Pangupterus liui
| † Pangupterus liui Час існування: рання крейда, 120 млн р. т. | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Pangupterus liui Lü et al., 2016 | ||||||||||||||
Pangupterus liui — вид птерозаврів з родини Ctenochasmatidae, що існував у ранній крейді в Східній Азії.[1]
Назва[ред. | ред. код]
Назва роду поєднує ім’я Пань-гу — творця космосу в китайській міфології, з латинізованим давньогрецьким pteron — «крило», поширеним суфіксом у назвах птерозаврів. Назва виду дана на честь Лю Цзюня, який зробив скам’янілість доступною для науки.
Скам'янілості[ред. | ред. код]
Рештки птерозавра знайдено у відкладеннях формації Цзюфотан в провінції Ляонін на сході Китаю. Голотип складається з пари нижніх щелеп без задніх боків, сплощених на одній пластині. Зразок підготував Чжан Юцін. Він зберігається у колекції Музею птерозаврів Бейпяо.
Опис[ред. | ред. код]
Він відомий за переважно повною нижньою щелепою, яка має 36 тонких рівномірно розташованих конічних зубів, що стирчать під кутом на її кінчику. Деякі зуби менші, ніж інші, і виглядають як змінні зуби. Зуби мали відносно високу щільність понад 4 на сантиметр, хоча проміжки між зубами були ширші за діаметр самих зубів[2]. Такі зуби не трапляються в жодного іншого зубастого птерозавра з формації Цзюфотан із порівнянним матеріалом, і ця спеціалізована морфологія зубів свідчить про рибоїдний спосіб життя.[1]
Pangupterus був реконструйований як досить маленький вид з розмахом крил приблизно сімдесят сантиметрів. Орієнтовна довжина нижньої щелепи становить 188,9/195,3 мм на основі відбитків, залишених у матриці відсутніми задніми частинами. Щелепи утворюють ззаду кут менше 30° один з одним. Нижня сторона щелепи вкрита вузькими поздовжніми борозенками і ямками. Спереду щелепи зрощені в симфіз. Його кінчик трохи розширений і має центральний виступ, «одонтоїд». Приблизно вісімнадцять зубів з кожного боку симфізу. У скам'янілості зуби вислизнули зі своїх гнізд і тепер лежать, як віяло, навколо симфізу, що полегшує їх вивчення, але робить їхню звичайну орієнтацію незрозумілою. Вони подовжені, конусоподібні, досить міцні і дещо загнуті назад. Найдовший зуб має довжину 6,7 міліметра, з них коронка становить 4,4 міліметра. Незважаючи на круглий поперечний переріз, лунки зубів витягнуті вздовж щелепи.
Класифікація[ред. | ред. код]
Хоча філогенетичний аналіз для визначення спорідненості не проводився, Pangupterus має невеликий відросток, який називається одонтоїдом, на кінці верхньої щелепи; таке утворення також спостерігається в істіодактилід Longchengpterus та Istiodactylus[1][3]. У 2022 році Чан-Фу Чжоу та його колеги ідентифікували Pangupterus як представника Ctenochasmatidae без коментарів.[2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Lu, J.; Liu, C.; Pan, L.; Shen, C. (2016). A New Pterodactyloid Pterosaur from the Early Cretaceous of the Western Part of Liaoning Province, Northeastern China. Acta Geologica Sinica. 90 (3): 777—782. doi:10.1111/1755-6724.12721. S2CID 132555691.
- ↑ а б Zhou, C.-F.; Wang, X.; Wang, J. (2022). First evidence for tooth–tooth occlusion in a ctenochasmatid pterosaur from the Early Cretaceous Jehol Biota. Geological Society, London, Special Publications. 521: 9—17. doi:10.1144/SP521-2021-141. S2CID 244695072.
- ↑ Martill, D. (2014). A functional odontoid in the dentary of the Early Cretaceous pterosaur Istiodactylus latidens: Implications for feeding. Cretaceous Research. 47: 56—65. doi:10.1016/j.cretres.2013.11.005.
|
Це незавершена стаття з палеонтології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
