Pangupterus liui
† Pangupterus liui Час існування: рання крейда, 120 млн р. т. | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Pangupterus liui Lü et al., 2016 | ||||||||||||||
Pangupterus liui — вид птерозаврів з родини Ctenochasmatidae, що існував у ранній крейді в Східній Азії.[1]
Назва роду поєднує ім’я Пань-гу — творця космосу в китайській міфології, з латинізованим давньогрецьким pteron — «крило», поширеним суфіксом у назвах птерозаврів. Назва виду дана на честь Лю Цзюня, який зробив скам’янілість доступною для науки.
Рештки птерозавра знайдено у відкладеннях формації Цзюфотан в провінції Ляонін на сході Китаю. Голотип складається з пари нижніх щелеп без задніх боків, сплощених на одній пластині. Зразок підготував Чжан Юцін. Він зберігається у колекції Музею птерозаврів Бейпяо.
Він відомий за переважно повною нижньою щелепою, яка має 36 тонких рівномірно розташованих конічних зубів, що стирчать під кутом на її кінчику. Деякі зуби менші, ніж інші, і виглядають як змінні зуби. Зуби мали відносно високу щільність понад 4 на сантиметр, хоча проміжки між зубами були ширші за діаметр самих зубів[2]. Такі зуби не трапляються в жодного іншого зубастого птерозавра з формації Цзюфотан із порівнянним матеріалом, і ця спеціалізована морфологія зубів свідчить про рибоїдний спосіб життя.[1]
Pangupterus був реконструйований як досить маленький вид з розмахом крил приблизно сімдесят сантиметрів. Орієнтовна довжина нижньої щелепи становить 188,9/195,3 мм на основі відбитків, залишених у матриці відсутніми задніми частинами. Щелепи утворюють ззаду кут менше 30° один з одним. Нижня сторона щелепи вкрита вузькими поздовжніми борозенками і ямками. Спереду щелепи зрощені в симфіз. Його кінчик трохи розширений і має центральний виступ, «одонтоїд». Приблизно вісімнадцять зубів з кожного боку симфізу. У скам'янілості зуби вислизнули зі своїх гнізд і тепер лежать, як віяло, навколо симфізу, що полегшує їх вивчення, але робить їхню звичайну орієнтацію незрозумілою. Вони подовжені, конусоподібні, досить міцні і дещо загнуті назад. Найдовший зуб має довжину 6,7 міліметра, з них коронка становить 4,4 міліметра. Незважаючи на круглий поперечний переріз, лунки зубів витягнуті вздовж щелепи.
Хоча філогенетичний аналіз для визначення спорідненості не проводився, Pangupterus має невеликий відросток, який називається одонтоїдом, на кінці верхньої щелепи; таке утворення також спостерігається в істіодактилід Longchengpterus та Istiodactylus[1][3]. У 2022 році Чан-Фу Чжоу та його колеги ідентифікували Pangupterus як представника Ctenochasmatidae без коментарів.[2]
- ↑ а б в Lu, J.; Liu, C.; Pan, L.; Shen, C. (2016). A New Pterodactyloid Pterosaur from the Early Cretaceous of the Western Part of Liaoning Province, Northeastern China. Acta Geologica Sinica. 90 (3): 777—782. doi:10.1111/1755-6724.12721. S2CID 132555691.
- ↑ а б Zhou, C.-F.; Wang, X.; Wang, J. (2022). First evidence for tooth–tooth occlusion in a ctenochasmatid pterosaur from the Early Cretaceous Jehol Biota. Geological Society, London, Special Publications. 521: 9—17. doi:10.1144/SP521-2021-141. S2CID 244695072.
- ↑ Martill, D. (2014). A functional odontoid in the dentary of the Early Cretaceous pterosaur Istiodactylus latidens: Implications for feeding. Cretaceous Research. 47: 56—65. doi:10.1016/j.cretres.2013.11.005.
Це незавершена стаття з палеонтології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |