Le Conquérant (Q171)
| «Ле Конкеран» (Q171) | ||
|---|---|---|
| Le Conquérant (Q171) | ||
 | ||
| Французький підводний човен «Аякс», однотипний з «Ле Конкеран» | ||
| Верф | Ateliers et Chantiers de la Loire, Нант | |
| Під прапором |  Франція
| |
| Належність |  Військово-морські сили Франції
| |
| Порт приписки | Тулон Касабланка | |
| Закладений | 16 серпня 1930 | |
| Спуск на воду | 26 червня 1934 | |
| Введений до складу флоту | 7 вересня 1936 | |
| На службі | 1936—1942 | |
| Загибель | 13 листопада 1942 року поблизу Дахли затоплений американськими патрульними протичовновими літаками «Каталіна» | |
| Сучасний статус | затоплений | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику Операція «Смолоскип» | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | крейсерський підводний човен | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 17,5 вузлів (32,4 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 10 вузлів (18,6 км/год) | |
| Робоча глибина занурення | 75 м | |
| Автономність плавання | 14 000 миль (26 000 км) на швидкості 7 вузлів (надводна) 10 000 миль (18 600 км) на швидкості 10 вузлів (надводна) 4 000 миль (7 000 км) на швидкості 17 вузлів (надводна) 90 миль (170 км) на швидкості 7 вузлів (підводна) | |
| Екіпаж | 71 офіцер та матрос | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 92,30 м | |
| Ширина корпусу найб. | 8,1 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,4 — 4,7 м | |
| Водотоннажність надводна | 1572 т | |
| Силова установка | ||
|
Дизель-електрична: 2 × дизельні двигуни 2 × електродвигуни |
||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 2 × 3000 к.с. (дизелі) 2 × 1200 к. с. (електродвигуни) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 100-мм гармата | |
| Торпедно- мінне озброєння |
9 × 550-мм торпедних апаратів 2 × 400-мм торпедних апарати 13 торпед | |
| ППО | 1 × 13,2-мм великокаліберний кулемет M1929 | |
«Ле Конкеран» (Q171) (фр. Le Conquérant (Q171) — військовий корабель, великий океанський підводний човен типу «Редутабль» військово-морських сил Франції часів Другої світової війни.
Підводний човен «Ле Конкеран» був закладений 16 серпня 1930 року на верфі компанії Ateliers et Chantiers de la Loire у Нанті. 26 червня 1934 року він був спущений на воду, а 7 вересня 1936 року увійшов до складу ВМС Франції.
Історія служби[ред. | ред. код]
Підводний човен проходив службу в лавах французького флоту. На початок Другої світової війни «Ле Конкеран» перебував на службі в Середземному флоті у складі 1-го дивізіону 3-ї ескадри 1-ї флотилії підводних човнів у Тулоні (разом із «Ле Тоннант», «Ле Глор'є» та «Ле Еро»).
На початку листопада 1939 року «Ле Конкеран», «Акерон» і «Ле Еро» вийшли з Тулона і супроводжували есмінець «Кассард» до Касабланки, досягнувши місця призначення 7 листопада. 21 квітня 1940 року корабель у супроводі есмінця «Торнадо» покинув Касабланку, через два дні досягши Орана.
Опівночі 8 листопада 1942 року кораблі Центральної десантної групи союзників встали на якір на відстані 8 миль від Федали. О 6:00 ранку десантно-висадочні засоби з американським десантом на борту вирушили в напрямку берега для висадки на узбережжя Французької Північної Африки, зайняте французькими військами уряду Віші.
Під час зіткнення з корабельним угрупованням морського десанту французькі підводні човни зазнали значних втрат: «Сібил» зник під час патрулювання між Касабланкою та Федалою; «Сіді-Ферух» і «Ле Тоннант» на виході з бухти Касабланки піддалися бомбардуванню американських літаків, зазнавши певних втрат і згодом затонули. «Ле Конкеран» був виявлений поблизу Дахли американськими патрульними протичовновими літаками «Каталіна» і затоплений унаслідок атаки глибинними бомбами з усім екіпажем.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- Виноски
- Джерела
Посилання[ред. | ред. код]
- REDOUTABLE 1st class submarines (1931—1939) [Архівовано 15 грудня 2021 у Wayback Machine.](фр.)
- FR Le Conquérant. на uboat.net. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 11 січня 2022. (англ.)
Література[ред. | ред. код]
- Claude Huan, Les Sous-marins français 1918—1945, Rennes, Marines Éditions, 2004, 240 p. ISBN 978-2915379075(фр.)
- Picard, Claude (2006). Les Sous-marins de 1 500 tonnes. Rennes: Marines Éditions. ISBN 2-915379-55-6.(фр.)
