Ficus racemosa

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ficus racemosa
Ficus racemosa illustration.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Тутові (Moraceae)
Рід: Фікус (Ficus)
Вид: Гуляр
Біноміальна назва
Ficus racemosa
L., 1753
Синоніми
Ficus glomerata Roxb.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Ficus racemosa
EOL logo.svg EOL: 491537
IPNI: 853540-1
ITIS logo.svg ITIS: 506544
IUCN logo.svg МСОП: 145362959
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 100569

Ficus racemosa — вид рослин роду Фікус (Ficus).

Назва[ред. | ред. код]

Рослина відома також під назвою «гуляр» гінді गूलर, «індійський інжир».

Будова[ред. | ред. код]

Вічнозелене листяне дерево, що може досягати значних розмірів (15-18 м висоти). Виділяє молочний сік. Повітряних коренів, характерних для роду Ficus, немає. Листя овально-довгасте чи ланцетоподібне темнозелене, гладеньке з обох боків, 7.5-15 на 3.2-6.3 см. Квітне та плодоносить великими групами на стовбурі та гілках. Плід кулястої або грушеподібної форми 2-5 см в діаметрі. Стиглі фрукти оранжеві чи пурпурові мають приємний запах яблучного сидру.

Життєвий цикл[ред. | ред. код]

Науковці виявили, що Ficus racemosa запилюється одним єдиним видом ос Ceratosolen fusciceps. Це один з поширених способів мутуалізму між інжиром та осами, що відкладають яйця у їхніх плодах, де згодом розвиваються личинки. Після перетворення на дорослу особину, комаха запилює свого хазяїна.[1]

Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]

Росте у вологих місцях, на берегах потічків, ярів. Зустрічається у М'янмі, Китаї, Індонезії, Малайзії та Австралії.

Практичне використання[ред. | ред. код]

В Індії дерево використовується в традиційній медицині з давніх часів, що задокументовано у Аюрведі. Ним лікували діабет, розлади печінки, діарею, запальні захворювання, геморой, дихальні та сечові хвороби. Сучасні фармакологічні дослідження підтверджують його антидіабетичну, жарознижувальну, протизапальну, гепатозахисну та антимікробну дію.

Плоди дерева їдять дикі птахи та тварини. Дикі свині вміють «трусити» дерево, щоб скинути на землю більше фіг. Мисливці на них полюють, заховавшись біля дерева з стиглими фруктами перед заходом сонця.[2]

Вирощується селянами в Індії як їстівна рослина. Неспілі фрукти солять, з них роблять самбар, чатні, каррі. З кори роблять «кашаям» — традиційний відвар чи настоянка, що використовується у лікуванні застуди. Стиглі фрукти їдять свіжими чи заливаються медом. Їх додають у сипічку, салати та морозиво. Вживати плоди потрібно обережно, оскільки вони часто заселені личинками. Сушені фрукти використовують для рагу, супів, у якості добавки до пластівців, кексів, пирогів, сендвічів, чизкейків та приготування баранини.[3]

В культурі[ред. | ред. код]

На гербу провінції Чумфон, Таїланд, богиня Апсара благословляє людей між двома деревами Ficus racemosa.

В буддизмі[ред. | ред. код]

У буддизмі рослину називають «удумбара» і приписують їй надприродні властивості — квітнути раз в 3000 років.[4]

Див. також[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Kobmoo, N.; Hossaert-McKey, M.; Rasplus, J. Y.; Kjellberg, F. (July 2010). Ficus racemosa is pollinated by a single population of a single agaonid wasp species in continental South-East Asia. Molecular Ecology 19 (13). с. 2700–2712. ISSN 1365-294X. PMID 20561201. doi:10.1111/j.1365-294X.2010.04654.x. Процитовано 2017-11-09. 
  2. Factsheet - Ficus racemosa. keys.trin.org.au. Процитовано 2017-12-02. 
  3. Cluster Figs-Ficus racemosa. Health Benefits (en-US). 2016-09-23. Процитовано 2017-12-02. 
  4. Buddhist Udumbara Flower That Blooms Every 3,000 Years - Beautifull Mind. www.beautifullmind.com (en-US). Процитовано 2017-11-10. 

Джерела[ред. | ред. код]