Семюел Тінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Семюел Тінг
丁肇中 англ. Samuel Chao Chung Ting; Піньінь: Dīng Zhàozhōng; Вейд-Джайлз: Ting Chao-chung
Samuel ting 10-19-10.jpg
Народився 27 січня 1936(1936-01-27) (83 роки)
Енн-Арбор, Мічиган, США
Громадянство Китай, Flag of the United States.svg США
Національність китайці
Діяльність фізик, викладач університету
Alma mater Мічиганський університет, Колумбійський університет
Сфера інтересів фізика
Заклад ЦЕРН
Науковий керівник Lawrence W. Jones[d] і Мартін Перл[1]
Член Леопольдина, Національна академія наук США, Академія наук СРСР, Угорська академія наук, Китайська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Російська академія наук, Академія Сініка[d], Американське фізичне товариство[2], Committee of 100[d] і Всесвітня академія наук
Рід Q10172579?
Матір Q46064390?
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізики (1976)
Особ. сторінка web.mit.edu/physics/people/faculty/ting_samuel.html

Семюел Тінг у Вікісховищі?

Семюел Чжаочжун Тінг (Дін) (丁肇中; англ. Samuel Chao Chung Ting; Піньінь: Dīng Zhàozhōng; Вейд-Джайлз: Ting Chao-chung; нар. 27 січня 1936, Енн-Арбор) — китайський американський фізик-ядерник, лауреат Нобелівської премії з фізики 1976 року «за основний внесок у відкриття важкої елементарної частки нового типу» спільно з Бертоном Ріхтером.

Частинка, яку Тінг та Ріхтер відкрили незалежно у Брукгейвені та Стенфорді, відповідно, отримала назву J/ψ-мезона.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]