 1980-х років всі зовнішньоекономічні операції в КНР здійснювалися відповідно до директив уряду. Уряд встановлював плани на експорт та імпорт, щоб підтримувати баланс у зовнішній торгівлі. Також було встановлено суворі правила обміну валюти — обов'язковий продаж валютної виручки державі та здійснення валютних розрахунків суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності лише через Банк Китаю.

Юань після економічної реформи 1979 року[ред. | ред. код]

У серпня 1979 року Держрада Китаю анонсувала економічну реформу, в ході якої планувалося об'єднання плану і ринку (в 1979–1983 роках – «план – головне, ринок – допоміжне», в 1984–1991 роках – «органічна сполука плану і ринку» в рамках соціалістичного планового товарного господарства). В ході реформи сформувався подвійний режим обмінного курсу: для міжнародних розрахунків використовувався офіційний курс, а при розрахунках у Китаї використовувався ринковий курс. З жовтня 1980 року Держрада ухвалила, що частина торгової та неторгової виручки може бути залишена за підприємствами або передана місцевому уряду, після того, як підприємство продало відповідну частину виручки державі. Така система називалася у КНР системою утримання частини валютної виручки. Одночасно у жовтні 1980 року було створено валютний ринок свопів. Іноземна валюта, залишена в організації, вільно торгується за ринковим курсом на валютному ринку свопів. Таке нововведення стало доповненням до єдиної системи планового розподілу, що позитивно позначилося на збільшенні експортних операцій.

З 1979 до 1983 року курс юаня до долара в середньому становив 1,72. Через такий завищений валютний курс юаня у зовнішньоторговельних компаній не було бажання і стимулів збільшити експорт. Для стимулювання експорту китайська влада з 1984 року почала проводити перетворення валютної політики країни. В результаті, по-перше, китайський уряд провів поступову девальвацію юаня щодо американського долара, щоб стимулювати експорт. З 1980 по 1994 року у країні пройшла серія контрольованих девальвацій юаня. Якщо 1984 року офіційний курс юаня до долара становив 2,327, то через 9 років поступової девальвації 1993 року офіційний курс юаня до долара — понад 5 юанів. Також було введено систему, за якою зовнішньоторговельні компанії та місцева влада могли залишати значну частину валютної виручки для здійснення імпорту.

1988 року було підтримано розвиток валютного ринку свопів, які давали можливість експортерам переводити свою валютну виручку в юані за вигіднішим курсом.

Юань після валютної реформи 1994 року[ред. | ред. код]

1993 року за 1 долар США за офіційним курсом у середньому давали 5,7 юанів, за ринковим - 9,04, а на чорному ринку - до 15 юанів. Тому потрібно було створити всекитайську єдину систему валютного ринку, за якої системі слід було запровадити однакові правила та ціни, а всі іноземні валюти продавати на одному ринку. У результаті проведеної 1994 року реформи валютної системи: скасовано подвійний режим обмінного курсу, введено єдиний та керований плаваючий режим обмінного курсу юаня на підставі ринку; скасовано систему утримання частини валютної виручки, продаж валютної виручки та купівлі валюти дозволено лише у банку; стала поступово реалізовуватися конвертованість юаня за поточними рахунками; була створена китайська валютна торгова система та єдиний міжбанківський валютний ринок.

В ході реформи того ж року було виведено з обігу валютообмінні сертифікати, які іноземні громадяни та організації мали купувати, якщо вони хотіли придбати товари та послуги у материковому Китаї. Сертифікати номінувалися в юанях, але в обігу вони мали привілеї, тому їхня реальна купівельна спроможність була вищою, ніж номінал у юанях, оскільки вони могли бути обмінені на іноземну валюту за неринковими (вищими) курсами. З січня 1994 року у Китаї формально було запроваджено єдиний і керований плаваючий режим обмінного курсу виходячи з попиту та пропозиції ринку, у якому Народний банк Китаю допускав коливання курсу юаня у межах встановленого валютного коридору. Насправді юань зберігав абсолютну прив'язку до американського долара.

Якщо до 1994 року юань не був конвертованою валютою і використовувався лише на території материкового Китаю, то в результаті реформ юань вийшов на світовий валютний ринок, став частково конвертованою валютою за потоковими банковими рахунками, не по рахунках руху капіталу. А всі конверсійні операції з капіталом мали отримати схвалення адміністрації валютного контролю для свого вчинення. З 1996 року було дозволено повну вільну конвертацію юаня в іноземні валюти на проведення поточних платежів. Тим не менш, частково через азійську фінансову кризу, що сталася 1998 року, уряд КНР вирішив, що фінансова система материкового Китаю не зможе стримати стрімкого відтіку спекулятивного капіталу за кордон, і боючись у зв'язку з цим небезпеки девальвації юаня його курс став фіксованим, і як результат — повна конвертованість все ще залишалася метою, якої потрібно було досягти.

З 21 липня 2005 року Китай провів реформи щодо вдосконалення механізму формування обмінного курсу. Був знову введений керований плаваючий курс юаня. За заявою китайської влади курсу юаня було дозволено змінюватися в межах 0,3% щодо долара і 1,5% відносно інших валют. Замість прив'язки до одного долара, надалі вартість юаня мала б визначатися відповідно до корзини валют, хоча валюти, які до неї входили, та їх вага у ній — не були оголошені.

НБК встановлював коридор, у якого юань міг змінюватися. Спочатку коридор був 0,3% на день, потім 0,5%, потім 1%, на 15 березня 2014 р. – 2%. Відразу після оголошення юань зміцнився на 2%, з 8,27 за долар до 8,11 за долар. У липні 2008 р. під час світової кризи на тлі зниження вартості багатьох світових валют після трьох років безперервного зміцнення юаня китайський уряд оголосив, що зупинив його ревальвацію та встановив курс юаня на позначці 6,85 юанів за 1 долар США. Юань був ревальвований стосовно долара на 18%. У червні 2010 р. курс юаня знову почав зростати, 16 жовтня 2013 р. курс юаня по відношенню до американського долара поставив рекорд, досягнувши рівня 6,0995 юанів за 1 долар. Таким чином, з 2005 року до початку 2014 року юань подорожчав на 30%.

6 серпня 2008 р. було внесено суттєві зміни до «Закону про валютне регулювання», які узагальнили всі зміни валютної політики за 10 років. Китай відмовився від прив'язки юаня виключно до долара США та ввів систему плаваючого валютного курсу. З цього моменту курс юаня став встановлюватися відповідно до попиту та пропозиції, проте за державним управлінням валютного регулювання залишалося право регулювати операції на валютному ринку відповідно до змін в економіці та кредитно-грошової політики країни. Нові правила також надали підприємствам право вибору залишати всю валютну виручку на рахунках виручки або обмінювати її на юані. Права на іноземну валюту фізичних осіб і нині суттєво обмежуються.

Цифровий юань[ред. | ред. код]

Докладніше: Цифровий юань

Цифровий юань (Digital Currency Electronic Payment, DCEP) — це різновид електронних грошей, створених на основі технології блокчейн. Вона є такою самою валютою, як і звичайний юань, але існує тільки в цифровому вигляді. DCEP може використовувати будь-яка людина по всьому світу. Для цього не потрібен банківський рахунок — лише цифровий гаманець. DCEP можна перекладати іншим користувачам, розплачуватись їм за товари та послуги. При цьому банкноти та монети еквівалентні цифровому юаню, мають характеристики вартості та юридичну компенсацію, а також мають контрольовану анонімність[4][5].

Китай працює над запуском DCEP з 2014 року — тоді було створено науково-дослідний інститут, який займається цифровими валютами та тим, як покращити китайську фінансову систему за допомогою блокчейну. Однак у період між 2014—2018 робота робота над проектом сповільнилася — влада країни ввела жорстке регулювання крипто-галузі і почала забороняти обіг децентралізованих криптовалют. Проте наприкінці 2019 року робота на DCEP знову активізувалася. Влада Китаю стала прагнути до того, щоб їхні громадяни стали безготівковим суспільством. Ймовірно, влада вважала, що плани Facebook із запуску стейблкоїну Libra — це чергова спроба США встановити домінування на світовому ринку криптовалют[4].

Цифрові юані можуть уникнути головних недоліків банкнот та монет, таких як високі витрати на друк та випуск, незручність при транспортуванні, простота анонімності, підробка та ризик використання для відмивання грошей та фінансування тероризму. Більше того, вони можуть задовольняти звичайні потреби людей в анонімних платежах на дрібні суми грошей. У разі епідемії знизити ймовірність поширення вірусу при валютних операціях. В умовах зростаючої цифровізації, цифровий юань може стати повноцінним платіжним засобом сучасності, і цей новий засіб буде здатний замінити собою фіатні (це валюта, що не має власної забезпеченої дорогоцінними металами вартості, але може використовуватися як узаконений платіжний засіб, підкріплений державними гарантіями, тобто кредитоспроможністю, банкноти, монети) гроші[4].

Банкноти[ред. | ред. код]

Банкноти зразка 1948 року (1 серія)[ред. | ред. код]

Серія 1948 року
Лицьова сторона Зворотній бік Номінал
(юанів) 		Розміри
(мм) 		Кольори Аверс Реверс Введення Вилучення
1 116 × 56 Коричневий Завод Квіткова куля серпень 1949 1955
5 116 × 56 Світло-коричневий Ткачі
10 121 × 64 Сірий Робітник та фермер Храм
20 120 × 62 Блакитний Сільськогосподарські роботи Квіткова куля вересень 1949
50 134 × 70 Помаранчевий Робітник та фермер Квітковий символ серпень 1949
100 132 × 68 Червоний і помаранчевий Заводи 20 березня 1949
200 132 × 70 Синій та сірий Сільськогосподарські роботи 20 жовтня 1949
500 133 × 70 Світло-коричневий 1 квітня 1951
1000 134 × 70 Болотно-зелений 3 жовтня 1949
5000 140 × 75 Синій та зелений Фермер на тракторі 20 січня 1950
10 000 140 × 75 Зелений і світло-коричневий Військовий корабель
50 000 140 × 75 Синьо-зелений та коричневий трактор Виробництво сталі грудень 1953

Банкноти зразка 1955 року (2 серія)[ред. | ред. код]

Випуск 1955 року[ред. | ред. код]
Серія 1955 року
Аверс Реверс Номінал Кольори Розміри
(мм) 		Аверс Реверс Введення Вилучення Обмін
1 финь Жовтий 90 × 42 Вантажівка Jiefang CA-10 Герб КНР 1 березня 1955 1 липня 2003 1 квітня 2007
14 липня 1981
2 финя Синій 95 × 45 Літак Лі-2 1 березня 1955
14 липня 1981
5 финів Зелений 100 × 47 Корабель «Hailiao» 1 березня 1955
14 липня 1981
1 цзяо Коричневий, жовтий 115 × 52 Трактор 1 березня 1955 15 грудня 1967 1 січня 1999
2 цзяо Зелений 120×55 Потяг 15 листопада 1971
5 цзяо Фіолетовий 125 × 57 Гідроелектростанція
1 юань Червоний 150 × 67 Брама Небесного Спокою 20 жовтня 1969
2 юаня Синій 155 × 70 Маяк на горі Баота (Яньань, провінція Шеньсі) грудень 1976
3 юаня Зелений 160 × 72 Міст Лун'юанькоу в Юнсине, провінція Цзянсі 15 квітня 1964 15 травня 1964
5 юанів Рожевий 165 × 75 Єдність народів
10 юанів Сірий і чорний 210 × 85 Робітник та селянка 1 грудня 1957
Випуск 1956 року[ред. | ред. код]
Серія 1956 року
Аверс Реверс Номінал Кольори Розміри
(мм) 		Аверс Реверс Введення Вилучення Обмін
1 юань Чорний 150 × 67 Брама Небесного Спокою Герб КНР 25 березня 1961 15 серпня 1973 1 січня 1999
5 юанів Жовтий і коричневий 165 × 75 Єдність народів 20 квітня 1962 1 грудня 1983

Банкноти зразка 1962 року (3 серія)[ред. | ред. код]

На першому десятку своєї розбудови Китайська Народна Республіка досягла певних успіхів у науці та техніці, у держави з'явилася можливість самотужки виробляти банкноти нового зразка на більш високому технологічному рівні. Серед причин потреби випуску банкнот нового зразка були: 1958 року на ринку почали з'являтися фальшиві банкноти в 1 юань, лише ускладнення технології виробництва дозволило б зменшити кількість підробок; банкноти в 3, 5 і 10 юанів, що до цього були надруковані в Радянському Союзі на замовлення китайського уряду — тепер треба було друкувати самостійно; схожість у кольорах між банкнотами, що обчислювалися у финях та цзяо — призводила до шахрайства; банкноти у 10 юанів були занадто великого розміру і незручними для носіння. Тому 23 січня 1959 року Народний банк Китаю подав до Держради прохання щодо заміни поточної серії на банкноти нового зразка[6].

В оформленні третьої серії банкнот були сюжети з основ національної економіки Китаю — сільського господарства та промисловості, які були показані рівнозначно. У плані оформлення та технології друку — серія успадкувала традиції банкнот попереднього випуску[6].

Банкнота у 3 цзяо — не друкувалася, порівняно з попередньою серією. Головним дизайнером цієї серії став Ло Гунлю, художник та колишній віце-президент Центральної академії образотворчих мистецтв, а також п'ять інших художників: Чжоу Лінчжао, Чень Жоцзюй та його дружина, Хоу Імінь та Ден Шу.

Серія 1962 року
Аверс Реверс Номінал Розміри
(мм) 		Колір Аверс Реверс Рік друку Введення Вилучення Обмін
1 цзяо 105 × 50 Червоний Утворення та виробництво Номінал, хризантема, герб КНР 1960 20 квітня 1962 20 листопада 1971 1 липня 2000
Фіолетовий та бірюзовий 1962 31 жовтня 1966 15 грудня 1967
Багатокольоровий 15 грудня 1967 4 лютого 1992
2 цзяо 110 × 50 Зелений Уханьский міст через річку Янцзи Номінал, півон, герб КНР 15 квітня 1964
5 цзяо 115 × 50 Синій Текстильна фабрика Номінал, абрикос японський, герб КНР 1972 5 січня 1974 1 березня 1991
1 юань 130 × 57 Червоний Лян Цзюнь на тракторі Отара овець, герб КНР 1960 20 жовтня 1969 1 березня 1996
2 юаня 135 × 59 Зелений Нафтобаза, герб КНР 15 квітня 1964 1 березня 1991
5 юанів 141 × 63 Помаранчевий Сталевар Вугільна шахта, герб КНР 20 жовтня 1969 4 лютого 1992
10 юанів 156 × 73 Сірий і червоний Депутати ВСНП Брама Небесного Спокою, герб КНР 1965 10 січня 1966 1 березня 1996

Банкноти зразка 1980 року (4 серія)[ред. | ред. код]

Четверта серія юаня вводилася в обіг Народним банком Китаю між 1987—1997 роками. При цьому роки друку на банкнотах (1980, 1990, 1996) не співпади з датами їх введення в обіг. Серія складалася з банкнот номіналом: 1, 2 та 5 цзяо; 1, 2, 5, 10, 50 та 100 юаней. Головними дизайнерами цієї серії стали: Ло Гунлю, художник та колишній віце-президент Центральної академії образотворчого мистецтва; а також художники Чжоу Лінчжао, Чень Руодзю та його дружина, Хоу Їмінь і Ден Шу[7][8].

Концепція оформлення цієї серії полягала у демонстрації того, як під керівництвом Комуністичної партії Китаю різні народи країни об'єднувалися у побудові соціалізму китайського типу. Втіленням цієї концепції послужило таке оформлення: на купюрі 100 юаней зобразили чотирьох особистостей, які мали найбільше значення у побудові Китайської Народної Республіки: Мао Цзедуна, Чжоу Еньлая, Лю Шаоці та Чжу Де; а на банкноті 50 юаней зобразили представника інтелігенції, фермера та сталевара — характерні для китайської комуністичної пропаганди образи; на решті банкнот зобразили портрети представників 14 різних етнічних груп Китаю, насамперед етнічних меншин[6][8].

Ієрогліфи цієї серії писалися спрощеною китайською. Зворотній бік банкнот містив написання номіналу та слова «Народний банк Китаю» п'ятьма мовами: китайською (піньїнь), монгольською, уйгурською, тибетською та чжуанською. Також на лицевій стороні містився шрифт Брайля. Зворотній бік банкнот зображував мальовничі краєвиди Китаю, історичні місця, а також знамениті гори та річки. Крім цього банкноти прикрашали візерунки, виконані у китайській національній стилістиці, зокрема, фенікси, півонії, журавлі та сосни[6][8].

22 березня 2018 року Народний банк Китаю оголосив про те, що з 30 квітня почнеться процес вилучення з обігу четвертої серії юаней. Винятком стали лише банкноти номіналом 1 та 5 цзяо, які продовжують знаходитися в обігу. Після цього банкноти обмінювалися у будь-якому відділенні банку до 30 квітня 2019 року[9].

Банкноти 1980—1996 років випуску
Зображення Номінал Розміри (мм) Основні кольори Опис Дата друку Дата
виходу 		Дата вилучення Дата обміну
Лицевий бік Зворотній бік Лицевий бік Зворотній бік
1 цзяо 115 × 52 Жовтий,
зелений,
коричневий 		Ліворуч-праворуч: представники народів гаошань та маньчжурів Номінал, герб КНР 1980 12 вересня
1988 		в обігу
2 цзяо 120 × 55 Зелений Ліворуч-праворуч: представниці народів буї[en] та Корейців Номінал, герб КНР 1980 10 травня
1988 		30 квітня
2018 		30 квітня
2019
5 цзяо 125 × 58 Фіолетовий Ліворуч-праворуч: представниці народів мяо та Чжуан Номінал, герб КНР 1980 27 квітня
1987 		в обігу
1 юань 140 × 63 Червоний Ліворуч-праворуч: представниці народів яо та дун Великий китайський мур 1980 10 травня 1988 30 квітня
2018 		30 квітня
2019
1990 1 березня
1995
1996 1 квітня
1997
2 юаня 145 × 63 Зелений Ліворуч-праворуч: представниці народів і[en] і уйгурів Гора Наньшань 1980 10 травня
1988
1990 10 квітня
1996
5 юанів 150 × 70 Помаранчевий Ліворуч-праворуч: представники народів хуей та тибетців річка Янцзи біля «Трьох ущелин[en]» 1980 22 вересня
1988
10 юанів 155 × 70 Сіро-синій Ліворуч-праворуч: представники народів монголів та хань Гора Еверест 1980 22 вересня
1988
50 юанів 160 × 77 Жовтий,
коричневий 		Ліворуч-праворуч: професор, селянка та робітник Водоспад Хукоу[en] на річці Хуанхе 1980 27 квітня
1987
1990 20 серпня
1992
100 юанів 165 × 77 Фіолетовий Учасники «Великого походу», ліворуч-праворуч: Чжу Де, Лю Шаоці, Чжоу Еньлай, Мао Цзедун Місце початку Великого походу 1980 27 квітня
1987
1990 20 серпня
1992

Банкноти зразка 1999—2005 років (5 серія)[ред. | ред. код]

Випуск 1999 року[ред. | ред. код]

Серія 1999 року
Зображення Номінал (юанів) Розміри (мм) Основні кольори Опис Водяний знак Рік друку Рік випуску
Лицьова сторона Зворотній бік Лицьова сторона Зворотній бік
1 130×63 оливковий Мао Цзедун, орхідея озеро Сиху Орхідея 1999 30 липня 2004
5 135×63 фіолетовий Мао Цзедун, нарцис букетний гора Тайшань Нарцис букетний 18 листопада 2002
10 140×70 блакитний Мао Цзедун, троянда китайська (чайна) річка Янцзи біля «Трьох ущелин» Роза китайська 1 вересня 2001
20 145×70 коричневий Мао Цзедун, лотос горіховий пейзаж Гуйліня Лотос горіховий 16 жовтня 2000
50 150×70 зелений Мао Цзедун, хризантема садова палац Потала Мао Цзедун 1 вересня 2001
100 155×77 червоний Мао Цзедун, абрикос японський Будинок народних зборів 1 жовтня 1999

Випуск 2005 року[ред. | ред. код]

Серія 2005 року
Зображення Номінал (юанів) Розміри (мм) Основні кольори Опис Водяний знак Рік друку Рік випуску
Лицьова сторона Зворотній бік Лицьова сторона Зворотній бік
5 135×63 фіолетовий Мао Цзедун, нарцис букетний гора Тайшань Нарцис букетний 2005 31 серпня 2005
10 140×70 блакитний Мао Цзедун, троянда китайська (чайна) річка Янцзи біля «Трьох ущелин» Роза китайська
20 145×70 коричневий Мао Цзедун, лотос горіховий пейзаж Гуйліня Лотос горіховий
50 150×70 зелений Мао Цзедун, хризантема садова палац Потала Мао Цзедун
100 155×77 червоний Мао Цзедун, абрикос японський Будинок народних зборів

Випуск 2015—2020 років[ред. | ред. код]

Серія 2015,2019,2020 року
Зображення Номінал (юанів) Розміри (мм) Основні кольори Опис Водяний знак Рік друку Рік випуску
Лицьова сторона Зворотній бік Лицьова сторона Зворотній бік
1 130×63 оливковий Мао Цзедун, орхідея озеро Сиху Орхідея 2019 30 серпня 2019
5 135×63 фіолетовий Мао Цзедун, нарцис букетний гора Тайшань Нарцис букетний 2020 5 листопада 2020
10 140×70 блакитний Мао Цзедун, троянда китайська річка Янцзи біля «Трьох ущелин» Роза китайська 2019 30 серпня 2019
20 145×70 помаранчевий Мао Цзедун, лотос горіховий пейзаж Гуйліня Лотос горіховий
50 150×70 зелений Мао Цзедун, хризантема садова палац Потала Мао Цзедун
100 155×77 червоний Мао Цзедун, Абрикос японський Будинок народних зборів 2015 12 листопада 2015

Монети[ред. | ред. код]

Монети зразка 1955 року[ред. | ред. код]

Монети регулярного карбування 1955—2022 років[10]
Реверс Аверс Номінал Роки випуску Реверс Аверс Склад Гурт Вага
(г) 		Діаметр
(мм) 		Товщина
(мм) 		Дата випуску Дата вилучення
1 финь 1955—2018 Номінал, два колоска Герб КНР Алюміній Рубчастий 0,67 18 1,3 1 грудня 1957 В обігу
2 финя 1956—2000 1,08 21 1,6
5 финів 1955—2000 1,6 24 1,5

Монети зразка 1980 року[ред. | ред. код]

Монети регулярного карбування[11]
Реверс Аверс Номінал Роки випуску Реверс Аверс Склад Гурт Вага (г) Діаметр (мм) Товщина (мм) Дата випуску Дата вилучення
1 цзяо 1980—1986 Номінал, два колоска Герб КНР Медно-цинковий метал Рубчастий 2,62 20 1,3 15 квітня 1980 1 липня
2000
2 цзяо 4,18 23 1,5
5 цзяо 6,02 26 1,7
1 юань Великий китайський мур Медно-нікелевий сплав 9,32 30 1,9

Монети зразка 1991 року[ред. | ред. код]

Монети регулярного карбування[12]
Реверс Аверс Номінал Роки випуску Реверс Аверс Склад Гурт Вага (г) Діаметр (мм) Товщина (мм) Дата випуску Дата вилучення
1 цзяо 1991—1999 Номінал, квіткова рослина Герб КНР Алюміній Гладкий 2,2 22,5 2,46 1 червня 1992 30 квітня 2018
5 цзяо 1991—2001 Номінал, квіткова рослина Латунь Рубчастий з гладкими ділянками 3,8 20,5 1,67 В обігу
1 юань 1991—2000 Номінал, півонія Сталь з нікелевим покриттям Гладкий 6,1 25 2

Монети зразка 1999 і 2002 років[ред. | ред. код]

Монети регулярного карбування 1955—2022 років[13]
Реверс Аверс Номінал Роки випуску Реверс Аверс Склад Гурт Вага (г) Діаметр (мм) Товщина (мм) Дата випуску Статус
1 цзяо 1999—2003 Номінал Орхідея Алюміній Гладкий 1,12 19 1,9 16 жовтня
2000 		В обігу
2005 Медно-нікелевий сплав 3,3 31 серпня 2005
2005—2018 Сталь з нікелевим покриттям
5 цзяо 2002—2018 Лотос Нікель з латунним покриттям Ребристий з гладкими ділянками 3.8 20.5 1.67 18 листопада 2002
1 юань 1999—2018 Хризантема Сталь з нікелевим покриттям Напис 6.1 25 2 16 жовтня 2000

Монети зразка 2019 року[ред. | ред. код]

Монети регулярного карбування 1955—2022 років[14]
Реверс Аверс Номінал Роки випуску Реверс Аверс Склад Гурт Вага (г) Діаметр (мм) Товщина (мм) Дата випуску Статус
1 цзяо 2019—2021 Номінал Орхідея Сталь з нікелевим покриттям Ребристий з гладкими ділянками 3.3 19 1.9 30 серпня 2019 В обігу
5 цзяо 2019—2022 Лотос 3.8 20.5 1.67 30 серпня 2019
1 юань 2019—2020 Хризантема Напис 4,75 22,2 1,8 30 серпня 2019

Юань КНР як світова валюта[ред. | ред. код]

Частка китайського юаня у світовій торгівлі та валютних резервах постійно збільшується в міру зростання економіки КНР яка сьогодні є третьою за величиною у світі. У 2016 році китайський юань став однією з п'яти резервних валют Міжнародного валютного фонду посівши за часткою (11 %) одразу третє місце — після Долара США (40 %) та Євро (31 %).[15] В загальносвітових резервах МВФ оцінює частку юанів в 1,96 %. Великим недоліком валюти КНР є надмірне державне регулювання курсоутворення та економіки країни загалом що не дозволяє зараховувати її до переліку вільноконвертованих валют. В разі запровадження вільного обігу юаня (що на думку експертів може статися не раніше 10-15 років), переходу до ринкової економіки а також загальної демократизації Китаю, юань КНР може зайняти лідируючі позиції серед світових валют.

У 2018 році, китайський юань, за даними МВФ, піднявся з 7 на 5 місце серед валют за часткою валютних резервів, обійшовши австралійський та канадський долари.

Розподіл за валютами офіційних валютних резервів у світі:
2022 2021 2020 2019 2018 2017 2016 2015 2014 2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 1999 1998 1997 1996 1995 1984 1983 1982 1980 1976 1972 1970
Долар США 58,58 % 58,80 % 58,92 % 60,75 % 61,76 % 62,73 % 65,36 % 65,75 % 65,17 % 61,28 % 61,50 % 62,69 % 62,24 % 62,15 % 63,77 % 63,87 % 65,04 % 66,51 % 65,51 % 65,45 % 66,50 % 71,51 % 71,13 % 71,01 % 69,28 % 65,10 % 61,98 % 58,96 % 65,8 % 68,5 % 68,4 % 67,2 % 76,6 % 78,6 % 77,2 %
Євро 20,37 % 20,59 % 21,29 % 20,59 % 20,67 % 20,17 % 19,14 % 19,15 % 21,21 % 24,21 % 24,07 % 24,44 % 25,76 % 27,70 % 26,21 % 26,13 % 24,99 % 23,89 % 24,68 % 25,03 % 23,65 % 19,18 % 18,29 % 17,90 %
Німецька марка 13,79 % 14,48 % 14,67 % 15,75 % 12,1 % 11,2 % 12,4 % 14,8 % 8,8 % 4,6 % 1,9 %
Японська єна 5,50 % 5,52 % 6,03 % 5,87 % 5,19 % 4,90 % 3,95 % 3,75 % 3,55 % 3,82 % 4,09 % 3,61 % 3,66 % 2,90 % 3,47 % 3,18 % 3,46 % 3,96 % 4,28 % 4,42 % 4,94 % 5,04 % 6,06 % 6,37 % 6,24 % 5,77 % 6,71 % 6,77 % 5,4 % 4,7 % 4,6 % 4,3 % 2,1 % 0,1 %
Британський фунт 4,90 % 4,81 % 4,73 % 4,64 % 4,43 % 4,54 % 4,35 % 4,72 % 3,70 % 3,99 % 4,04 % 3,84 % 3,94 % 4,25 % 4,22 % 4,82 % 4,52 % 3,75 % 3,49 % 2,86 % 2,92 % 2,70 % 2,75 % 2,89 % 2,66 % 2,58 % 2,68 % 2,11 % 2,8 % 2,6 % 2,4 % 2,9 % 1,9 % 7,1 % 10,4 %
Китайський юань 2,61 % 2,80 % 2,29 % 1,94 % 1,89 % 1,23 % 1,08 %
Канадський долар 2,38 % 2,38 % 2,08 % 1,86 % 1,84 % 2,03 % 1,94 % 1,78 % 1,75 % 1,83 % 1,43 %
Австралійський долар 1,96 % 1,84 % 1,83 % 1,70 % 1,63 % 1,80 % 1,69 % 1,77 % 1,60 % 1,82 % 1,46 %
Французький франк 1,62 % 1,44 % 1,85 % 2,35 % 1,0 % 1,1 % 1,3 % 1,7 % 1,6 % 0,9 % 1,1 %
Швейцарський франк 0,23 % 0,17 % 0,17 % 0,15 % 0,14 % 0,18 % 0,16 % 0,27 % 0,24 % 0,27 % 0,21 % 0,08 % 0,13 % 0,12 % 0,14 % 0,16 % 0,17 % 0,15 % 0,17 % 0,23 % 0,41 % 0,25 % 0,27 % 0,23 % 0,33 % 0,35 % 0,30 % 0,33 % 2,0 % 2,3 % 2,7 % 3,2 % 2,2 % 1,0 % 0,7 %
Нідерландський гульден 0,27 % 0,35 % 0,24 % 0,32 %
Інші 3,47 % 3,09 % 2,66 % 2,51 % 2,45 % 2,43 % 2,33 % 2,82 % 2,78 % 2,78 % 3,20 % 5,33 % 4,27 % 2,88 % 2,20 % 1,83 % 1,81 % 1,74 % 1,87 % 2,01 % 1,58 % 1,31 % 1,49 % 1,60 % 4,50 % 3,86 % 4,48 % 4,87 % 10,9 % 9,6 % 8,2 % 5,9 % 6,8 % 7,7 % 8,7 %
Джерела: World Currency Composition of Official Foreign Exchange Reserves Міжнародний валютний фонд (1995-2022), The evolution of reserve currency diversification, December 1986 Банк міжнародних розрахунків (1970-1984)

Курс[ред. | ред. код]

З 1949-го до кінця 1970-х років держава встановила фіксований обмінний курс юаня сильно завищеному рівні в рамках стратегії країни з імпортозаміщення. У цей час центральне планування держави було спрямовано прискорення промислового розвитку та зниження залежності Китаю від імпортних промислових товарів. Завищення курсу дозволило уряду постачати імпортні машини та обладнання пріоритетним галузям промисловості за відносно нижчою ціною в національній валюті, ніж це було б можливо в іншому випадку[16].

Наприкінці 1980-х і на початку 1990-х років Китай працював над підвищенням конвертованості юаня[17]. Завдяки використанню своп-центрів обмінний курс зрештою було доведено до більш реалістичного рівня, який 1994 року складав 8,27 юаней за 1 долар США[18].

Обмінний курс юаня до долара США залишається одним із найспірніших валютно-торговельних питань у світовій економіці. Китай активно використовував грошово-кредитну політику як інструмент для просування своєї експортно-орієнтованої стратегії зростання через знецінення своєї валюти, юаня. У 1990-ті роки курс юаня систематично знижувався приблизно з 3,7 юаня за долар США до 8,3 і залишався на цьому рівні більше десяти років. Це зробило китайські товари дешевшими у доларах США, а експорт значно збільшився. Ціна, сплачена за цю експортну субсидію, — це суттєва інфляція в китайській економіці, оскільки вона призводить до підвищення цін на товари, такі як продукти харчування, корисні копалини та енергоносії[19].

2005 року, зіткнувшись із тиском з боку американського уряду та зростанням цін на сировинні товари, такі як нафта, китайський уряд поступово провів ревальвацію своєї валюти і ввів керований плаваючий обмінний курс. До 2008 року обмінний курс стабілізувався на рівні близько 6,8 юанів за долар США. Через гостру конкуренцію на світових ринках і між китайськими виробниками норма прибутку для деяких експортних товарів дуже низька (менше 5%), а це означає, що додаткова переоцінка юаня істотно впливає на конкурентоспроможність китайських експортно-орієнтовану економіку. До 2013 року обмінний курс досяг 6,0 юанів за долар США, але почалася зворотна тенденція, оскільки китайська економіка втрачала конкурентоспроможність, а світовий попит сповільнювався. Таким чином, очікується, що китайська влада вкрай неохоче проводитиме подальшу ревальвацію юаня до рівнів, що спостерігалися до 1990-х років[19].

Офіційні курси 1 юаня за 1 долар США на початок 1955—2020 років, встановлені Народним банком Китаю[20]
Рік 2020 2015 2010 2005 2000 1995 1990 1985 1980 1975 1970 1965 1960 1955
Юанів за долар 6.96 6.20 6.82 8.27 8.27 8.46 4.73 2.80 1.49 1.85 2.46 2.46 2.46 2.46
Офіційні курси 1 юаня за 1 фунт стерлінг на початок 1955—2020 років, встановлені Народним банком Китаю[21]
Рік 2020 2015 2010 2005 2000 1995 1990 1985 1980 1975 1970 1965 1960 1955
Юанів за фунт 9.19 9.67 11.07 15.97 13.36 13.23 7.58 3.25 3.33 4.36 5.91 6.86 6.86 6.86
Офіційні курси 1 юаня за 1 євро на початок 2001—2022 років, встановлені Народним банком Китаю[22]
Рік 2022 2019 2016 2013 2010 2007 2004 2001
Юанів за євро 7.19 7.32 7.06 8.22 9.83 10.27 10.44 7.69

Поточний курс[ред. | ред. код]

Станом на 1 грудня 2023, валютний курс китайського юаня (за даними МВФ, ЄЦБ та НБУ) становить 7,145 юань за 1 долар США (0,14 долара США за 1 юань), 7,77 юань за 1 євро (0,1287 євро за 1 юань) та 0,1956 юаня за 1 гривню (5,112 гривень за 1 юань).

Поточний обмінний курс CNY
На Minfin.com.ua(укр.) AUD CAD CHF EUR GBP JPY USD UAH
На XE.com(англ.) AUD CAD CHF EUR GBP JPY USD UAH
На fxtop.com(англ.) AUD CAD CHF EUR GBP JPY USD UAH

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Китайский юань finversia.ru Процитовано 17 листопада 2023
  2. ↑ ДРОБОТЮК О. В. ЕВОЛЮЦІЯ МОДЕЛІ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КНР sinologist.com.ua Процитовано 19 листопада 2023
  3. ↑ Историческая динамика реформы обменного курса Китая. Вэй Вэнь, аспирант БГУ, науч. рук. Семак Е. А., канд. экон. наук, доцент elib.bsu.by Процитовано 20 листопада 2023
  4. ↑ а б в Цифровой Юань: опыт и перспективы развития vc.ru Процитовано 22 листопада 2022
  5. ↑ CBDC и Китай: что такое цифровой юань и как он создавался aussiedlerbote.de Процитовано 22 листопада 2023
  6. ↑ а б в г 背景资料：中国已发行五套人民币 货币历史悠久. 中国新闻网. 2015年8月10日. Архів оригіналу за 2015年12月8日. Процитовано 2015年11月1日. 
  7. ↑ 中国人民银行公告〔2018〕第6号. 中国人民银行. 22 березня 2018. Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 22 березня 2018. 
  8. ↑ а б в China's central bank to recall fourth set of RMB en.people.cn Процитовано 16 листопада 2023
  9. ↑ 再见，第四套人民币. Xinhuanet.com. 29 квітня 2019. Архів оригіналу за 29 квітня 2019. «实际上，1角、5角纸币仍可流通，银行仍在正常收付，单位和个人不得拒收。» 
  10. ↑ Китай (1999 - 2023) - Регулярний випуск - uCoin.net. ru.ucoin.net (ua). Процитовано 16 березня 2023.  {{cite web}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |web/20230904094641/https://ua.ucoin.net/table/?country= (довідка)
  11. ↑ Китай (1999 - 2023) - Регулярний випуск - uCoin.net. ru.ucoin.net (ua). Процитовано 16 березня 2023.  {{cite web}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |web/20230904094641/https://ua.ucoin.net/table/?country= (довідка)
  12. ↑ Китай (1999 - 2023) - Регулярний випуск - uCoin.net. ru.ucoin.net (ua). Процитовано 16 березня 2023.  {{cite web}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |web/20230904094641/https://ua.ucoin.net/table/?country= (довідка)
  13. ↑ Китай (1999 - 2023) - Регулярний випуск - uCoin.net. ru.ucoin.net (ua). Процитовано 16 березня 2023.  {{cite web}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |web/20230904094641/https://ua.ucoin.net/table/?country= (довідка)
  14. ↑ Китай (1999 - 2023) - Регулярний випуск - uCoin.net. ru.ucoin.net (ua). Процитовано 16 березня 2023.  {{cite web}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |web/20230904094641/https://ua.ucoin.net/table/?country= (довідка)
  15. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою DW не вказано текст
  16. ↑ THE FUTURE OF CHINA'S EXCHANGE RATE POLICY lapres.net Процитовано 22 листопада 2023
  17. ↑ Will the Chinese Renminbi Become the New Dollar? gomarkets.ltd Процитовано 19 листопада 2023
  18. ↑ Foreign direct investment in the people's republic of china researchdb.hsu.edu.hk Процитовано 19 листопада 2023
  19. ↑ а б Yuan Exchange Rate, 1981-2022 transportgeography.org Процитовано 22 листопада 2023
  20. ↑ Historical exchange rates from 1953 with graph and charts fxtop.com Процитовано 22 листопада 2023
  21. ↑ Historical exchange rates from 1953 with graph and charts fxtop.com Процитовано 22 листопада 2023
  22. ↑ Historical exchange rates from 1953 with graph and charts fxtop.com Процитовано 22 листопада 2023

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Юань женьміньбі
Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Юань_женьміньбі&oldid=41063853