Гройсман Володимир Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Володимир Борисович Гройсман
Володимир Борисович Гройсман

Нині на посаді
На посаді з 14 квітня 2016
Президент   Петро Порошенко
Попередник Арсеній Яценюк

Час на посаді:
27 листопада 2014 — 14 квітня 2016
Президент Петро Порошенко
Попередник Олександр Турчинов
Наступник Андрій Парубій

Час на посаді:
27 лютого 2014 — 27 листопада 2014
Президент Олександр Турчинов (в.о.)
Петро Порошенко
Прем'єр-міністр   Арсеній Яценюк
Попередник Геннадій Темник
Наступник Геннадій Зубко

Час на посаді:
26 березня 2006 — 27 лютого 2014
Президент Віктор Ющенко
Віктор Янукович
Олександр Турчинов (в.о.)
Попередник Олександр Домбровський
Наступник Сергій Моргунов

Народився 20 січня 1978(1978-01-20) (39 років)
Вінниця, Українська РСР
Виборчий округ № 29
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність єврей[1]
Батько Борис Ісакович Гройсман
Мати Жанна Ізраїлівна
Дружина Олена Іванівна
Діти Крістіна, Юлія та Давид
Релігія Юдаїзм[2][неавторитетне джерело]
Особистий підпис Volodymyr Groysman Signature 2014.png
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Лицарський Хрест ордена «За заслуги перед Республікою Польщею»

Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Володи́мир Бори́сович Гро́йсман (нар. 20 січня 1978(19780120), Вінниця, УРСР) — український державний і політичний діяч. Прем'єр-міністр України з 14 квітня 2016 року. Член РНБО[3].

З 2006 по 2014 рік — міський голова Вінниці. Віце-президент Асоціації міст України з питань житлово-комунального господарства (2010—2014). З 2014 року віце-прем'єр-міністр України — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства27 лютого по 2 грудня 2014 року). 12-й Голова Верховної Ради України27 листопада 2014 по 14 квітня 2016; у парламент пройшов за списком Блоку Петра Порошенка).

Дитинство і юність[ред.ред. код]

1994 року закінчив Вінницьку середню школу № 35. Вчився посередньо[4].

Працювати почав в 1992 у віці 14 років в компанії свого батька. У серпні 1994 року призначений комерційним директором приватного малого підприємства «ОКО», у листопаді 1994 року — комерційним директором підприємства свого батька, вінницького ринку «Юність»[5].

1999 року закінчив Вінницький інститут регіональної економіки та управління за спеціальністю «Юриспруденція» (молодший спеціаліст)

2003 року закінчив недержавний вищий навчальний заклад — Міжрегіональну академію управління персоналом за спеціальністю «Юриспруденція». У лютому 2010 року закінчив Національну академію державного управління при Президентові України, ставши магістром за спеціальністю «Управління суспільним розвитком» і спеціалізацією «Управління на регіональному і місцевому рівнях»[6].

Кар'єра[ред.ред. код]

На посаді мера Вінниці[ред.ред. код]

У 2002 році у віці 24-х років переміг на виборах у мажоритарному окрузі № 29 і став наймолодшим депутатом Вінницької міської ради. В листопаді 2005 року обраний секретарем Вінницької міськради і виконуючим обов'язки мера Вінниці.[7] У березні 2006 року переміг на виборах мера.

На наступних виборах 31 жовтня 2010 року був висунутий на пост міського голови Вінниці політичною партією «Совість України» і переобраний мером із значною підтримкою — 77,8 % голосів.

Ставши мером Вінниці, Гройсман відразу почав ремонтувати дороги, які в обласному центрі капітально не ремонтувалися з часів підготовки до московської Олімпіади 1980 року.

На посаді міського голови провадив програму заміни ліхтарів і освітлення вулиць, яка була запроваджена ще в 2002 році; почав проект енергозбереження і максимального освітлення міста. Під час першого терміну на посту мера Вінниці почав масштабний ремонт асфальтного покриття всіх магістральних і багатьох другорядних вулиць міста. У 2006 році досяг значного зменшення масштабів стихійної торгівлі.

У грудні 2006 року після підписання Меморандуму про взаєморозуміння між урядами Швейцарської Конфедерації та України сприяв започаткуванню співпраці між Вінницею та муніципалітетом Цюріха. З 2007 по 2011 роки Вінниця отримала від Цюріха 116 списаних трамвайних вагонів 1959 і 1960-х років виробництва. Пізніше у них з'явився безкоштовний Wi-Fi. У 2012 ініційовано реформування міського транспорту, скорочено кількість маршрутних таксі. У 2013 році в борг закуплено 30 автобусів і 40 тролейбусів, завершено будівництво трамвайної колії на Вишенці.

Крім зарубіжної підтримки були створені інструменти участі місцевого капіталу в розвитку міста. Так на умовах співфінансування у Вінниці вже понад 5 років здійснюється прокладка водопроводу і каналізації, ремонтуються вулиці в приватному секторі, утримується полігон твердих побутових відходів у приміській Стадниці.

У 2008 році сприяв створенню першого «Прозорого офісу»[8] з надання адміністративних послуг населенню, в подальшому система «прозорих офісів» на базі колишніх райвиконкомів Вінниці була поширена по Україні.

З 2007 по 2013 рік домігся залучених у Вінницю зовнішніх інвестицій в обсязі більш ніж 736 млн грн. За часів роботи Гройсмана на посаді мера Вінницю вперше було визнано найкращим для життя обласним центром України

Віце-прем'єр-міністр України[ред.ред. код]

27 лютого 2014 року на запрошення прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка зайняв пост віце-прем'єр-міністра України — міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. Основний напрямок діяльності — проведення реформи децентралізації влади та місцевого самоврядування.

Виступив координатором реформи державних контролюючих органів[9]. У період літа-осені 2014 року очолював: Урядовий антикризовий енергетичний штаб; Державну комісію з розслідування причин авіакатастрофи літака Boeing 777 (з 17 липня 2014)[10]; координував роботу штабу по роботі з внутрішньопереміщеними особами[11]; відновлення Донбасу та роботу з міжнародними донорами.

Спікер Верховної Ради України[ред.ред. код]

До ВР потрапив за списком Блоку Порошенка. Один зі слоганів його передвиборчої кампанії: «Пишаюсь, що я — українець!».[12]

27 листопада 2014 року обраний головою Верховної Ради України. 15 грудня 2014 року затверджений у складі РНБО[3].

Підтримав законопроект про заборону російських серіалів, проте його підписання затягнулося[13], оскільки регламентний комітет Парламенту розглядав скаргу Опозиційного блоку[14].

2 липня 2015 підтримав скандальний та популістський закон про реструктуризацію валютних кредитів[15], в подальшому заблокований Президентом.

Під час урядової кризи 2016 року розглядався як один з можливих претендентів на пост Прем'єр-міністра України від провладної фракції.

Прем'єр-міністр[ред.ред. код]

14 квітня 2016 обраний на посаду Прем'єр-міністра України. Відповідну постанову підтримали 257 депутатів із фракцій Блоку Петра Порошенка, Народного фронту, групи «Відродження» та групи «Воля народу»[16][17]. Під час промови перед обранням Гройсман обіцяв реформи та стабільність. Відразу після призначення заявив, що виконуючи вимоги МВФ, уряд підвищить тарифи на газ і вони будуть 100 % відповідати вартості[18][19]. Пріоритетом новопризначеного прем'єр-міністра стала підготовка до масштабної реформи децентралізації[20]. Також, одним зі своїх пріоритетів Гройсман називав реформу охорони здоров'я та широкомасштабні реформи в секторі інфраструктури і транспорту.

Наприкінці квітня уряд встановив єдину ціну на газ для населення та промислових споживачів, що призвело до її підвищення для населення до 6,9 тисяч грн за тисячу кубометрів. Це рішення мало за мету встановлення ринкових і прозорих цін на газ, що дозволить подолати корупцію, а також відновити український газовибуток і газову незалежність України до 2020 року[21][22].

За перші сто днів роботи уряду Гройсмана спостерігалася часткова стабілізація політичної та економічної ситуації в країні. Одним з найголовніших завдань Уряду Гройсман назвав ремонт доріг та анонсував збільшення витрат на ремонт з 4 до 19 мільярдів гривень[23]. Загалом, зміна уряду на деякий час зняла напругу в суспільстві та парламенті. Також у перші 100 днів роботи Гройсман мав зустрічі з президентом Європейської ради Дональдом Туском, канцлером Німеччини Ангелою Меркель, Державним секретарем США Джоном Керрі та іншими західними політичними лідерами[24].

Уряд Гройсмана підтримав реформу децентралізації. 8 червня В. Гройсман заявив, що за 5 місяців до загального фонду місцевих бюджетів майже 54 мільярди гривень і додав, що це більше від аналогічного періоду на 17 мільярдів[25]. 9 грудня прем'єр-міністр Володимир Гройсман говорячи про успіхи реформи заявив, що порівняно з минулим роком місцеві бюджети зросли сумарно на 60 % (44 млрд грн.). Також він сказав, що за весь час проведення реформи в Україні було сформовано 184 об'єднаних територіальних громад і додав, що в бюджеті на 2017 на децентралізацію буде виділено додатково 9 мільярдів гривень[26].

19 жовтня Гройсман заявив, що йому вдалося зупинити падіння і почати економічне відновлення і його задача зробити так, щоб економічне відновлення прискорити[27].

Ключовим механізмом боротьби з корупцією Гройсман вважає судову реформу[28]. 13 грудня заявив, що Кабінет Міністрів затвердив концепцію реформи охорони здоров'я. Також Гройсман анансував підвищення заробітньої платні для медичних працівників[29].

В ніч з 20 на 21 грудня 2016 року ВРУ 274 голосами ухвалила запропонований урядом Гройсмана Держбюджет України на 2017 рік. «За» проголосували 5 фракцій: БПП, Народний фронт, Партія Ляшка, Відродження та Воля народу. Юлія Тимошенко різко розкритикувала цей бюджет, назвавши його стратегією геноциду нації і пообіцяла завадити його прийняттю.[30] Також проти виступив лідер Опозиційного блоку Юрій Бойко. Свій бюджет Гройсман назвав «людоцентричним» і перед голосуванням заявив, що бюджет передбачає масштабний ремонт доріг, підтримку аграрного сектору, підвищення зарплати вчителям на 50 %, лікарям — на 30 %, 6 мільярдів виділяється на ліки, продовження децентралізації. Противників свого бюджету Гройсман назвав «відмінними бездарями». У відповідь Ю. Тимошенко заявила про необхідність відкрити кримінальну справу проти прем'єра.

У бюджеті було закладено підвищення ВВП на 3 %, підвищення мінімальних зарплат вдвічі (до 3200 грн), а також близько 500 млн грн. на проведення в Києві конкурсу Євробачення у травні 2017 року. Крім підвищення доходів українців у планах уряду була детінізація і як результат, зниження Пенсійого фонду. МВФ похвалив прийнятий проект бюджету і висловив готовність надати Україні черговий кредитний транш для вдосконалення проведення реформ. Вже у січні 2017 року підвищений дохід отримали 3 млн українців[31].

У четвертому кварталі 2016 року економічне зростання прискорилося до 4,7% [32]. Однак, у березні 2017 р., після торгівельної блокади окупованих територій Донецької та Луганської областей Гройсман заявив про необхідність скоригувати закладені 3% економічного зростання в бік зменшення [33].

25 січня 2017 року Володимир Гройсман заявив, що Кабінет міністрів працює над розробкою плану розвитку країни на чотири роки з 2017 по 2020 рік[34][35].

Станом на початок 2017 року в процесі розвитку дорожньої інфраструктури було відремонтовано близько 950 кілометрів доріг на суму близько 6,3 млрд гривень. Також було проведено реформу державної сдужби, за якою з середини 2016 року на конкурсній основі обираються керівники обласних і районних державних адміністрацій, центральних органів виконавчої влади, держсекретарі міністерств і Кабміну. Іншою позитивною зміною став перехід до електронної системи документообігу між урядом, центральними органами виконавчої влади та обласними державними адміністраціями, було введено 16 електронних послуг у сфері будівництва, реєстрації і закриття юридичної особи, земельної, соціальній та екологічній сферах.

14 лютого 2017 року прем'єр-міністр Володимир Гройсман назвав голову фракції "Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» Юлію Тимошенко «мамою» української корупції.

«Мамою української економічної слабкості, знищення української незалежності, корупції, популізму та неефективності є Юлія Тимошенко. Це справжня мама, яка 20 років робила все, щоб знищити Україну, і все їй хтось заважав»[36].

— сказав Гройсман.

У той же час, перебування Володимира Гройсмана на посаді Прем'єр-міністра супроводжувалося гучними корупційними скандалами. Зокрема, великий суспільний резонанс викликало викриття деталей про закупівлю вугілля за ціною «Роттердам+». Як відомо, у формулу «Роттердам+» закладена ціна палива в міжнародному порту в Нідерландах плюс вартість доставки в Україну[37]. Проте під час блокади торгівлі з окупованими територіями з'ясувалося, що Україна закуповувала вугілля у підприємств на Донбасі за ціною «Роттердам+». Тим часом, Володимир Гройсман неодноразово заперечував той факт, що Україна взагалі купує паливо за тарифом «Ротердам+»[38]

Також під час прем'єрства Гройсмана у березні 2017 р. було затримано Голову Державної фіскальної служби України Романа Насірова у справі «Укргазвидобування» за звинуваченням у діях, які завдали шкоди державі на 2 млрд грн[39]. Пізніше, попри протести активістів, Насірова було звільнено під заставу у 100 млн грн[40]. У квітні того ж року за звинуваченням у корупції НАБУ було затримано соратнка А. Яценюка депутата «Народного фронту» М. Мартиненка, якого звинувачують у розтраті коштів «Східного ГЗК» у розмірі понад 17 мільйонів доларів шляхом неправомірного укладення і виконання контракту купівлі-продажу урановго концентрату ДП через австрійську компанію-посередника STEUERMANN [41] [42].

13 березня 2017 року Володимир Гройсман став першим з українських політиків, кому вдалось поспілкуватися в Твіттері з Ілоном Маском[43]. Згодом, 30 березня, Володимир Гройсман продовжив спілкування в офлайновій формі і надіслав офіційне звернення на урядовому бланку до Маска, щоб змогти розпочати дискусію щодо створення енергетичної інфраструктури[44]

З 1 квітня в Україні почала працювати програма «Доступні ліки», яка дозволяє отримувати низку препаратів безкоштовно чи з невеликою доплатою. Програма діє на ліки від серцево-судинних захворювань, діабету ІІ типу та бронхіальної астми [45] [46].

3 квітня Кабінет міністрів завершив розробку плану своїх пріоритетних дій до 2020 року. План складається з п'яти основних пунктів: 1) економічне зростання; 2) ефективне врядування; 3) розвиток людського капіталу; 4) верховенство права і боротьба з корупцією; 5) безпека та охорона. Також план уряду передбачає створення конкурентоздатної економіки та сталий ріст ВВП на рівні 4-5% в рік, мінімізацію бідності та децентралізацію [47].

14 квітня 2017 року на річницю свого перебування на посаді прем'єр-міністра заявив, що у 2016 році мінімальна зарплата для вчителів була підвищена на 50% і на 20% для лікарів. Прийнятий бюджет на 2017 рік назвав реальним планом дій для капітального ремонту в країні. Серед своїх пріоритетів Гройсман назвав забезпечення стабільного економічного зростання, збільшення витрат бюджету на оборону, проведення децентралізації, посилення енергетичної незалежності України, проведення пенсійної, земельної, освітньої реформи, а також реформи охорони здоров'я [48].

Оцінка діяльності

За результатами опитування Демократичних ініціатив та Центру Разумкова, у 2016 році Гройсман посів друге місце в рейтингу політиків року після президента Порошенка.[49]. Станом на листопад 2016 року за даними соціологічного центру «Софія» 71 % українців негативно оцінювали роботу Володимира Гройсмана на посаді прем'єр-міністра, тоді як 21,9 % відповіли, що схвалюють його роботу[50].

У лютому 2017 року за даними соціологічної компанії «Active Group» 31 % українців були незадоволені діяльністю Гройсмана та оцінили його роботу на «1» бал за п'ятибальною системою, у той же час 28, 3 % українців оцінили діяльність прем'єр-міністра на «3», 23,8 % опитаних оцінили його роботу на «2» і лише 12,8 % респондентів оцінили роботу голови уряду на «4» та 1,6 % українців поставили Гройсману п'ятірку[51].

Нагороди[ред.ред. код]

Критика[ред.ред. код]

  • Після того, як Гройсман запропонував звільнити 10 % суддів замість обрання їх безстроково, він наразився на критику Асоціації правників України та Окружного адмінсуду Києва. «Асоціація правників України вважає неприпустимими і такими, що суперечать принципу верховенства права, будь-які форми колективної відповідальності, зокрема, звільнення суддів у запропонований Володимиром Гройсманом спосіб»[55]; «озвучена ідея не відповідає положенням Конституції України та нормам міжнародних стандартів незалежності суддів»; це «публічний заклик, який є політизованим, створює упередженість щодо суддів».[56]
  • 12 листопада 2015, в день голосування за антидискрімінаційні закони, різко виступив проти одностатевих шлюбів, чим накликав на себе критику їх прихильників.[57]
  • Обійнявши посаду Прем'єр-міністра, доручив Міністерству юстиції проаналізувати діяльність суддів, а також правомірність судових рішень, пов'язаних із веденням бізнесу в країні. Вищий адміністративний суд України назвав це втручанням виконавчої влади в компетенцію судової, неповагою та упередженим ставленням до судової влади[58]. Рада суддів — «неповагою та неправомірним тиском на судову владу»[59].

Сім'я[ред.ред. код]

Одружений. Разом із дружиною Оленою виховує двох доньок — Крістіну та Юлію і сина Давида[4].

Батько — Борис Ісакович Гройсман (нар. 1946), у радянський час був майстром на Вінницькому радіоламповому заводі, з 1990 року — підприємець. Депутат Вінницької міськради трьох скликань (2002—2006, 2010—2015 і з 2015).[60][61][62] Мати — Жанна Ізраїлівна (пом. 2000 р.), вчителька[63][4].

Статки[ред.ред. код]

Подана декларація на сайт Єдиного Державного реєстру Декларацій про дохід у 2015 році. Посилання на декларацію.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Україна обрала першого прем'єра єврейського походження зі зв'язками у Ізраїлі — Haaretz (dt.ua, 15.04.2016)
  2. Гройсман увійшов до списку найвпливовіших євреїв світу
  3. а б Указ Президента України від 15 грудня 2014 року № 929/2014 «Про склад Ради національної безпеки і оборони України»
  4. а б в У мера Гройсмана в шкільному атестаті було найбільше четвірок. Новини Вінниці - 20 хвилин. 2012-12-28. Процитовано 2017-01-23. 
  5. Мар’яна П’єцух, Анастасія Рінгіс (2016-04-14). Віджав своє. Шлях Гройсмана у прем'єри. Українська правда. Процитовано 2017-01-23. 
  6. Біографія Володимира Борисовича Гройсмана. Офіційний сайт Вінницької міської ради. 
  7. Віктор Козак: старий аферист-невдаха. 43kanal.in.ua. Процитовано 2016-04-15. 
  8. http://www.vmr.gov.ua/TransparentCity/Lists/TransparentOffice/Default.aspx
  9. http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=247553939&cat_id=244274130
  10. https://www.facebook.com/pages/Катастрофа-Boeing-777-Малазійських-авіаліній/1510542232494473?fref=ts
  11. http://vpo.gov.ua/
  12. Інна Степанчук. «Пишаюся, що я — українець». А ти? / «Україна молода».— К., № 4 (4831) за 14 січня 2015.— С. 6.
  13. Гройсман підписав закон про заборону російських серіалів
  14. Гройсман пообещал подписать закон о запрете российских сериалов
  15. Поіменне голосування про проект Закону про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті (№ 1558-1) — в третьому читанні та в цілому
  16. Проект Постанови про Кабінет Міністрів України № 4423
  17. Президент України Петро Порошенко вніс кандидатуру Володимира Гройсмана на посаду Прем'єр-міністра України (відео)
  18. Гройсман: З 1 травня тарифи на газ будуть підвищені, у нас немає іншого виходу
  19. Гройсман розповів, чи підніме тарифи на газ
  20. Гройсман — прем'єр: на чолі держави стали «вінницькі»
  21. За три-чотири роки Україна може отримати повну газову незалежність, — Гройсман
  22. Гройсман: до 2020 року Україна може стати повністю енергонезалежною
  23. 100 днів Гройсмана: Як діяльність уряду оцінили експерти
  24. 100 днів уряду Володимира Гройсмана: результат є?
  25. Гройсман похвалився успіхами децентралізації
  26. Гройсман розповів, на скільки зросли місцеві бюджети в зв'язку з децентралізацією
  27. В.Гройсман оцінив свою роботу на посаді Прем'єра
  28. Судова реформи є ключовим механізмом боротьби з корупцією, — Гройсман
  29. Володимир Гройсман: Наше завдання у реформі охорони здоров'я — створити самодостатню систему, що дасть можливість збільшити тривалість життя громадян
  30. [http://ba.org.ua/yuliya-timoshenko-byudzhet-2017-ce-strategiya-genocidu-ukra%D1%97nsko%D1%97-naci%D1%97-ta-zberezhennya-interesiv-klaniv/ Юлія Тимошенко: Бюджет-2017 — це стратегія геноциду української нації
  31. Зробив справу: чим запам'ятається рік роботи уряду Володимира Гройсмана
  32. Економічне зростання в IV кварталі 2016 року прискорився до 4,7%, - Гройсман
  33. Гройсман: Блокада перекреслила економічне зростання
  34. В Україні буде план Гройсмана
  35. 300 днів уряду Гройсмана: хто може стати новим прем'єром
  36. Гройсман назвав Тимошенко "мамою корупції"
  37. НРКЕКП каже, що не закладала цін "Роттердам+" у тарифи - 15.02.2017 20:59 — Новини Укрінформ. Процитовано 2017-03-31. 
  38. В.Гройсман: заяви про закупівлю вугілля за формулою "Роттердам+" не відповідають дійсності. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (uk). Процитовано 2017-03-31. 
  39. Насирова подозревают в злоупотреблении служебным положением и хищении 2 млрд грн государственных средств. 112.ua (ru-RU). Процитовано 2017-03-31. 
  40. Насіров вийшов з СІЗО під заставу. BBC Україна (en-GB). 2017-03-16. Процитовано 2017-03-31. 
  41. У чому звинувачують соратника Яценюка - Мартиненко Миколу
  42. Ядерне збагачення Миколи Мартиненка
  43. Гройсман запросив Маска впровадити в Україні проекти з відновлюваної енергії. Економічна правда. Процитовано 2017-03-30. 
  44. Гройсман офіційно звернувся до Ілона Маска. Економічна правда. Процитовано 2017-03-30. 
  45. Реформа охорони здоров'я має об'єднати Уряд і Парламент заради запровадження в країні нової якості медичних послуг, - Володимир Гройсман
  46. Перелік ліків, які надаватимуться пацієнтам безкоштовно за програмою "Доступні ліки"
  47. Кабмін розробив план пріоритетних дій на найближчі 3 роки
  48. Гройсман звітував за 2016 рік і пообіцяв економічне зростання
  49. П'ята частина українців не визначилася з політиком року
  50. Більшість українців негативно оцінює роботу Гройсмана-прем'єра
  51. Порошенко і Гройсман отримали сумні оцінки від українців
  52. Указ Президента України від 27 червня 2012 року № 417/2012 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
  53. Указ Президента України від 26 червня 2008 року № 584/2008 «Про відзначення державними нагородами України»
  54. Володимир Гройсман отримав державну нагороду Республіки Польща // Портал «Моя Вінниця», 11.11.11
  55. АПУ виступає проти колективного звільнення суддів: публічне звернення / Асоціація правників України, 4 листопада 2015
  56. Окружний адміністративний суд міста Києва звернувся до Голови Ради суддів України з проханням не допустити прийняття Парламентом політично мотивованого рішення щодо звільнення кандидатів на посади суддів безстроково / Окружний адміністративний суд міста Києва, 04.11.2015
  57. Одностатевих шлюбів в Україні бути не може — Гройсман
  58. Заява ВАСУ у зв'язку з ініціативою прем'єр-міністра України доручити аналіз судових рішень Міністерству юстиції України / Вищий адміністративний суд України, 29 квітня 2016, 11:40 Архівовано 29.04.2016
  59. Заява Ради суддів України щодо доручення Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана Міністерству юстиції України / Рада суддів України, 29.04.2016 Архівовано 04.05.2016
  60. Депутати Вінницької міської ради 7-го скликання. Вінницька міська рада. Процитовано 2017-01-23. 
  61. Гройсман Борис Ісаакович [біографія] (PDF). Вінницька міська рада. Процитовано 2017-01-23. 
  62. Автобіографії депутатів обраних в одномандатних округах: Гройсман Борис Ісаакович. Вінницька міська рада. Процитовано 2017-01-23. 
  63. Рафал, Анастасия (2016-03-23). Хороший плохой Гройсман. Strana (ru). Процитовано 2017-01-23. 

Посилання[ред.ред. код]