Трав'яні клопи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Miridae)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Трав'яні клопи

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Напівтвердокрилі (Hemiptera)
Підряд: Клопи (Heteroptera)
Надродина: Miroidea
Родина: Трав'яні клопи (Miridae)
Hahn, 1831
Підродини
Синоніми
Capsidae Burmeister, 1835
Посилання
Вікісховище: Miridae
Віківиди: Miridae
EOL: 611
ITIS: 104419
NCBI: 30083
Fossilworks: 210279

Трав'яні клопи, або сліпняки[1][2] (Miridae) — родина клопів (Heteroptera). Налічує понад 11 тисяч видів, об'єднані приблизно в 1400 родів. Серед них досить багато шкідників сільськогосподарських культур.

Трав'яні клопи мають тендітну тілобудову з ніжними покривами. Тіло овальної або подовженої форми, 1–15 мм завдовжки залежно від виду. Голова не має придатків (за винятком деяких Isometopinae) і оснащена чотиричленниковими вусиками. Хоботок колючо-сисного типу, 4-членниковий. Пронотум широкий, а щиток зазвичай великий і чіткий. Надкрила ніжні і плівчасті. Друга пара крил перетинчаста. Ноги зазвичай бігові, проте трапляються види із задніми стрибучими або передніми хапальними ногами. Переважно 3-членникові стопи. Важливою таксономічною ознакою цих комах є будова передньої частини стопи, тобто кінцевого відділу стопи з кігтями, що дозволяють триматися за рослини. Будова передньої частини стопи також є основою для поділу цієї родини на підродини. Характерною особливістю трав'яних клопів є розділений вертлуг, будова якого завдяки роботі відповідних м'язів дозволяє відторгнення ніжки.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Майже всі трав'яні клопи є фітофагами, тобто харчуються соками рослин, які вони висмоктують, проколюючи рослини своїм колючо-сисним ротовим апаратом. Більшість монофагів залежать від певного виду рослин, а олігофаги — від вузької групи рослин. Однак є також явно багатоїдні види, які не дуже вибагливі до своїх рослин-господарів. Деякі є виключно хижаками, деякі є всеїдними, так званими зоофітофагами.

У самиці є яйцеклад, який вони використовують для більш-менш глибокого закопування яєць у м'яку чи дерев'янисту тканину рослини-господаря. Личинки проходять п'ять личинкових стадій, розділених линяннями. Більшість середньоєвропейських видів зимують у стадії яйця.

Класифікація

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. О. П. Зінченко, К. Б. Сухомлін. Клопи (ряд Hemiptera). Методичні рекомендації для студентів з навчальної комплексної (зоолого-ботанічної) практики. Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки. Луцьк. 2016. — с. 11
  2. Природа острова Хортиця. Колективна монографія / Охріменко С. Г., Шелегеда О. Р., Козодавов С. В., Бусел В. А., Петроченко В. І., Жаков О. В., Муленко М. А., Карпенко Г. О., Василенко С. В., Головаха Р. В. — Запоріжжя: Національний заповідник «Хортиця», 2016. — Вип. 2. — С. 111

Посилання

[ред. | ред. код]