Омега-мезон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Омега-мезон (ω-мезон) — елементарна частинка з дивністю S=0 та ізоспіном I=0, що являє собою мезонний резонанс з парним орбітальним квантовим числом [1]. Вона входить до нонету векторних мезонів, тобто є аналогом η-мезона. ω-мезон був відкритий в 1961 році в Національній лабораторії імені Лоуренса в Берклі.[2]

Омега-мезон є одним з найцікавіших представників легких мезонів. У спрощених теоріях ядерної взаємодії, разом з подібними йому частинками, піонами та ро-мезонами, він визначає характер сильних взаємодій, точно так само, як гамма-квант визначає характер електромагнітних взаємодій. Через це, знання властивостей омега-мезона має важливе значення для ядерної фізики. Омега-мезон живе виключно недовгий час і у вільному вигляді в земних умовах не спостерігається. Вивчати цю частинку можна лише в експериментах на прискорювачах, або в космічних променях. У майже 90% випадків омега-мезон розпадається на три піона (два заряджених та один нейтральний), також поширені розпади на нейтральний піон і фотон, або на два піона. Інші розпади (наприклад, на два електрона чи два мюона) мають значно нижчу ймовірність, меншу за [3].

Характеристики[ред. | ред. код]

Далі представлені характеристики найлегшого ω-мезона. Існують також ще більш короткоживучі збуджені стани – ω(1420), ω(1650) тощо[3].

Частинка Кварковий склад[4] Маса спокою (MeV/c2) IG JPC Q S C B Час життя (с) Основні канали розпаду
ω(782) 782,65 ± 0,12 0 1−− 0 0 0 0 7,8×10−23 π+ + π + π0

Історія[ред. | ред. код]

У ході дослідів, проведених[коли?] групою вчених Інституту теоретичної та експериментальної фізики, була створена унікальна[ненейтрально] високочутлива апаратура, завдяки якій омега-мезони спостерігалися в зіткненнях пі-мезонів з протонами при енергії кілька мільярдів електрон-вольт.[5] Експерименти велися в бульбашковій камері, в якій сліди заряджених частинок проявилися у вигляді ланцюжка з бульбашок, утворених після їх проходження . У робочу речовину бульбашкової камери був введений ксенон, що дозволив ефективно реєструвати такі незаряджені частки, як гамма-кванти, що народжують заряджені частинки.

Під час експериментів було зроблено понад 100 000 фотографій, що фіксують різні взаємодії елементарних частинок. Була розроблена і застосована нова оригінальна методика визначення маси частинки. В результаті досліджень російські вчені відкрили раніше невідоме явище розпаду омега-мезона на нейтральний пі-мезон і гамма-квант. Їм вдалося встановити, що цей розпад є основним серед розпадів омега-мезона на незаряджені частки. Отримані авторами відкриття результати через три роки були підтверджені вченими США, Франції та інших країн.

Виявлення явища двочасткові розпаду омега-мезона з переходом між векторним мезоном і електромагнітним полем дуже важливо для розвитку теорії елементарних частинок.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Naming scheme for hadrons. Архів оригіналу за 5 серпня 2011. Процитовано 30 листопада 2015. 
  2. Xuong, N.H., Lynch, G.R. (15 жовтня 1961). Evidence Confirming the T = 0 Three-Pion Resonance. Phys. Rev. Lett. 7 (8): 327–329. Процитовано 1 серпня 2011. 
  3. а б Group, Particle Data; Zyla, P. A.; Barnett, R. M.; Beringer, J.; Dahl, O.; Dwyer, D. A.; Groom, D. E.; Lin, C.-J. та ін. (14 серпня 2020). Review of Particle Physics. Progress of Theoretical and Experimental Physics (англ.) 2020 (8). doi:10.1093/ptep/ptaa104. Архів оригіналу за 18 березня 2021. Процитовано 22 лютого 2021. 
  4. C. Amsler et al. (2008): Quark Model [Архівовано 30 липня 2011 у Wayback Machine.]
  5. Распад омега-мезона на нейтральный пи-мезон и гамма-квант