Гройсман Володимир Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Володимир Борисович Гройсман
Володимир Борисович Гройсман

Нині на посаді
На посаді з 14 квітня 2016
Президент   Петро Порошенко
Попередник Арсеній Яценюк

Час на посаді:
27 листопада 2014 — 14 квітня 2016
Президент Петро Порошенко
Попередник Олександр Турчинов
Наступник Андрій Парубій

Час на посаді:
27 лютого 2014 — 27 листопада 2014
Президент Олександр Турчинов (в.о.)
Петро Порошенко
Прем'єр-міністр   Арсеній Яценюк
Попередник Геннадій Темник
Наступник Геннадій Зубко

Час на посаді:
26 березня 2006 — 27 лютого 2014
Президент Віктор Ющенко
Віктор Янукович
Олександр Турчинов (в.о.)
Попередник Олександр Домбровський
Наступник Сергій Моргунов

Народився 20 січня 1978(1978-01-20) (38 років)
Вінниця, Українська РСР
Виборчий округ № 29
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність єврей[1]
Батько Борис Ісакович Гройсман
Дружина Олена Іванівна
Діти Крістіна, Юлія та Давид
Релігія Юдаїзм[2]
Особистий підпис Volodymyr Groysman Signature 2014.png
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Лицарський Хрест ордена «За заслуги перед Республікою Польщею»

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Володи́мир Бори́сович Гро́йсман (нар. 20 січня 1978(19780120), Вінниця, УРСР) — український державний і політичний діяч. Прем'єр-міністр України з 14 квітня 2016 року. Член РНБО[3].

З 2006 по 2014 рік — міський голова Вінниці. Віце-президент Асоціації міст України з питань житлово-комунального господарства (2010—2014). З 2014 року віце-прем'єр-міністр України — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства27 лютого по 2 грудня 2014 року). 12-й Голова Верховної Ради України27 листопада 2014 по 14 квітня 2016; у парламент пройшов за списком Блоку Петра Порошенка).

Дитинство і юність[ред.ред. код]

1994 року закінчив Вінницьку середню школу № 35. Вчився посередньо[4].

Працювати почав в 1992 у віці 14 років в компанії свого батька. У серпні 1994 року призначений комерційним директором приватного малого підприємства «ОКО», у листопаді 1994 року — комерційним директором підприємства «Юність» свого батька.

1999 року закінчив Вінницький інститут регіональної економіки та управління за спеціальністю «Юриспруденція» (молодший спеціаліст)

2003 року закінчив недержавний вищий навчальний заклад — Міжрегіональну академію управління персоналом за спеціальністю «Юриспруденція». У лютому 2010 року закінчив Національну академію державного управління при Президентові України, ставши магістром за спеціальністю «Управління суспільним розвитком» і спеціалізацією «Управління на регіональному і місцевому рівнях»[5].

Трудова діяльність[ред.ред. код]

На посаді мера Вінниці[ред.ред. код]

У 2002 році у віці 24-х років переміг на виборах у мажоритарному окрузі № 29 і став наймолодшим депутатом Вінницької міської ради. В листопаді 2005 року обраний секретарем Вінницької міськради і виконуючим обов'язки мера Вінниці.[6] У березні 2006 року переміг на виборах мера.

На наступних виборах 31 жовтня 2010 року був висунутий на пост міського голови Вінниці політичною партією «Совість України» і переобраний мером із значною підтримкою — 77,8 % голосів.

На посаді міського голови провадив програму заміни ліхтарів і освітлення вулиць, яка була запроваджена ще в 2002 році; почав проект енергозбереження і максимального освітлення міста. Під час першого терміну на посту мера Вінниці почав масштабний ремонт асфальтного покриття всіх магістральних і багатьох другорядних вулиць міста. У 2006 році досяг значного зменшення масштабів стихійної торгівлі.

У грудні 2006 року після підписання Меморандуму про взаєморозуміння між урядами Швейцарської Конфедерації та України сприяв започаткуванню співпраці між Вінницею та муніципалітетом Цюріха. З 2007 по 2011 роки Вінниця отримала від Цюріха 116 списаних трамвайних вагонів 1959 і 1960-х років виробництва. Пізніше у них з'явився безкоштовний Wi-Fi. У 2012 ініційовано реформування міського транспорту, скорочено кількість маршрутних таксі. У 2013 році в борг закуплено 30 автобусів і 40 тролейбусів, завершено будівництво трамвайної колії на Вишенці.

Крім зарубіжної підтримки були створені інструменти участі місцевого капіталу в розвитку міста. Так на умовах співфінансування у Вінниці вже понад 5 років здійснюється прокладка водопроводу і каналізації, ремонтуються вулиці в приватному секторі, утримується полігон твердих побутових відходів у приміській Стадниці.

У 2008 році сприяв створенню першого «Прозорого офісу»[7] з надання адміністративних послуг населенню, в подальшому система «прозорих офісів» на базі колишніх райвиконкомів Вінниці була поширена по Україні.

З 2007 по 2013 рік домігся залучених у Вінницю зовнішніх інвестицій в обсязі більш ніж 736 млн грн.

Віце-прем'єр-міністр України[ред.ред. код]

27 лютого 2014 року на запрошення прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка зайняв пост віце-прем'єр-міністра України — міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. Основний напрямок діяльності — проведення реформи децентралізації влади та місцевого самоврядування.

Виступив координатором реформи державних контролюючих органів[8]. У період літа-осені 2014 року очолював: Урядовий антикризовий енергетичний штаб; Державну комісію з розслідування причин авіакатастрофи літака Boeing 777 (з 17 липня 2014)[9]; координував роботу штабу по роботі з внутрішньопереміщеними особами[10]; відновлення Донбасу та роботу з міжнародними донорами.

Спікер Верховної Ради України[ред.ред. код]

До ВР потрапив за списком Блоку Порошенка. Один зі слоганів його передвиборчої кампанії: «Пишаюсь, що я — українець!».[11]

27 листопада 2014 року обраний головою Верховної Ради України. 15 грудня 2014 року затверджений у складі РНБО[3].

Підтримав законопроект про заборону російських серіалів, проте його підписання затягнулося[12], оскільки регламентний комітет Парламенту розглядав скаргу Опозиційного блоку[13].

2 липня 2015 підтримав скандальний та популістський закон про реструктуризацію валютних кредитів[14], в подальшому заблокований Президентом.

Під час урядової кризи 2016 року розглядався як один з можливих претендентів на пост Прем'єр-міністра України від провладної фракції.

Прем'єр-міністр[ред.ред. код]

14 квітня 2016 обраний на посаду Прем'єр-міністра України. Відповідну постанову підтримали 257 депутатів із фракцій Блоку Петра Порошенка, Народного фронту, групи «Відродження» та групи «Воля народу»[15][16]. Під час промови перед обранням Гройсман обіцяв реформи та стабільність. Відразу після призначення заявив, що виконуючи вимоги МВФ, уряд підвищить тарифи на газ і вони будуть 100 % відповідати вартості[17][18].

Наприкінці квітня уряд встановив єдину ціну на газ для населення та промислових споживачів, що призвело до її підвищення для населення до 6,9 тисяч грн за тисячу кубометрів. Це рішення мало за мету встановлення ринкових і прозорих цін на газ, що дозволить подолати корупцію, а також відновити український газовибуток і газову незалежність України до 2020 року[19][20].

За перші сто днів роботи уряду Гройсмана спостерігалася часткова стабілізація політичної та економічної ситуації в країні. Одним з найголовніших завдань Уряду Гройсман назвав ремонт доріг та анонсував збільшення витрат на ремонт з 4 до 19 мільярдів гривень[21]. Загалом, зміна уряду на деякий час зняла напругу в суспільстві та парламенті. Також у перші 100 днів роботи Гройсман мав зустрічі з президентом Європейської ради Дональдом Туском, канцлером Німеччини Ангелою Меркель, Державним секретарем США Джоном Керрі та іншими західними політичними лідерами[22].

Ключовим механізмом боротьби з корупцією Гройсман вважає судову реформу[23]. 13 грудня заявив, що Кабінет Міністрів затвердив концепцію реформи охорони здоров'я. Також Гройсман анансував підвищення заробітньої платні для медичних працівників[24].

В ніч з 20 на 21 грудня 2016 року ВРУ 274 голосами ухвалила запропонований урядом Гройсмана Держбюджет України на 2017 рік. «За» проголосували 5 фракцій: БПП, Народний фронт, Партія Ляшка, Відродження та Воля народу. Юлія Тимошенко різко розкритикувала цей бюджет, назвавши його стратегією геноциду нації і пообіцяла завадити його прийняттю.[25] Також проти виступив лідер Опозиційного блоку Юрій Бойко.

Сам Гройсман називав своїх противників «відмінними бездарями». У відповідь Тимошенко заявила про необхідність відкрити кримінальну справу проти прем'єра. Якщо говорити про сам бюджет, то там було закладено підвищення ВВП на 3 %, підвищення мінімальних зарплат вдвічі (до 3200 грн), а також близько 500 млн грн. на проведення в Києві конкурсу Євробачення у травні 2017 року. МВФ похвалив прийнятий проект бюджету і висловив готовність надати Україні черговий кредитний транш для вдосконалення проведення реформ.

За результатами опитування Демократичних ініціатив та Центру Разумкова, Гройсман посів друге місце в рейтингу політиків року після Порошенка.[26]

Нагороди[ред.ред. код]

Критика[ред.ред. код]

  • Після того, як Гройсман запропонував звільнити 10 % суддів замість обрання їх безстроково, він наразився на критику Асоціації правників України та Окружного адмінсуду Києва. «Асоціація правників України вважає неприпустимими і такими, що суперечать принципу верховенства права, будь-які форми колективної відповідальності, зокрема, звільнення суддів у запропонований Володимиром Гройсманом спосіб»[30]; «озвучена ідея не відповідає положенням Конституції України та нормам міжнародних стандартів незалежності суддів»; це «публічний заклик, який є політизованим, створює упередженість щодо суддів».[31]
  • 12 листопада 2015, в день голосування за антидискрімінаційні закони, різко виступив проти одностатевих шлюбів, чим накликав на себе критику їх прихильників.[32]
  • Обійнявши посаду Прем'єр-міністра, доручив Міністерству юстиції проаналізувати діяльність суддів, а також правомірність судових рішень, пов'язаних із веденням бізнесу в країні. Вищий адміністративний суд України назвав це втручанням виконавчої влади в компетенцію судової, неповагою та упередженим ставленням до судової влади[33]. Рада суддів — «неповагою та неправомірним тиском на судову владу»[34].

Сім'я[ред.ред. код]

Одружений. Разом із дружиною Оленою виховує двох доньок — Крістіну та Юлію і сина Давида[4].

Батько — Борис Ісакович Гройсман (* 1946), у радянський час був майстром на Вінницькому радіоламповому заводі, з 1990 року — підприємець[35]. Депутат Вінницької міськради трьох скликань (2002—2006, 2010—2015 і з 2015).

Статки[ред.ред. код]

Подана декларація на сайт Єдиного Державного реєстру Декларацій про дохід у 2015 році. Посилання на декларацію.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Україна обрала першого прем'єра єврейського походження зі зв'язками у Ізраїлі — Haaretz (dt.ua, 15.04.2016)
  2. Гройсман увійшов до списку найвпливовіших євреїв світу
  3. а б Указ Президента України від 15 грудня 2014 року № 929/2014 «Про склад Ради національної безпеки і оборони України»
  4. а б У мера Гройсмана в шкільному атестаті було найбільше четвірок. vn.20minut.ua. 28-12-2012. 
  5. Біографія Володимира Борисовича Гройсмана. Офіційний сайт Вінницької міської ради. 
  6. Віктор Козак: старий аферист-невдаха. 43kanal.in.ua. Процитовано 2016-04-15. 
  7. http://www.vmr.gov.ua/TransparentCity/Lists/TransparentOffice/Default.aspx
  8. http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=247553939&cat_id=244274130
  9. https://www.facebook.com/pages/Катастрофа-Boeing-777-Малазійських-авіаліній/1510542232494473?fref=ts
  10. http://vpo.gov.ua/
  11. Інна Степанчук. «Пишаюся, що я — українець». А ти? / «Україна молода».— К., № 4 (4831) за 14 січня 2015.— С. 6.
  12. Гройсман підписав закон про заборону російських серіалів
  13. Гройсман пообещал подписать закон о запрете российских сериалов
  14. Поіменне голосування про проект Закону про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті (№ 1558-1) — в третьому читанні та в цілому
  15. Проект Постанови про Кабінет Міністрів України № 4423
  16. Президент України Петро Порошенко вніс кандидатуру Володимира Гройсмана на посаду Прем'єр-міністра України (відео)
  17. Гройсман: З 1 травня тарифи на газ будуть підвищені, у нас немає іншого виходу
  18. Гройсман розповів, чи підніме тарифи на газ
  19. За три-чотири роки Україна може отримати повну газову незалежність, — Гройсман
  20. Гройсман: до 2020 року Україна може стати повністю енергонезалежною
  21. 100 днів Гройсмана: Як діяльність уряду оцінили експерти
  22. 100 днів уряду Володимира Гройсмана: результат є?
  23. Судова реформи є ключовим механізмом боротьби з корупцією, — Гройсман
  24. Володимир Гройсман: Наше завдання у реформі охорони здоров'я — створити самодостатню систему, що дасть можливість збільшити тривалість життя громадян
  25. [http://ba.org.ua/yuliya-timoshenko-byudzhet-2017-ce-strategiya-genocidu-ukra%D1%97nsko%D1%97-naci%D1%97-ta-zberezhennya-interesiv-klaniv/ Юлія Тимошенко: Бюджет-2017 — це стратегія геноциду української нації
  26. П'ята частина українців не визначилася з політиком року
  27. Указ Президента України від 27 червня 2012 року № 417/2012 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
  28. Указ Президента України від 26 червня 2008 року № 584/2008 «Про відзначення державними нагородами України»
  29. Володимир Гройсман отримав державну нагороду Республіки Польща // Портал «Моя Вінниця», 11.11.11
  30. АПУ виступає проти колективного звільнення суддів: публічне звернення / Асоціація правників України, 4 листопада 2015
  31. Окружний адміністративний суд міста Києва звернувся до Голови Ради суддів України з проханням не допустити прийняття Парламентом політично мотивованого рішення щодо звільнення кандидатів на посади суддів безстроково / Окружний адміністративний суд міста Києва, 04.11.2015
  32. Одностатевих шлюбів в Україні бути не може — Гройсман
  33. Заява ВАСУ у зв'язку з ініціативою прем'єр-міністра України доручити аналіз судових рішень Міністерству юстиції України / Вищий адміністративний суд України, 29 квітня 2016, 11:40 Архівовано 29.04.2016
  34. Заява Ради суддів України щодо доручення Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана Міністерству юстиції України / Рада суддів України, 29.04.2016 Архівовано 04.05.2016
  35. Вінницька міська рада — Гройсман Борис Ісаакович

Посилання[ред.ред. код]