Cytisus austriacus

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зіновать австрійська
Chamaecytisus austriacus (Öst-Zwerggeißklee) IMG 24612.JPG
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Триба: Genisteae
Рід: Жарновець (Cytisus)
Вид: C. austriacus
Біноміальна назва
Cytisus austriacus
L., 1763
Синоніми
Chamaecytisus austriacus (L.) Link
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Cytisus austriacus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Cytisus austriacus
EOL logo.svg EOL: 703837
IPNI: 489640-1
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 49804

Cytisus austriacus (зіновать австрійська як Chamaecytisus austriacus[1][2] — вид трав'янистих рослин з родини бобові (Fabaceae), поширений у Середній і Південно-Східній Європі, у Північній Туреччині.

Опис[ред. | ред. код]

Кущ 30—60 см. Гілки з густим і коротким притиснутим запушенням, так само як і черешки листя. Листки з ланцетними і вузько-ланцетними частками в 1.5–2.5 см завдовжки і 2–4 мм завширшки, на кінці гостроверхими, з більш-менш вираженим вістрям, по обидва боки густо притиснуто-волосисті. Суцвіття головчасте, з 6–10 квіток. Зазвичай суцвіття тільки на молодих пагонах. Квітки золотисто і блідо-жовті; чашечка конічні-дзвонові, 8–10 мм завдовжки, більш-менш густо-опушена більш-менш притиснутими і довгими волосками. Боби волохатою-волосисті, до 2 см завдовжки і 5 мм завширшки[3].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у Середній та Південно-Східній Європі й у Північній Туреччині[4][5][6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Chamaecytisus austriacus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 183. (рос.)(укр.)
  3. Плантариум. Процитовано 14.12.2019.  (рос.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 14.12.2019.  (англ.)
  5. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 14.12.2019.  (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 14.12.2019.  (англ.)