Глаукофітові водорості

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Glaucophyta)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Глаукофітові водорості
Glaucocystis sp.
Glaucocystis sp.
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Протисти (Protista)
Архепластиди (Archaeplastida)
Тип: Глаукофітові водорості (Glaucophyta)
Skuja, 1954
Клас: Glaucophyceae
Bohlin, 1901
Ряд: Glaucocystales
Bessey, 1907
Родина: Glaucocystaceae
G. S. West, 1904
Роди
  • Glaucocystis
  • Cyanophora
  • Gloeochaete
  • Cyanoptyche
Синоніми
Glaucocystophyta Kies & Kremer, 1986
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Glaucophyta
EOL logo.svg EOL: 4081
ITIS logo.svg ITIS: 846495
Fossilworks: 212480

Глаукофітові водорості, глаукофіти[1], або глаукоцистофіти[2] (Glaucophyta) — невеликий давній відділ одноклітинних водоростей, що включає вісім родів і 21 вид. Глаукофіти особливо цікаві своїми унікальними хлоропластами (ціанеллами), досить примітивно влаштованими в порівнянні з хлоропластами інших водоростей: вони містять шар муреїну між мембранами і характеризуються безліччю інших властивостей, властивих ціанобактеріям. Відповідно до сучасних уявлень, глаукофітові водорості відокремилися в окрему групу від Archaeplastida.

Назва групи утворена від дав.-гр. γλαυκός — «синьо-зелений» та φυτόν — «рослина» і обумовлена характерним синьо-зеленим кольором їхніх хлоропластів[3].

Біологія клітини[ред. | ред. код]

Глаукофітові водорості представлені одноклітинними і колоніальними формами з монадним, кокоїдним і пальмелоїдним типами організації[4]. Для всіх глаукофітових характерні еліпсоїдальна форма клітини і мікроскопічні розміри. При цьому у водоростей з пальмелоїдною будовою талому клітини мають майже сферичну форму діаметром 10-15 мкм у Gloeochaete і 24-36 мкм у Cyanoptyche[5][6].

Види роду Cyanophora характеризуються монадною будовою талому і досить чітко поділяються на дві групи. В одну входять види з овоїдною або еліпсоїдною формами клітини: C. paradoxa (приблизно 15 мкм в довжину і 9 мкм в поперечнику[7], C. cuspidata, C. kugrensii; в іншу — види з клітинами бобовидної форми, сплощені в дорсовентральному напрямку.

Запасний продукт[ред. | ред. код]

Запасний продукт в клітинах глаукофітових водоростей — крохмаль, відкладається у вигляді гранул в цитозолі[8]. В цьому відношенні глаукофіти схожі з червоними водоростями і відрізняються від Viridiplantae, які накопичують запасні речовини в пластидах. Однак червоні водорості запасають не звичайний крохмаль, як глаукофіти і Viridiplantae, а особливі амілопектин-подібні з'єднання[9].

Розмноження[ред. | ред. код]

Розмноження у глаукофітових — вегетативне і безстатеве (у Glaucocystis — за допомогою автоспор[en], у Gloeochaete і Cyanoptyche — за допомогою зооспор; Cyanophora зазвичай розмножується поздовжнім поділом навпіл, але може також утворювати зооспори). Статеве розмноження не описано. Мітоз відкритий, цитокінез поздовжній[10][11].

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Глаукофітові водорості мешкають виключно в прісних водах, в тому числі на болотах. Великі популяції глаукофітів зустрічаються рідко[12]. Серед них є й планктонні форми, і прикріплені колонії. У пробах глаукофіти виділяються від інших водоростей зі схожою морфологією за наявністю пластид яскравого синьо-зеленого кольору. Від синьо-зелених водоростей їх відрізняє наявність незабарвленої цитоплазми[13].

Роди і види глаукофітів[ред. | ред. код]

  • монадні форми:
  • кокоїдні форми:
  • пальмелоїдні форми:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Хаусман и др., 2010, с. 192.
  2. Белякова и др., 2006, с. 163.
  3. Jackson et al., 2015, с. 151.
  4. Хаусман и др., 2010, с. 192
  5. Lagerheim G. Bidrag till Sveriges algflora // Öfversigt af Königlich Vetenskaps-Akademiens Förhandlingar, 1883, 40 (2): sid. 37—78.
  6. Jackson et al., 2015, с. 153
  7. Kugrens, 2002, с. 260
  8. Белякова и др., 2006, с. 163
  9. Jackson et al., 2015, с. 151—152
  10. Jackson et al., 2015, с. 152
  11. Белякова и др., 2006, с. 164, 166—167
  12. Jackson et al., 2015, с. 151
  13. Белякова и др., 2006, с. 164

Література[ред. | ред. код]

  • Белякова Г. А., Дьяков Ю. Т., Тарасов К. Л. Ботаника: в 4 т. Т. 2. — ISBN 978-5-7695-2750-1.
  • Хаусман К., Хюльсман Н., Радек Р. Протистология. — ISBN 978-5-87317-662-5.
  • Jackson C., Clayden S., Reyes-Prieto A. The Glaucophyta: the blue-green plants in a nutshell. — Т. 84, no. 2. — DOI:10.5586/asbp.2015.020. — P. 149—165.
  • Kugrens P. Symbiosis: Mechanisms and Model Systems. — xxx + 796 p. — ISBN 978-1-4020-0189-5. — P. 259—272.
  • Lee R. E. Phycology. 4th ed. — 561 p. — ISBN 978-0-521-68277-0.