Семюел Тінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Семюел Тінг
丁肇中 англ. Samuel Chao Chung Ting; Піньінь: Dīng Zhàozhōng; Вейд-Джайлз: Ting Chao-chung
Samuel ting 10-19-10.jpg
Народився 27 січня 1936(1936-01-27) (82 роки)
Енн-Арбор, Мічиган, США
Громадянство Китай, Flag of the United States.svg США
Національність Китайці
Діяльність фізик, викладач університету
Відомий завдяки фізика
Alma mater Мічиганський університет, Колумбійський університет
Науковий керівник Lawrence W. Jones[d] і Мартін Перл[1]
Заклад ЦЕРН
Членство Леопольдина, Національна академія наук США, Академія наук СРСР, Угорська академія наук, Китайська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Російська академія наук, Academia Sinica[d] і Американське фізичне товариство[2]
Мати Q46064390?
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізики (1976)
Сторінка в Інтернеті web.mit.edu/physics/people/faculty/ting_samuel.html

Семюел Чжаочжун Тінг (Дін) (丁肇中; англ. Samuel Chao Chung Ting; Піньінь: Dīng Zhàozhōng; Вейд-Джайлз: Ting Chao-chung; нар. 27 січня 1936, Енн-Арбор) — китайський американський фізик-ядерник, лауреат Нобелівської премії з фізики 1976 року «за основний внесок у відкриття важкої елементарної частки нового типу» спільно з Бертоном Ріхтером.

Частинка, яку Тінг та Ріхтер відкрили незалежно у Брукгейвені та Стенфорді, відповідно, отримала назву J/ψ-мезона.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]