Hybrid Theory

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Hybrid TheoryM:
Linkin Park Hybrid Theory.jpg
Студійний альбом
Виконавець Linkin Park
Дата випуску 24 жовтня 2000
Записаний березень-липень 2000
Жанр Ню-метал, реп-метал, альтернативний метал
Тривалість 37:45
Мова англійська
Студія звукозапису NRG Recording Studios
(Північний Голлівуд, Каліфорнія)
Лейбл Warner Bros. Records
Продюсер Дон Гілмор
Хронологія Linkin Park
Попередній
←
Meteora
(2003)
Наступний
→
Сингли з Hybrid Theory
  1. «One Step Closer»
    Випущений: 28 вересня 2000
  2. «Crawling»
    Випущений: 1 березня 2001
  3. «Papercut»
    Випущений: 25 вересня 2001
  4. «In the End»
    Випущений: 9 жовтня 2001

Hybrid Theory (в перекладі з англ. «теорія гібридів»)  — дебютний студійний альбом американського рок-гурту Linkin Park, випущений 24 жовтня 2000 року на лейблі Warner Bros. Records. Альбом мав величезний комерційний успіх, отримавши статус діамантового. Тільки у Сполучених Штатах, станом на 2010 рік, було продано більш ніж 11 мільйонів копій, де він зайняв друге місце в Billboard 200, а також досягнув високих позицій в інших чартах по всьому світу.

Альбом було записано на NRG Recording Studios в Північному Голлівуді, штат Каліфорнія, та спродюсовано Доном Гілмором. Ліричні теми альбому стосуються проблем, із якими стикнувся вокаліст Честер Беннінгтон у свої підліткові роки, включаючи зловживання наркотиками, насильство в сім'ї та розлучення батьків. Назва «Hybrid Theory» походить від попередньої назви гурту, а також від концепції теорії музики та поєднання різних стилів.

Чотири пісні з альбому були випущені як сингли: «One Step Closer», «Crawling», «Papercut» та «In the End», всі чотири мали успіх у різних хіт-парадах і принесли гурту велику популярність. Особливий комерційний успіх мав останній сингл гурту «In the End», який зайняв другу позицію в чарті Billboard Hot 100. Пісні «With You», «Points of Authority» та «Runaway» хоча і не були випущені як сингли, але, завдяки успіху альбому і випущених синглів, користувалися популярністю на радіо альтернативної музики. На 44-й церемонії «Греммі» Hybrid Theory був номінований на премію «Найкращий рок-альбом». Платівку внесено до списку «Тисяча і один музичний альбом, який ви маєте прослухати, перш ніж помрете». Спеціальне видання Hybrid Theory було випущено 11 березня 2002, майже через півтора роки після виходу оригіналу. Загалом було продано 30 мільйонів копій по всьому світу, що робить його найкращим дебютним альбомом 21-го століття. 30 липня 2002 року був випущений реміксовий альбом Reanimation, який включає ремікси на всі пісні з Hybrid Theory.

14 червня 2014 року на Download Festival гурт вперше за свою історію виконав весь трек-лист альбому на одному концерті.

Передісторія[ред.ред. код]

Честер Беннінгтон, «остання частина пазла для гурту».

Гурт Linkin Park сформувався у 1996 році в Південній Каліфорнії. SuperXero було першою назвою гурту (пізніше змінилося на Xero), до якого входили Майк Шинода, його шкільні друзі Бред Делсон і Роб Бурдон, сусід Делсона по кімнаті в університетському гуртожитку Девід Фаррел і друг із коледжу Шиноди Джо Хан. Пізніше до них приєднався Марк Вейкфільд. Після відмов багатьох лейблів від контракту, Вейкфілд покинув гурт, вирішивши, що у Xero немає майбутнього. У той же час Фаррел залишив гурт, щоб відправитися в гастрольний тур з іншим своїм гуртом Tasty Snax.

Xero зайнялися пошуком нового вокаліста: вони відіслали свій демо-запис Джеффу Блю з Zomba Music, який працював з ними до цього, і попросили надіслати її кому-небудь. 20 березня 1999 року коли Блю подзвонив до Аризони колишньому вокалісту гурту Grey Daze, Честеру Беннінгтону, щоб розповісти йому про Xero, той святкував свій 23-й день народження. На наступний день, отримавши запис, Беннінгтон одразу відправився в студію, записав, змонтував вокал і передзвонив Джеффу. Він прокрутив йому і музикантам касету із записом по телефону. Його голос справив на них сильне враження, його було запрошено на прослуховування, після чого прийнято в гурт. Як згадує Делсон, «[Беннінгтон] дійсно був свого роду останньою частиною пазла […] Ми ніде не бачили нічого подібного до його талату». Секстет змінив свою назву на Hybrid Theory і випустив однойменний міні-альбом. Для того, щоб уникнути судових розглядів з валлійським електронним музичним гуртом Hybrid, вони змінюють свою назву на Lincoln Park. А щоб придбати своє доменне ім'я в інтернеті, гурт змінює назву з зайнятого Lincoln Park на Linkin Park. Протягом 1999 року Linkin Park регулярно виступав у клубі Лос-Анджелес «Whisky a Go Go».

Написання та запис[ред.ред. код]

Музика, яка в підсумку потрапила на альбом, була написана ще в 1999 році як демо-запис, що складався з 9 треків. Свої демо-треки гурт відправив більшості великих лейблів і декільком незалежним лейблам, але всі вони відмовилися видавати повноцінний альбом.[1] Однак незважаючи на велику кількість відмов, в 1999 році гурт все-таки підписав контракт з Warner Bros. Records, багато в чому завдяки постійним рекомендаціям Джеффа Блю, який приєднався до лейблу після відставки з Zomba Music. Запис альбому почався на початку 2000 року, в Північному Голлівуді, на студії NRG Recordings, і тривав 4 тижні.[2]

Незважаючи на те, що знайти продюсера для дебютного альбому нового гурта було досить складно, Linkin Park все-таки змогли залучити до співпраці Дона Гілмора[2]. Зведенням треків зайнявся Енді Уоллес. У порівнянні з попередніми версіями треків, реп-куплети Шиноди зазнали значних змін, в той час як більшість приспівів практично не змінилися. Через відсутність бас-гітаристів Девіда Фаррела і Кайла Крістнера, які брали участь у записі міні-альбому Hybrid Theory EP, гурту довелося запросити Скотта Козіола і Яна Хорнбека для заміни. Однак в більшості треків басові партії грав Бред Делсон. Спільно з Linkin Park над музикою до пісні «With You» також працювали The Dust Brothers.

Тексти пісень для альбому написали Беннінгтон і Шинода, грунтуючись на ранніх записах гурту, які були зроблені разом з колишнім вокалістом Марком Вейкфілдом. Шинода характеризував тексти альбому як інтерпретацію універсальних почуттів, емоцій і переживань, а також як «щоденні почуття, про які ви говорите і думаєте». На початку 2002 року, в інтерв'ю журналу Rolling Stone, Беннінгтон розповів про написання пісень:[1]

« Легко впасти в стан «бідний я, бідний», ось звідки беруться пісні на кшталт «Crawling»: я більше не можу терпіти себе. Але ця пісня і про взяття відповідальності за свої дії. Я не кажу «ти» при будь-якому зручному випадку. Ця пісня про те, що я - причина своїх нинішніх почуттів. Усередині мене є щось, що тягне мене на дно.
Оригінальний текст (англ.)

It's easy to fall into that thing — 'poor, poor me', that's where songs like 'Crawling' come from: I can't take myself. But that song is about taking responsibility for your actions. I don't say 'you' at any point. It's about how I'm the reason that I feel this way. There's something inside me that pulls me down.

 »

— Rolling Stone, 2002 рік

Зміст[ред.ред. код]

Записуючи Hybrid Theory, Linkin Park надихала творчість різних гуртів. Стиль співу Беннінгтона знаходиться під впливом таких виконавців, як Depeche Mode і Stone Temple Pilots[1], а рифи і техніка гри гітариста Бреда Делсона натхненна Deftones, Guns N' Roses, U2 і The Smiths[1]. Реп Майка Шиноди, який присутній на семи композиціях, дуже близький до стилю The Roots. Тексти пісень насамперед зачіпають проблеми Беннінгтона, які виникли у нього в період юності, а саме: жорстоке поводження, постійне і надмірне зловживання наркотиками і алкоголем, розлучення його батьків, ізоляція,[3] розчарування і почуття після невдалих відносин. Стилістично альбом відносять до ню-металу, реп-металу та альтернативного металу.

У кінцевому підсумку 4 пісні з альбому були випущені як сингли. «One Step Closer» — перший сингл і другий трек на альбомі. Музика в пісні починається з гітарних рифів і електронної перкусії, а потім, під час бриджу, стає важчою: починають звучати спотворені ефектом дисторшн гітари і більш швидка гра на ударних.[4] Фраза «Shut up when I'm talking to you!», яку Беннігтон кілька разів кричить в бриджі, принесла групі погану репутацію серед музичних критиків, хоча Тайлер Фішер з сайту sputnikmusic.com зазначив, що «на відміну від більшості сучасних ню-метал гуртів, „Shut up“ — найгрубіші слова, які можна почути на альбомі».[4][5] Зйомки музичного відео для пісні проходили в метро Лос-Анджелеса. Незабаром після виходу, «One Step Closer» стала одним з головних хітів гурту і отримала постійну ротацію на MTV, а також на багатьох інших музичних каналах.

Другим синглом з альбому стала пісня «Crawling». За словами Беннінгтона, на написання «Crawling» надихнули його власні враження про жорстоке поводження з дітьми — фізичне насильство, розлучення батьків та подальша втрата самооцінки. Ця концепція повторюється у музичному відео, в якому дівчину (Кетін Росашен) б'є її батько, і її можна побачити на початку відео з кількома видимими синяками. У 2002 році пісня виграла «Греммі» в номінації «Найкраще хард-рок-виконання».[6]

Пісня «Papercut» стала третім синглом з альбому. У пісні розповідається про людину, яка страждає параноєю. У музичному відео показаний гурт, що виконує пісню в коридорі, навпроти погано освітлених кімнат, на стінах яких видряпані слова з пісні. У цьому відео були зображені різні надприродні істоти, а також для створення окремих сцен, на кшталт «подовжених» пальців Майка або «витягнутого» Роба, були використані спецефекти.

Четвертим і останнім синглом стала пісня «In The End». Тематика пісні заснована на особистій невдачі людини. Вважається, що пісня символізує закінчення відносин, хоча вона також може зображати обмануту довіру в довготривалій дружбі. У 2002 році за це відео гурт отримав MTV Video Music Award в номінації «Найкраще рок-відео».[7]

«Points of Authority», четвертий трек в альбомі, має своє відео, яке можна знайти на Frat Party at the Pankake Festival, першому DVD гурту (на даному DVD також можна знайти відео на ранню версію «Cure for the Itch», яке триває 55 секунд). Барабанщик Роб Бурдон описує процес запису пісні:[1]

« Бред написав цей риф, потім пішов додому. Майк вирішив розрізати його на різні частини і переставити їх на комп'ютері [...] Бреду довелося вчити свою власну партію з комп'ютера.
Оригінальний текст (англ.)

Brad wrote this riff, then went home. Mike decided to cut it up into different pieces and rearranged them on the computer [...] Brad had to learn his own part from the computer.

 »

Що стосується пісні, Делсон похвалив майстерність Шиноди, охарактеризувавши його як «генія» з талантом «Трента Резнора».

Реакція критиків[ред.ред. код]

Професійні рецензії
Оцінки оглядів
Джерело Рейтинг
AllMusic 4/5 starsStar full.svgStar full.svgStar full.svgStar empty.svg[8]
Роберт Крістгау Rating-Christgau-two-star-honorable-mention.png[9]
Jam! позитивний[10]
Melodic 4.4/5 starsStar full.svgStar full.svgStar full.svgStar half.svg[11]
NME 6/10[12]
PopMatters позитивний[5]
Q 4/5 starsStar full.svgStar full.svgStar full.svgStar empty.svg
Rolling Stone 2.5/5 starsStar full.svgStar half.svgStar empty.svgStar empty.svg[13]
Sputnikmusic 3.0/5[4]
Stylus Magazine змішаний[14]

Hybrid Theory отримав загалом позитивні відгуки від критиків. Стефані Дікінсон з PopMatters зазначила, що Linkin Park були «набагато більш складні і талановиті, ніж інші хард-рок гурти останніх часів», і стверджувала, що «вони будуть продовжувати дивувати нас і кидати виклик стандартам музики». Журнал Q дав альбому 4 з 5 зірок. Роберт Крістгау з The Village Voice у своїй рецензії написав, що «люди не знають, про що розуміють розумні хлопці», і дав альбому дві зірки (заохочувальний відгук), назвавши треки «Papercut» і «Points of Authority» головними треками альбому. Дженні Еліску з Rolling Stone дала альбому дві з половиною зірки і прокоментувала, що Hybrid Theory мав «таку ж силу, як альбоми Limp Bizkit або Korn», і назвала його альбомом, який «відображає розчарування життям». Сайт Sputnikmusic дав альбому 3 з 5 зірок, сказавши, що «Hybrid Theory виділяється, як визначальний мейнстримний альбом на рубежі століть, і не без причини», але назвав гітарні рифи на альбомі занадто м'якими і неоригінальними. Вільям Рульман, рецензент AllMusic, дав альбому 3 з 5 зірок, написавши, що «Linkin Park звучать немов новачки в уже перевареному музичному стилі», і назвав пісню «One Step Closer» «типовою роботою», вказуючи на текст пісні. На ірландському сайті entertainment.ie альбому дали 3 з 5 зірок, сказавши, що «їх [Linkin Park] агресивне поєднання металу і репу вже завоювало їм багатьох фанатів, і легко зрозуміти, чому: вони добре виглядають, вони можуть багато чого сказати про себе, і вони пишуть гучні, шалені пісні які легко запам'ятовуються». На сайті прийшли до висновку, що Hybrid Theory був гідним дебютом, але Linkin Park повинні продовжувати розширювати свій кругозір. Йохан Віпсон з Melodic похвалив продюсерську творчість Дона Гілмора і назвав альбоми «руйнівними та сердитим, але завжди з добре керованим мелодійним почуттям повсюди».

А от журнал New Musical Express більш негативно висловилися про альбом, сказавши, що Hybrid Theory — звичайний рок-\метал-альбом, який не відрізняється особливою оригінальністю.

Досягнення[ред.ред. код]

Hybrid Theory опинилася в декількох «обов'язкових» списках, які були складені різними музичними виданнями, сайтами та іншими засобами масової інформації. У 2012 році Rock Sound назвав Hybrid Theory найкращим сучасним класичним альбомом останніх 15 років. У 2013 році онлайн-магазин Loudwire вніс Hybrid Theory в список кращих дебютних хард-рок-альбомів. Нижче представлений список найбільш відомих нагород і номінацій альбому:

Видання Країна Досягнення Рік Ранг
The Village Voice США США Pazz & Jop 2001 159
Classic Rock Велика Британія Велика Британія The 100 Greatest Rock Albums of All-Time 2005 72
Зала слави рок-н-ролу США США The Definitive 200 2007 84
1001 Albums You Must Hear Before You Die США США 1001 Albums You Must Hear Before You Die 2006 *
Record Collector Велика Британія Велика Британія Best of 2001 2001 *
Rock Sound Франція Франція Les 150 Albums De La Génération (The top 150 Albums of the Generation) 2006 58
Rock Sound США США 101 Modern Classic Albums of the last 15 years 2012 1
Rock Hard Німеччина Німеччина The 500 Greatest Rock & Metal Albums of All Time 2005 421
Kerrang! Велика Британія Велика Британія 50 best rock albums of the 2000s 2014 8

Список композицій[ред.ред. код]

# Назва Автор(и) Тривалість
1. «Papercut»   Linkin Park 3:04
2. «One Step Closer»   Linkin Park 2:35
3. «With You»   Linkin Park, Майкл Сімпсон, Джон Кінг 3:23
4. «Points of Authority»   Linkin Park 3:20
5. «Crawling»   Linkin Park 3:29
6. «Runaway»   Linkin Park, Марк Уейкфілд 3:03
7. «By Myself»   Linkin Park 3:09
8. «In the End»   Linkin Park 3:36
9. «A Place for My Head»   Linkin Park, Марк Уейкфілд 3:04
10. «Forgotten»   Linkin Park, Марк Уейкфілд 3:14
11. «Cure for the Itch»   Linkin Park 2:37
12. «Pushing Me Away»   Linkin Park 3:11
37:45

Учасники запису[ред.ред. код]

Linkin Park[ред.ред. код]
Запрошені музиканти[ред.ред. код]
  • Ян Хорнбек — бас-гітара (на треках 1, 9 і 10)
  • Скотт Козіол — бас-гітара (на One Step Closer)
  • Марк Уейкфілд — написання слів (на треках 6, 9 і 10)
  • The Dust Brothers — секвенсер, семпл
Оформлення[ред.ред. код]
  • Френк Меддокс — графічний дизайн
  • Джеймс Мінчайн III — фотографія
  • Майк Шинода — малюнок солдата, ескізи, малюнки
  • Джо Хан — ескізи, малюнки
Виробництво[ред.ред. код]
  • Дон Гілмор — продюсер, звукорежисер
  • Джефф Блю — виконавчий продюсер
  • Стів Сіско — звукорежисер
  • Джон Евінг мол. — додатковий звукорежисер, Pro Tools
  • Метт Гріффін — асистент звукорежисера
  • Енді Уоллес — зведення
  • Брайан Гарднер — мастерінг, цифрове редагування

Чарти і сертифікація[ред.ред. код]

Чарт (2000—2002) Найвища
позиція
Сертифікат Продано
Австралія Австралія (ARIA) 2 5× Платина 350,000
Австрія Австрія (Ö3 Austria) 2 Платина 30,000
Аргентина Аргентина (CAPIF)   Платина 60,000
Бельгія Бельгія (Ultratop Flanders) 3 Платина 30,000
Бельгія Бельгія (Ultratop Wallonia) 13    
Бразилія Бразилія (ABPD)   Платина 125,000
Велика Британія Велика Британія (OCC) 4 5× Платина 1,585,812
Велика Британія Велика Британія Rock & Metal Albums (OCC) 1    
Данія Данія (Hitlisten) 4 Платина 50,000
Італія Італія (FIMI) 2 Золото 50,000
Канада Канада (Canadian Albums) 5 5× Платина 500,000
Мексика Мексика (AMPF)   Платина 150,000
Нідерланди Нідерланди (MegaCharts) 13    
Німеччина Німеччина (Offizielle Top 100) 2 5× Золото 500,000+
Нова Зеландія Нова Зеландія (RIANZ) 1 5× Платина 75,000
Норвегія Норвегія (VG-lista) 5    
Польща Польща (ZPAV)   Платина 40,000+
США США (Billboard 200) 2 Діамант 11,000,211
Угорщина Угорщина (Mahasz) 4    
Фінляндія Фінляндія (Suomen virallinen lista) 4 Платина 62,629
Франція Франція (SNEP) 17 Платина 300,000
Швейцарія Швейцарія (Schweizer Hitparade) 5 Платина 40,000
Швеція Швеція (Sverigetopplistan) 4 Платина 80,000
Загально
Європа Європа (IFPI)   4× Платина 4,000,000

Сингли[ред.ред. код]

Рік Сингл Найвища позиція
США
Bill.
США
Альт.
США
Мейн.
Велика Британія Швеція Нова Зеландія Австрія Нідерланди
2000 «One Step Closer» 75 5 4 24 46 38 57
2001 «Crawling» 79 5 3 16 27 37 8 45
«Papercut» 32 14 43 39
«In the End» 2 1 3 8 3 10 6 5

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д Девід Фріке. «Rap Metal Rulers», Rolling Stone No. 891, 14 березня 2002
  2. а б Everybody loves a success story. http://www.lpassociation.com. Архів оригіналу за 7 серпня 2007. Процитовано 13 липня 2017. 
  3. Chester Bennington biography. http://www.lpassociation.com. Процитовано 20 липня 2017. 
  4. а б в Sputnikmusic review. http://www.sputnikmusic.com. 2 вересня 2006. Процитовано 20 липня 2017. 
  5. а б PopMatters review. http://www.popmatters.com. 23 жовтня 2001. Процитовано 20 липня 2017. 
  6. Linkin Park’s ‘Hybrid Theory’ Turns 15 – The Story Behind Nu-Metal’s ‘Breakthrough Moment’. http://www.nme.com. 28 жовтня 2015. Процитовано 20 липня 2017. 
  7. MTV Video Music Awards History. http://www.rockonthenet.com. Процитовано 20 липня 2017. 
  8. AllMusic Review by William Ruhlmann. http://www.allmusic.com. Процитовано 20 липня 2017. 
  9. Robert Christgau: CG: Linkin Park. http://www.robertchristgau.com. Процитовано 20 липня 2017. 
  10. Canoe – Jam! Music – Artists – Album Review: Hybrid Theory. http://jam.canoe.com. 9 вересня 2009. Процитовано 20 липня 2017. 
  11. Hybrid Theory. http://www.melodic.net. 7 травня 2014. Процитовано 20 липня 2017. 
  12. Linkin Park : Hybrid Theory. http://www.nme.com. 12 вересня 2005. Процитовано 20 липня 2017. 
  13. Linkin Park: Hybrid Theory. http://www.rollingstone.com. 7 грудня 2000. Процитовано 20 липня 2017. 
  14. Linkin Park - Hybrid Theory. http://www.stylusmagazine.com. 7 березня 2007. Процитовано 20 липня 2017.