Дивоптах-шилодзьоб бурий
| Дивоптах-шилодзьоб бурий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Epimachus meyeri Finsch & Meyer, 1885 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Дивоптах-шилодзьоб бурий[2] (Epimachus meyeri) — вид горобцеподібних птахів родини дивоптахових (Paradisaeidae).
Назва[ред. | ред. код]
Вид названо на честь німецького натураліста Адольфа Бернхарда Меєра (1840—1911)[3].
Поширення[ред. | ред. код]
Ендемік Нової Гвінеї. Трапляється у горах Маоке, Бісмарка і Оуен-Стенлі. Мешкає в первинних гірських тропічних лісах на висотах між 1900 і 2900 м над рівнем моря.
Опис[ред. | ред. код]
Тіло завдовжки 49-52 см, вагою 140—310 г. У самців є довгий хвіст, який може сягати 40 см завдовжки. Самиці мають коричнево-помаранчеві лоб і верхівку, сіро-оливкові плечі, крила, спину і хвіст, чорнуваті щоки і горло та сірувато-білі груди, живіт і підхвістя з одинарними перами, окантованими чорним. Самці чорні з фіолетовими та зелено-блакитними металевими відтінками на голові, крилах, спині та хвості; груди та живіт оливково-сірі, а довгі та струнисті пера боків білі; на лобі, вершині голови, потилиці і крупі є синюшні ділянки. В обох статей очі сіро-блакитні, а дзьоб і ноги чорні.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Трапляється поодинці. Більшу частину життя проводить під пологом лісу, де шукає поживу. Живиться комахами, іншими безхребетними, дрібними хребетними та плодами дерев.
Період спаровування триває з квітня по січень. Полігамний вид. Самці токують, щоб залучити якомога більше самиць. Залицяння складається з двох фаз: в першій, самці розташовуються на товстій розчищеній гілці, з якої співом закликають самиць. Помітивши самицю, вони розпушують пір'я та демонструють бличкуче оперення на грудях. Після спаровування самці не цікавляться потомством.
Підвиди[ред. | ред. код]
Містить три підвиди:
- Epimachus meyeri meyeri, поширений на сході ареалу;
- Epimachus fastosus albicans (van Oort, 1915), поширений в районі гір Гінденбург;
- Epimachus fastosus bloodi Mayr & Gilliard, 1951, поширені в районі вулкана Хаген і гори Гілуве;
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Epimachus meyeri: інформація на сайті МСОП (версія 2021-1) (англ.) 21 квітня 2021
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 253. ISBN 978-1-4081-2501-4.
Посилання[ред. | ред. код]
- BirdLife Species Factsheet [Архівовано 5 січня 2009 у Wayback Machine.]
- Song Brown Sicklebill [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
