Французька концепція правової держави

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Статуя Свободи у Парижі

Etat de droit — французька правова доктрина, континентально-європейська концепція правової держави[1], створена під час Великої буржуазно-демократичної революції у Франції, Просвітництва, утвердження буржуазних відносин, яка проголошує держави, що декларує і забезпечує права і свободи людини і громадянина, правову рівність громадян перед законом, свободу у всіх її вимірах (свободу слова, свободу волі, свободу віросповідання, свободу совісті), братерство-«liberte, egalite, fraternite»[2], справедливий розподіл ресурсів, правовий і соціальний захист населення, повалення абсолютизму , аристократії, монархії і запровадження республіки, демократії,буржуазно-демократичних відносин у політико-правову сферу.

Основні підходи до розуміння[3]:

  • власне французька доктрина Etat de Droit (в основі якої лежали дві головні ідеї — «влада закону» і «суверенітет парламенту»;
  • запозичена від «німецької школи публічного права» доктрина Etat de Droit;
  • доктрина, в рамках якої відбувався пошук змістового наповнення теорії, яка включала б головні ідеї французької політичної думки епохи Просвітництва і яка мала б найбільше відповідати доктрині "rule of law " в її «матеріальному» значенні;

Більшість вчених схиляються до думки, що Etat de droit виникла як революційна альтернатива монархічному режиму[4], і основним своїм завданням визначає обмеження державно-владних інституцій та участь широких мас населення у державних процесах.

Етимологія терміну[ред. | ред. код]

Найвідоміші представники[ред. | ред. код]

  1. " Філософські листи ";
  1. " Перські листи ";
  2. « Про дух законів (1748 р.)»;
  3. «Роздуми про причини величі та падіння римлян»;
  1. "Роздуми про науки та мистецтва ";
  2. « Про суспільний договір, або Принципи політичного права (1762 р.)»;
  3. «Роздуми про виникнення та підстави нерівності між людьми»;
  1. « Кодекс природи, або істинний дух її законів» (1755 р.);
  1. «Про права та обов'язки громадянина»(1758 р.);
  2. «Про законодавство або принципи законів» (1776 р.);
  1. «Заповіт»;
  1. «Істина, або Істинна система»;
  1. «Подорож в Ікарію»;

Юридичне закріплення[ред. | ред. код]

Ухвалена 26 серпня 1789 р. Декларація прав людини і громадянина стала політико-юридичним документом[5], який втілив ідеї політичного лібералізму (Лока, Монтеск'є і Руссо)[6], в якому закріплено політико-юридичні принципи, покладені в основу відносин між людиною і державою, насамперед ст. 2 Декларації, де зафіксовано теоретичну спадщину епохи Просвітництва, «суспільного стану людини», визначено необхідність «політичного об'єднання»[7], власне держави, з метою збереження природніх, невідчужуваних і священних прав, які належать людині від народження: прав на свободу, на власність, на безпеку, на опір гнітові[8]. У ст. 1 Декларації було проголошено принцип свободи людини та рівності людей від народження, свобода і рівність у правах[9]. Декларація проголосила пріоритет прав і свобод людини і громадянина, принципи верховенства права,загальної рівності, ідеї суспільного та політичного об'єднання з метою захисту інтересів особи, у формі держави, задекларувала необхідність законодавчого закріплення гарантій забезпечення і реалізації прав і свобод населення(ст.16 Декларації).

  • Конституція III Республіки (Конституційні закони 1875 року (Lois constitutionnelles de 1875), проголошення Третьої республіки (24 лютого, 25 лютого, 16 липня 1875)
  • Конституція V Республіки (Конституція 1958 року (Constitution de 1958), проголошення П'ятої республіки (4 жовтня 1958).




Основні положення[ред. | ред. код]

1.Політико-правова сфера:

2. Економічна:

3. Соціальна:

4. Культурна:

Література[ред. | ред. код]

  • Головатий С. П. «Верховенство права. Ідея. Принцип. Доктрина.»
  • De l'Esprit des lois, Montesquieu, 1748.
  • Blandine Kriegel, 2002, État de droit ou Empire, Bayard
  • Friedrich Hayek, Droit, législation et liberté, PUF, ISBN 978-2-13-056496-6
  • Pierre Manent, Histoire intellectuelle du libéralisme, Hachette, ISBN 978-2-01-278865-7

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Головатий С. П. «Верховенство права. Ідея. Принцип. Доктрина.»
  2. Blandine Kriegel, 2002, État de droit ou Empire, Bayard
  3. Головатий С. П. «Верховенство права. Ідея. Принцип. Доктрина.»
  4. Головатий С. П. «Верховенство права. Ідея. Принцип. Доктрина.»
  5. Friedrich Hayek, Droit, législation et liberté, PUF, ISBN 978-2-13-056496-6
  6. Головатий С. П. «Верховенство права. Ідея. Принцип. Доктрина.»
  7. Pierre Manent, Histoire intellectuelle du libéralisme, Hachette, ISBN 978-2-01-278865-7
  8. Головатий С. П. «Верховенство права. Ідея. Принцип. Доктрина.»
  9. De l'Esprit des lois, Montesquieu, 1748.
  10. De l'Esprit des lois, Montesquieu, 1748.
  11. De l'Esprit des lois, Montesquieu, 1748.
  12. De l'Esprit des lois, Montesquieu, 1748.