Daewoo K11

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Daewoo K11
Daewoo K11
Daewoo K11
Тип Автоматно-гранатометний комплекс
Походження Південна Корея Південна Корея
Історія використання
На озброєнні Південна Корея Південна Корея 2010-т.ч.
Війни Війна в Афганістані
Історія виробництва
Розробник Agency for Defense Development, S&T Daewoo
Розроблено 2006–2008
Виробник S&T Motiv раніше S&T Daewoo
Характеристики
Вага 6,1 (без магазинів)
7 (споряджений)
Довжина 860[1]
Довжина ствола 310 (НE модуль)
405 (HE модуль)

Набій 5,56×45 мм НАТО (KE модуль)
гранати 20×30 мм[2] (осколкова K167 HEAB, навчальна K168 TP)
Калібр 5,56 (KE модуль)
20 (HE модуль)
Дія відвід порохових газів, поворотнмй затвор (KE модуль)
ручна перезарядка, поздовжньо-ковзний поворотний затвор, буллпап (HE модуль)[3]
Темп вогню 700
Дульна швидкість 800 (5,56 мм НАТО)[1]
200 (20 мм HEAB)[1]
Дальність вогню
Ефективна 300 (KE модуль)
500 (HE модуль)
Максимальна ефективна:
300 (5,56 мм НАТО)[1]
500 (20 мм HEAB)[1]
Система живлення коробчатий магазин на 30 набоїв (KE модуль[1])
коробчатий магазин на 5 гранат (HE модуль)[1]
Приціл електронно-оптичний з лазерним далекоміром[1]

Daewoo K11 у Вікісховищі

Daewoo K11 — автоматно-гранатометний комплекс, розроблений у Південній Кореї за аналогією з більш ранньою американською системою OICW: концептуально, конструктивно та за принципом дії, але з низкою спрощень, що дозволили знизити масу комплексу до прийнятного рівня: відмова від модульної системи та ручна перезарядка гранатомета. Початковий етап військових випробувань прототипів комплексу K11 відбувся у 2010 році у рамках корейської програми Future soldier system. У 2019 році з огляду на численні недоліки подальше виробництво було закрито.

Історія[ред. | ред. код]

Робота над новим проектом розпочалася 2000 року під керівництвом Корейського агентства з оборонних розробок (ADD). У жовтні 2006 року було виготовлено перші сім прототипів комплексу, у травні 2008 року передано збройним силам Південної Кореї. У розробці комплексу брали участь корейські компанії: S&T Daewoo, EO System, ILS Hansung, Poongsan. Армійські випробування були успішно завершені наприкінці 2008 року, а на початку 2009 року K11 був представлений широкому загалу на виставці DSEI.

Пробну партію K11 було поставлено на озброєння Збройними силами Республіки Корея протягом 2010 року. Загалом планувалося випустити 4000 K11 і поставити на озброєння до 2014 року. Втім, у березні 2011 року було оголошено, що 15 з 39 K11, випущених з червня 2010 (включаючи 7 з 20 гвинтівок, які використовували корейські сили в Афганістані), виявили серйозні дефекти, і було прийнято рішення зупинити виробництво та змінити конструкцію. До недоліків відносяться: переміщення ствола під час стрільби, дефекти ударного механізму, утворення конденсату всередині приймальної лінзи лазера, дефекти перемикання з одиночного вогню на автоматичний.[4] В наступні роки відбувалися чи. ленні спроби подолати ці недоліки, але зрештою 4 грудня 2019 року проект було офіційно скасовано[5].

Опис[ред. | ред. код]

Комплекс K11, 2009 рік. На передньому плані набій з осколковою гранатою HEAB, стандартне маркування НАТО — жовте забарвлення.

Технічно комплекс складається з штурмової гвинтівки, розробленої з урахуванням гвинтівки Daewoo K2 і гранатомета. Гранатомет з автоматом мають загальні спусковий гачок і запобіжник, що має 4 положення — безпечне, стрільба гранатами, одиночними пострілами, фіксованими чергами по 3 патрони. Корпус виконаний із полімерного композиту на волокнистій основі, високонавантажені деталі з алюмінієвого сплаву, ствол — з титанового сплаву[6]. Магазини для гранат — пластикові.

Оператори[ред. | ред. код]

  • Південна Корея Південна Корея — знято з озброєння в 2020 році через проблеми з прицільним компонентом та якістю боєприпасів.
  • ОАЕ ОАЕ — закуплено 40 од. для випробувань[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и Статья «Автоматно-гранатометный комплекс ADD K11» на сайте weapon.at.ua. Архів оригіналу за 5 серпня 2009. Процитовано 30 вересня 2009.
  2. Wilk, Remigiusz (2010-03). Infantry Weapons: The Future Beckons for Asia (PDF). Asian Military Review. Архів оригіналу (PDF) за 7 липня 2011. Процитовано 18 червня 2010.
  3. Статья о Daewoo K11. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 29 січня 2014.
  4. Back to the Drawing Board for Korea's New Assault Rifle. The Chosunilbo. 7 March 2011.
  5. [단독] "명중률 6%" 이것은 복권이 아니라 '소총'입니다. news.naver.com (кор.). Процитовано 5 жовтня 2019.
  6. Автоматно-гранатометный комплекс ADD K11 (Корея (Южная)) - характеристики, описание, фото и схемы. shooting-iron.ru (рос.). Процитовано 21 грудня 2023.
  7. Weapons: South Korea Exports Its Super Rifle. www.strategypage.com. Процитовано 21 грудня 2023.