HMS Oxley (55 P)
| «Окслі» (55 P) | ||
|---|---|---|
| HMS Oxley (55 P) | ||
.jpg) | ||
| Британський підводний човен «Окслі» поруч з однотипним «Отвей» (на задньому плані) у Портсмуті. 1927 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Підводний човен типу „Одін“ | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} Австралія/.svg){kind=small} Велика Британія
| |
| Належність |  Королівський австралійський військово-морський флот/ Велика Британія
| |
| Корабельня | Vickers-Armstrongs, Барроу-ін-Фернес | |
| Замовлено | 19 травня 1925 | |
| Закладено | 24 серпня 1925 | |
| Спущено на воду | 29 вересня 1926 | |
| Введено в експлуатацію | 1 квітня 1927 | |
| На службі | 1927–1939 | |
| Загибель | 10 вересня 1939 року потоплений у наслідок «дружнього вогню»: підводний човен «Тритон» залпом трьома торпедами знищив субмарину неподалік від норвезького узбережжя Ругаланна[Прим. 1][1] | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна | |
| Ідентифікація | ||
| Девіз | «Спокій та сила» («Patience and Strength») | |
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1 370 тонн (надводна) 1 870 тонн (підводна) | |
| Довжина | 83,8 м | |
| Ширина | 9,02 м | |
| Висота | 4,04 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | Дизель-електрична: 2 × дизельних двигуни Admiralty 2 × електродвигуни | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 4600 к.с. (дизель) 350 к. с. (електродвигун) | |
| Швидкість | 15,5 вузлів (28,7 км/год) (надводна) 9 вузлів (17 км/год) (підводна) | |
| Дальність плавання | 8400 миль (15 600 км) на швидкості 10 вузлів (надводна) 70 миль (130 км) на швидкості 4 вузли (підводна) | |
| Екіпаж | 53—55 офіцерів та матросів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 102-мм гармата QF 4 inch Mk XII | |
| Торпедно-мінне озброєння | 8 × 533-мм торпедних апаратів 16 торпед | |
| Зенітне озброєння | 2 кулемети Lewis | |
| Радіолокаційне озброєння | ASDIC | |
«Окслі» (55 P) (англ. HMS Oxley (55 P) — військовий корабель, підводний човен типу «Одін» Королівських флотів Австралії та Великої Британії часів Другої світової війни.
Підводний човен «Окслі» був закладений 24 серпня 1925 року на верфі компанії Vickers-Armstrongs у Барроу-ін-Фернесі. 29 вересня 1926 року він був спущений на воду, а 1 квітня 1927 року увійшов до складу Королівських ВМС Австралії.
Історія служби[ред. | ред. код]
Після введення в експлуатацію австралійські ПЧ «Окслі» та «Отвей» були тимчасово підпорядковані 5-ій підводній флотилії Королівського флоту. 8 лютого 1928 року обидва підводні човни вирушили до Австралії в найдовше плавання, здійснене британськими підводними човнами. Через технічні проблеми підводні човни прибули до Мальти, де встали на ремонт. У листопаді 1928 року вони відновили своє плавання і 14 лютого 1929 року дісталися Сіднея. Втім, через Велику депресію, вже через рік два найсучасніші підводні човни були переведені до резерву.
Проблеми з утриманням цих човнів спонукали австралійський уряд запропонувати «Окслі» та «Отвей» Королівському флоту Британії. Тому, підводні човни були передані британським ВМС, де 10 квітня 1931 року введені в експлуатацію.
29 квітня «Окслі» та «Отвей» вийшли з Сіднея на Мальту. Протягом 1939 року підводний човен базувався у Портсмуті у складі 5-ї підводної флотилії.
23 серпня 1939 року, напередодні початку Другої світової війни, 2-га британська флотилія підводних човнів у складі «Сіхорс», «Старфіш», «Старжен», «Сордфіш», «Сперфіш», «Стерлет», «Сівулф», «Окслі», «Тріумф», «Тритон», «Тісл» і «Санфіш» вирушили на свою військову базу в Данді, а британська 6-та флотилія підводних човнів «Андін», «Юніті», «Урсула», «L26», «L27» і «H32» передислокувалися до Блайта. 24 серпня Британське адміралтейство відправило п'ять підводних човнів 2-ї флотилії на позиції патрулювання між Шетландськими островами та Обрестадом, щоб перешкодити ймовірному прориву німецьких рейдерів; але вони вже пройшли лінію перехоплення й вийшли на визначені позиції[2].
10 вересня 1939 року, інший британський підводний човен «Тритон», перебуваючи в дозорі (хоча і в стороні від призначеного району), виявив «Окслі» у надводному положенні і надіслав йому запит світловим кодом. Не отримавши правильної відповіді, командир дійшов висновку, що це німецький підводний човен та дав команду на відкриття вогню. Наслідком залпу «Тритона» трьома торпедами стала загибель «Окслі» від «дружнього вогню» неподалік від норвезького узбережжя Ругаланна.
Див. також[ред. | ред. код]
- Підводні човни типу «Партіан»
- Підводні човни типу «Макрель»
- UIT-22
- U-127 (1941)
- Щ-213
- Список поставок вантажів підводними човнами під час блокади Мальти (1940-1942)
Примітки[ред. | ред. код]
- Виноски
- ↑ Перший підводний човен британського флоту, що загинув під час Другої світової війни
- Джерела
- ↑ Bastock, Australia's Ships of War, p. 112
- ↑ 1939 August / September
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: HMS Oxley (55 P) |
- HMS Oxley (55 P). на uboat.net. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 27 травня 2020. (англ.)
- HMAS Oxley (I) [Архівовано 24 травня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
- Oxley (P55) [Архівовано 27 січня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
Література[ред. | ред. код]
- Bastock, John (1975). Australia's Ships of War. Cremorne, NSW: Angus and Robertson. ISBN 0207129274. OCLC 2525523.
- Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) [1969]. Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-281-8. OCLC 67375475.
- Kemp, Paul J. (1990). The T-class Submarine: The Classic British Design. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 1-55750-826-7.
