Милейчиці
| Село
Координати 52°31′00″ пн. ш. 23°07′59″ сх. д. / 52.5167000000277752747° пн. ш. 23.13330000002777709° сх. д.Координати: 52°31′00″ пн. ш. 23°07′59″ сх. д. / 52.5167000000277752747° пн. ш. 23.13330000002777709° сх. д.
|
Милейчиці[2][3] (Мілейчиці[4], Милейчичі[5], Мілейчичі[6], пол. Milejczyce) — село в Польщі, у гміні Милейчиці Сім'ятицького повіту Підляського воєводства. Центр гміни. Населення — 899 осіб (2011[1]).
Історія[ред. | ред. код]
Милейчиці були центром однієї із 7 волостей Берестейського староства у складі Великого князівства Литовського[7]. Міські права отримали у 1516 році[4], після видання королем польським та великим князем литовським і руським Сигізмундом Старим привілею на міське магдебурзьке право 14 травня 1516 року[5]. 15 травня того ж 1516 року Сигізмунд видав привілей на пожиттєву посаду міського війта для Миколая Лиґози[5]. У той час місто було важливим центром на шляху з Берестя до Більська. Згідно з локаційним привілеєм місто отримувало прибутки з корчем, пивоварень, м'ясних крамниць і виробництва горілки. Крім того, Мілейчиці отримали 188 волок землі. У 1566 році у місті було 3 ковалі, З кушніри, 2 млинарі, 2 гончарі, 2 кравці, один швець-«сідельник» та 27 корчем: 2 медові, 15 пивних і 10 горілчаних[4].
До Першої світової війни належали до Берестейського повіту Російської імперії[8]. У XIX столітті Милейчиці, будучи розташованими осторонь від нових комунікаційних шляхів, втратили своє значення[4]. Після Першої світової війни, вже без міських прав, у Милейчицях було 224 доми та мешкало 1180 осіб[4]. У 1917 році у часи УНР в поселенні короткочасно діяла українська школа[9].
Після Першої світової війни увійшли до складу Більського повіту міжвоєнної Польської Республіки[6].
У 1975—1998 роках село належало до Білостоцького воєводства.
У 1996 році були безуспішні спроби запровадити українську мову у школі в Милейчицях[3].
Населення[ред. | ред. код]
У говірці Милейчиць та його околиць трапляється мовне явище ікавізм (у закритих складах відбувається перехід звуків «і» до «о»)[2].
У XIX столітті населення Милейчиць становило 1180 осіб[4]. За переписом 1897 року мешкало 1685 осіб, з них 814 — євреїв[10].
Згідно з переписом 2011 року населення села становило 899 осіб[11].
Демографічна структура на 31 березня 2011 року[1][12]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 414 | 66 | 284 | 64 |
| Жінки | 485 | 83 | 233 | 169 |
| Разом | 899 | 149 | 517 | 233 |
Релігія[ред. | ред. код]
Церква Святого Миколи була в Милейчицях вже у XV столітті. У XVI столітті також згадується про церкву Святої Варвари — її настоятель брав участь у 1596 році у синоді противників Берестейської унії. Сьогодні парафіяльною церквою є церква Святої Варвари, а на цвинтарі міститься дерев'яна каплиця Святого Миколи[4].
Відомі люди[ред. | ред. код]
Уродженці[ред. | ред. код]
- Костянтин Симінський (1879—1932) — інженер-дослідник будівельної механіки, професор, дійсний член АН УРСР.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Головна площа Милейчиць -
Православна церква Святої Варвари -
Каплиця Святого Миколи на старому православному цвинтарі -
Каплиця Святого Апостола Фоми на новому православному цвинтарі -
Костел Святого Станіслава -
Дзвіниця костелу -
Колишня синагога -
Пам'ятник на кладовищі солдат Радянської армії -
Дерев'яні будинки Милейчиць -
Околиці Милейчиць
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б Іван Ігнатюк. Спорідненість підляських і волинсько-холмських говірок // Над Бугом і Нарвою : часопис. — 2005. — № 4 (80) (липень-серпень). — С. 42. — ISSN 1230-2759. Архівовано з джерела 7 листопада 2018. Процитовано 2018-11-07.
- ↑ а б Людмила Лабович. Про нашу рідну мову в школі // Над Бугом і Нарвою : часопис. — 2008. — № 2 (96). — С. 4. — ISSN 1230-2759. Архівовано з джерела 7 листопада 2018. Процитовано 2018-11-07.
- ↑ а б в г д е ж Юрій Гаврилюк. Наші міста й села Словник (ч. 6) // Над Бугом і Нарвою : часопис. — 1996. — № 4-5 (26-27). — С. 32. — ISSN 1230-2759. Архівовано з джерела 4 листопада 2018. Процитовано 2018-11-07.
- ↑ а б в Юрій Гаврилюк. Милейчицькі «містські» привілеї 1516 року // Над Бугом і Нарвою : часопис. — 2016. — № 3 (145) (травень-червень). — С. 21-23. — ISSN 1230-2759. Архівовано з джерела 7 листопада 2018. Процитовано 2018-11-07.
- ↑ а б Юрій Гаврилюк. Підляшшя через тисячоліття. http://zup.podlasie.pl/. Союз українців Підляшшя. Архів оригіналу за 7 листопад 2018. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Леонюк В. Берестейське староство // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 62. — ISBN 966-95063-0-1.
- ↑ Олександр Морозов. Костянтин Харлампович – дослідник минулого, якого долю понівечили «будівники світлого майбутнього» // Над Бугом і Нарвою : часопис. — 2013. — № 5 (129) (вересень-жовтень). — С. 25. — ISSN 1230-2759.
- ↑ Лабович Л. Українська мова в школах Підляшшя
- ↑ Милейчицы // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
- ↑ Wieś Milejczyce (podlaskie). Polska w liczbach. Архів оригіналу за 7 листопад 2018. Процитовано 7 листопада 2018. (пол.)
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересень 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Література[ред. | ред. код]
- Милейчицы // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
- Милейчицы // Милейчицы // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
- Milejczyce al. Melejczyce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 421. (пол.)
- Милейчиці // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 334. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Милейчиці
- Офіційний сайт гміни Милейчиці [Архівовано 7 листопада 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
|
| |||||||||||
