Phlaocyon mariae

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Phlaocyon mariae
Період існування: 23.03
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Псові (Canidae)
Підродина: Borophaginae
Триба: Phlaocyonini
Рід: Phlaocyon
Вид:
P. mariae
Біноміальна назва
Phlaocyon mariae

Phlaocyon mariae — вимерлий вид роду Phlaocyon, що належить до підродини Borophaginae і триби Phlaocyonini, псових, які населяли центральний захід Північної Америки з міоцену, жив 20.6–16.3 млн років тому та існували приблизно 4.3 мільйона років.

Phlaocyon mariae був описаний і названий Wang, Tedford & Taylor 1999, назва на честь С. Марі Скіннер, яка зібрала та задокументувала зразки з Небраски. Вид відомий із зношених верхніх і нижніх зубів і фрагментів черепа, знайдених у ранньохемінгфордському кар’єрі Алетомерикс, формація Раннінгвотер, округ Черрі, Небраска[1][2].

P. mariae є найбільшим Phlaocyon із зубами, які демонструють суміш гіпо- та гіперхижаків. Wang та ін. зазначив, що погана збереженість P. mariae ускладнює оцінку його зв’язку в межах Phlaocyon, але на основі кладистичного аналізу дійшла висновку, що P. mariae є одним із більш похідних видів разом із P. yatkolai і що ці два види є перший і найраніший борофагін, який розвинув гіперм'ясоїдних[2].

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Aletomeryx Quarry (Miocene of the United States). Fossilworks. Процитовано 17 грудня 2021.
  2. а б (Wang, Tedford та Taylor, 1999, pp. 84–85, Fig. 31 L, M)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Wang, X.; Tedford, R. H.; Taylor, B. E. (1999). Phylogenetic systematics of the Borophaginae (Carnivora, Canidae). Bulletin of the AMNH. 243.