J/ψ-мезон
| J/ψ-мезон | |
|---|---|
 | |
| Символ | J/ψ |
| Родина | бозон |
| Група | мезони |
| Античастинка | власна |
| Склад | c c |
| Фізичні властивості | |
| Маса | 3,096916 ГеВ/c2 |
| Час життя | 7,2×10−21 с |
| Заряд | 0 |
| Спін | 1 |
| Число спінових станів | 3 |
| Ізоспін | 0  |
| Колірний заряд | біла |
| Число типів | 1 |
| Взаємодія | |
| Взаємодії | всі |
| Дані про відкриття | |
| Статус | відкрита |
| Відкрита | Ріхтер, Тінг, 1974 |
 J/ψ-мезон у Вікісховищі | |
J/ψ-мезон — субатомна частинка, нейтральна, зі спіном 1, в кварковій моделі складається з чарівного кварка і чарівного антикварка. J/ψ-мезон є своєю власною античастинкою.
Подвійну назву J/ψ-мезон має тому, що його відкрили одночасно у двох різних лабораторіях, і навіть повідомлення про відкриття зробили в один день — 11 листопада 1974, але назвали по-різному. Відкриття було зроблене в лабораторії Стенфордського лінійного прискорювача, групою під керівництвом Бертона Ріхтера та в Брукгейвенській національній лабораторії групою, яку очолював Семюел Тінг. Ріхтер і Тінг отримали Нобелівську премію з фізики за 1976.
- Фрауэнфельдер Г., Хенли Э. Субатомная физика. — М. : Мир, 1979. — 736 с.
 |
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |