Омега-мезон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Омега-мезон — елементарна частка з Дивністю S=0 і з Ізоспіном I=0, що являє собою мезонні резонанси з парним орбітальним квантовим числом [1]. Вона входить до восьми векторних мезонів, тобто є аналогом η-мезона. ω-мезон був відкритий в 1961 році в Національній лабораторії імені Лоуренса в Берклі.[2]

Омега-мезон є одним з найцікавіших представників мезонів. З припущень деяких фізиків-теоретиків, разом з подібними йому частинками, так званими векторними мезонами, він визначає характер сильних взаємодій, точно так само, як гамма-квант визначає характер електромагнітних взаємодій. У зв'язку з цим знання властивостей омега-мезона має дуже важливе значення для ядерної фізики. Омега-мезон живе виключно недовгий час і у вільному вигляді в природних умовах не спостерігається. Вивчати цю частку можна лише в експериментах на прискорювачах. Дослідження показали, що омега-мезон розпадається на незаряджені частки, однак природа цих частинок залишалася невідомою через труднощі їх спостереження.

Історія[ред.ред. код]

У ході дослідів, проведених групою вчених Інституту теоретичної та експериментальної фізики, була створена унікальна високочутлива апаратура, завдяки якій омега-мезони спостерігалися в зіткненнях пі-мезонів з протонами при енергії кілька мільярдів електрон-вольт.[3] Експерименти велися в бульбашковій камері, в якій сліди заряджених частинок проявилися у вигляді ланцюжка з бульбашок, утворених після їх проходження . У робочу речовину бульбашкової камери був введений ксенон, що дозволив ефективно реєструвати такі незаряджені частки, як гамма-кванти, що народжують заряджені частинки.

Під час експериментів було зроблено понад 100 000 фотографій, що фіксують різні взаємодії елементарних частинок. Була розроблена і застосована нова оригінальна методика визначення маси частинки. В результаті досліджень російські вчені відкрили раніше невідоме явище розпаду омега-мезона на нейтральний пі-мезон і гамма-квант. Їм вдалося встановити, що цей розпад є основним серед розпадів омега-мезона на незаряджені частки. Отримані авторами відкриття результати через три роки були підтверджені вченими США, Франції та інших країн.

Виявлення явища двочасткові розпаду омега-мезона з переходом між векторним мезоном і електромагнітним полем дуже важливо для розвитку теорії елементарних частинок.

Характеристики[ред.ред. код]

Дальше представлені характеристики найлегшого ω-мезона.

Частинка Кварковий склад[4] Маса спокою (MeV/c2) IG JPC Q S C B Час життя (с) Основні канали розпаду
ω(782) 782,65 ± 0,12 0 1−− 0 0 0 0 1,1×10−18 π+ + π + π0

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]