Мессьє 4

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з NGC 6121)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мессьє 4
Кулясте скупчення Зоряні скупчення
Мессьє 4
Мессьє 4
Історія дослідження
Відкривач Жан Філіп де Шезо
Дата відкриття 1746
Позначення NGC 6121
Дані спостережень
(Епоха J2000)
Клас IX
Пряме піднесення 16г 23х 35.41с
Схилення –26° 31′ 31.9″
Відстань 5600 св. років
1072±14[1] пк
Видима зоряна
величина
(V)
+7,12
Видимі розміри (V) 36,0′
Сузір'я Скорпіон
Фізичні характеристики
Маса
Радіус 35 св.років
VHB
Абсолютна
зоряна величина
(V)
Приблизний вік 13 мільярдів років
Інші властивості перебуває на 1,3°
на захід від Антареса

Мессьє 4 (також відоме як M4 або NGC  6121 ) — кулясте скупчення в сузір'ї Скорпіона.

Віддалене на відстань 5600 світлових років[2], скупчення, мабуть, є найближчим до нашої Сонячної системи серед усіх кулястих скупчень. Це кулясте скупченням стало першим, в якому було виділено окремі зірки. Клас скупчення — IX. Просторовий розмір становить приблизно 75 світлових років у поперечнику.

У цьому скупченні спостерігається принаймні 43 змінних зірки.

Історія відкриття[ред. | ред. код]

Скупчення було відкрито Жаном Філіпом де Шезо 1746 року і каталогізовано Шарлем Мессьє 1764.


Спостереження[ред. | ред. код]

М4 розташоване в сузір'ї Скорпіона

Попри порівняно високу яскравість скупчення, його важко спостерігати в Україні, де сузір'я Скорпіон невисоко підіймається над горизонтом.

Але в південних широтах це досить легкий об'єкт для аматорських спостережень, особливо враховуючи наявність такого яскравого орієнтиру, як Антарес (α Скорпіона) на півтори градуси на схід. Дифузну пляму скупчення видно вже в польовий бінокль.

Невеликий телескоп дозволяє розрізняти в ньому окремі зірки, найяскравіша з яких має видиму зоряну величину 10,8m. У телескоп з апертурою до 100 мм це кулясте скупчення виглядає як туманна пляма, з небагатьма зірками на її фоні.

У 150 мм телескоп стає добре помітною куляста форма скупчення і велика кількість зір. У 200 мм воно розсипається на багато десятків до самого центру. Крім того, стає помітною дещо неправильна форма цього розрідженого скупчення.

Цікаві характеристики[ред. | ред. код]

1987 року в скупченні М4 було відкрито пульсар із періодом 3,0 мілісекунди, що в десять разів швидше, ніж у Пульсара Краба.

На фотознімках, отриманих телескопом «Хаббл» 1995 року, було виявлено кілька білих карликів із віком близько 13 мільярдів років, які належать до найстаріших відомих зір у Чумацькому Шляху.

Один з виявлених білих карликів є подвійною зіркою з пульсаром PSR B1620-26. Ця система має екзопланету із масою в 2,5 рази більшою, ніж маса Юпітера[2].

Сусіди по небу з каталогу Мессьє[ред. | ред. код]

  • М80 — (на північний захід, також у Скорпіоні) — компактне і конденсоване кулясте скупчення — повна протилежність М4;
  • М62 і M19 — (на схід і південний схід, у Змієносці), кулясті скупчення;
  • M9 — (на північний схід, у Змієносці) — кулясте скупчення.

Послідовність спостереження в «Марафоні Мессьє»[ред. | ред. код]

M80M56М4M29M14

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. H. B. RICHER, G. G. FAHLMAN,2 J. BREWER, S. DAVIS, AND J. KALIRAI. HUBBLE SPACE TELESCOPE OBSERVATIONS OF THE MAIN SEQUENCE OF M4 // THE ASTRONOMICAL JOURNAL. — 2004. — Вип. 127:2771-2792 (1 травня).
  2. а б Найдена самая древняя планета. Астронет. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 22 березня 2011. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |1= та |2= (довідка)

Зовнішні посилання[ред. код]

Навігатори[ред. | ред. код]


Координати: Карта зоряного неба 16г 23м 35.41с, −26° 31′ 31.9″