Dragon Capital

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Драгон Капітал
Dragon Capital
Тип СП ТОВ
Форма власності товариство з обмеженою відповідальністю
Спеціалізація Брокерські операції з акціями та борговими інструментами, супровід угод із залучення капіталу, прямі інвестиції та управління активами
Засновано 2000
Штаб-квартира Київ Україна Україна
Ключові особи Томаш Фіала, Денис Мацуєв
dragon-capital.com

Dragon Capital — найбільша інвестиційна компанія України, яка працює в сфері інвестицій та фінансових послуг; надає повний спектр інвестиційно-банківських і брокерських послуг, приватних інвестицій, управління активами інституційних, корпоративних і приватних клієнтів.

У 2016—2018 компанія з європейськими та американськими партнерами інвестувала в нерухомість України порядку $400 млн.[1] Інвестиційним партнером, серед інших, є американський фінансист, біржовий інвестор Джордж Сорос.

Про компанію[ред. | ред. код]

Інвестиційно-банківський підрозділ Dragon Capital успішно провів провів 120 транзакцій на загальну суму в понад $5 млрд., включаючи транзакції із залучення акціонерного та боргового капіталу, а також угод зі злиття та поглинання для провідних українських компаній.[2]

Брокерський відділ Dragon Capital є найбільшим українським торговцем акціями — третина торгів на Українській біржі (UX) проходить за участі компанії. Dragon Capital — впливовий учасник українського ринку боргових інструментів. Підрозділ боргових ринків Dragon Capital залучає позиковий капітал для провідних підприємств і банків України шляхом розміщення гривневих облігацій та єврооблігацій, організації структурованого фінансування та двостороннього боргу. Департамент торгових операцій з борговими цінними паперами є одним з основних гравців як на локальному ринку, так і в сегменті українських єврооблігацій, та виступає маркет-мейкером по широкому спектру українських боргових інструментів. Компанія має багатолітній досвід прямих інвестицій в українські підприємства й проекти житлової й комерційної нерухомості.

Також Dragon Capital здійснює консультантаціі з корпоративних фінансів на території України, Чехії, Словаччини та Румунії, а також надавала консультаційні послуги для компаній Bongrain, Bonduelle, Dirol Cadbury, CRH, Heidelberg Cement, InBev і RUSAL.[3]

Історія[ред. | ред. код]

Компанія заснована Томашем Фіалою спільно з українськими партнерами 2000 року в Києві.[4]

У 2007—2017 рр. міноритарним пакетом Dragon Capital володів Goldman Sachs, один з найбільших світових банків.[4]

У 2008 році Dragon Capital спільно з East Capital Bering Ukraine Fund придбала 70 % акцій компанії Чумак, але продала свою частку у 2019.[5]

В квітні 2017 року в офісі компанії СБУ провела обшук. Шукали російське програмне забезпечення «Стахановець» на комп'ютерах співробітників. Тоді на підтримку компанії виступив тодішній прем'єр-міністр Володимир Гройсман.[6][7]

У 2017—2019 роках придбала ряд різних об'єктів комерційної нерухомості: ТЦР Victoria Gardens (Львів), торгово-офісний комплекс Sky Park (Вінниця), бізнес-центр Eco Tower (Запоріжжя), Horizon Park Business Center (Київ), ТРЦ Smart Plaza Obolon (Київ), логістичного комплексу West Gate Logistic.[8][9][10]

У 2019 компанія придбала міноритарний пакет акцій компанії Ciklum.[11]

У жовтні 2019 року здійснила опосередковане придбання активів банку Київська Русь, а саме офісної будівлі.[12]

В грудні 2019 компанія уклала угоду про купівлю 100 % акцій Ідея Банку і компанії New Finance Service за 1,368 млрд грн.[13]

Europe Virgin Fund[ред. | ред. код]

У липні 2010 року Dragon Capital заснувала регіональний фонд прямих інвестицій — Europe Virgin Fund, що оперує активами в Україні, Молдові та Білорусі. Фонд уже залучив інвестиції від ЄБРР, швейцарського суверенного фонду SIFEM, Black Sea Trade and Development Bank і інших інвесторів.[14] За час існування фонд вклав кошти в ряд компаній у сфері фармацевтики (Сперко Україна), товарів повсякденного вжитку (Tissico Limited), маркетингу (PRIME Group), приватної безпеки (VENBEST Group) тощо.[15][16][17][18]

Dragon Capital New Ukraine Fund[ред. | ред. код]

Фонд створено у листопаді 2015 р. Його якірними інвесторами стали Dragon Capital та Ukrainian Redevelopment Fund, що знаходиться під керівництвом Soros Fund Management. Фонд створений, щоб інвестувати в українську економіку та забезпечувати компанії фінансовою та управлінською підтримкою для підвищення ефективності, модернізації технологій та забезпечення довготривалого росту.[19][20]

Компанія New Ukraine PE Holding, яка входить у групу компаній Dragon Capital і основним акціонером якої є фонд прямих інвестицій Dragon Capital New Ukraine Fund, завершила операцію з придбання бізнес-центрів «Прайм» та «Євразія» у ПАТ «БТА БАНК». БЦ «Євразія» та БЦ «Прайм» — бізнес-центри класу А, розташовані в діловому центрі міста Києва по вул. Жилянській. Їхня загальна площа 33 423 і 9140 тис. м² відповідно. «Вийшовши в сектор офісної нерухомості, ми диверсифікували наші інвестиції і продемонстрували віру в подальше відновлення ділової активності в Україні», — каже Томаш Фіала, генеральний директор Dragon Capital.[21]

«НВ»[ред. | ред. код]

2014 року компанія створила російськомовний друкований журнал «НВ», а згодом — двомовний новинний сайт. У 2016 запустила його цифровий формат українською та російською мовами.[22][23] 2017 року Dragon Capital придбала радіо «Ера» і 2018 року на основі її мережі запустила Радіо НВ.[24]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дорогой портфель. Как Томаш Фиала стал крупнейшим рантье Украины. biz.liga.net. 2018-12-26. Процитовано 2019-07-31. 
  2. Сделки. dragon-capital.com. Процитовано 2018-10-04. 
  3. Terterov M. {{{Заголовок}}}. — ISBN 184673004X.
  4. а б Dragon Capital выбрала первый номер. Коммерсантъ. Процитовано 2020-01-27. 
  5. Dragon Capital і East Capital Bering Ukraine Fund купують 70% акцій компанії "Чумак", одного з провідних українських споживчих брендів. : Чумак. chumak.com. Процитовано 2020-01-27. 
  6. Dragon Capital, YouControl, Lucky Labs... Нашла ли СБУ, что искала. Економічна правда (uk). Процитовано 2020-01-27. 
  7. Welle (www.dw.com), Deutsche. СБУ провела обшуки у восьми компаніях через шпигунські програми РФ | DW | 26.04.2017. DW.COM (uk-UA). Процитовано 2020-01-27. 
  8. Великий куш. 10 злиттів і поглинань року. ФАКТИ ICTV. 2019-01-21. Процитовано 2020-01-27. 
  9. Dragon Capital купила ТРЦ на Оболони. The Page (ru). Процитовано 2019-07-31. 
  10. Dragon Capital Consolidates 100% of West Gate Logistic. inventure.com.ua (en). Процитовано 2020-01-28. 
  11. Dragon Capital investment group becomes minority shareholder in Ciklum. Interfax-Ukraine (en). Процитовано 2020-01-28. 
  12. Dragon Capital придбає активи банку «Київська Русь». Mind.ua (uk). Процитовано 2020-02-05. 
  13. Zaxid.net. Dragon Capital з приватним інвестором купують львівський «Ідея Банк». ZAXID.NET (uk). Процитовано 2020-02-05. 
  14. Прямі інвестиції. dragon-capital.com. Процитовано 2020-02-05. 
  15. Ukraine: Europe Virgin Fund L.P. Invested in VENBEST Group ✔ IDeals VDR. iDeals Virtual Data Room (en-US). 2015-06-01. Процитовано 2020-02-05. 
  16. Europe Virgin Fund придбав контрольний пакет акцій ПАТ "ВГП". РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-02-05. 
  17. Europe Virgin Fund інвестує в фармацевтичну компанію «Сперко Україна». www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-02-05. 
  18. Europe Virgin Fund инвестировал в оператора наружной рекламы Прайм Групп. investgazeta.delo.ua (ru). Процитовано 2020-02-05. 
  19. Zaxid.net. Компанія Dragon Capital пообіцяла Україні великий приплив інвестицій у 2018 році. ZAXID.NET (uk). Процитовано 2020-02-05. 
  20. Сорос вирішив інвестувати в новий фонд прямих інвестицій Dragon Capital New Ukraine Fund. Finance.ua (ua). Процитовано 2020-02-05. 
  21. Dragon Capital: Dragon Capital приобрела бизнес-центры «Прайм» и «Евразия»
  22. «Новое время» запускає електронну версію журналу українською. detector.media (uk). 2016-08-02. Процитовано 2020-01-27. 
  23. Віталій Сич заявив, що видання «Новое время» змінює бренд. detector.media (uk). 2019-06-21. Процитовано 2020-01-27. 
  24. Dragon Capital приобрела ТРК Радио-Эра. LIGA. 2017-09-26. Процитовано 2019-07-31. 

Посилання[ред. | ред. код]